Поняття соціалізації має багато різних відтінків, однак ос­новне його значення — процес, за допомогою якого індивід переймає спосіб життя свого суспільства. Єдиного поняття соціалізації дотепер не вироблено, проте можна дати найбільш загальне визначення.

Соціалізація — це засвоєння соціального досвіду, створеного суспільством і сконцентро­ваного в рольових очікуваннях. Соціаліза­ція — це процес отримання властивостей, необхідних для жит­тя в суспільстві.

Існує кілька підходів до аналізу структури особистості у віт­чизняній соціології. Однак всі вони кінець кінцем виділяють такі елементи як:

1. потреби;
2. інтереси;
3. мотиви;
4. соціальні установки;
5. ціннісні орієнтації;
6. ідеали (як найвища форма ціннісних орієнтацій).

Поняття соціального статусу дає нам уявлення про те, яке місце займає людина в суспільстві, до яких груп вона належить і, відповідно, якої поведінки від неї можна очікувати.

У повсякденній мові ми вживаємо такі слова як «людина», «індивід», «особистість». Часто між ними не вбачається ніякої різниці, тобто ці слова використовуються як синоніми. Проте науковці закріпили за ними певні значення, що дозволяє вив­чати різні аспекти сутності людини.

1.Соціологічний погляд на особистість

2.Поняття соціального статусу та ролі. Види соціальних статусів і ролей

3.Структура особистості

4.Соціалізація особистості

5.Типи особистості

Освіта — це соціальний інститут, завдяки якому суспіль­ство забезпечує своїх членів важливими знаннями, в тому числі ,иро фундаментальні явища дійсності, професійні навички та культурні норми і цінності.

Система інститутів у кожному суспільстві складна, а потре би, що постійно розвиваються, викликають до життя все ноні інститути. Це викликає необхідність їх більш або менш точної класифікації.

Існують різні підходи до класифікації основних видів наяп них в суспільстві соціальних інститутів. З них доцільно виді лити два основні —формалізований (організаційний) та пред метний (функціональний). Відповідно до першого критерію, залежно від формалізації та легалізації, соціальні інститут поділяються на формальні і неформальні.

Проблемою вивчення та аналізу соціальних інститутів і.иімалося багато відомих — як закордонних, так і вітчизня­них — соціологів. Першим, хто започаткував термін «соціаль­ний інститут» та ввів його у науковий обіг і розробив відповід­ну теорію, був англійський соціолог Г. Спенсер. Він вивчив та нііисав п'ять типів соціальних інститутів: промисловий (еконо­мічний), політичний, профспілковий, обрядовий (культурно-це­ремоніальний), домашній(сімейний)

1. Поняття та основні елементи соціального інституту

2. Основні види та функції соціальних інститутів

3. Процес інституціоналізації

4. Інститут освіти і його функції

Незважаючи на те, в якому суспільстві народилися індиві­ди, їм притаманний потяг до кращого, вони постійно доклада­ють зусиль для того, щоб отримати більш високий прибуток, більше влади, здобути повагу від інших. Результат цих зусиль у суспільних масштабах виливається у таке явище як соціальна мобільність.