Кожна казка завжди має добрий кінець. Але перед цим буде багато подій, які приведуть героїв до щасливого закінчення. Так само сталося і в казці англійського письменника Оскара Вайльда «Зоряний хлопчик». Автор розповів повчальну історію про велику материнську любов. Також розповідає про те, як людина часто не цінує близької людини, а потім розплачується за свої помилки.

Хто з нас не любить цікаві і веселі пригоди? А якщо ці пригоди описані в лі­тературі — це ще цікавіше. Особливо коли їх герой — дотепний барон Мюнхгаузен. Його оповіді дуже веселі і незвичайні. Автор «Пригод барона Мюнхгаузена» Рудольф Еріх Распе зміг поєднати в оповіданнях реальне і фантастичне. Кожна історія знаменитого кавалериста цікава і захоплююча.

Люди завжди мріяли літати. Може, це пов’язано з тим, що ми знаємо з Бі­блії про ангелів, які приносили світлі звістки. Вони з’являлися перед простими смертними в усій величній красі: з німбом над головою і крилами за плечима.

Чому іноді жорстоким і злим людям живеться краще, ніж добрим і лагідним? Ллє в Казках все інакше, бо там зло карається, а добро винагороджується. З са­мого малечку я зачитувався «Попелюшкою» Шарля Перро.

Міф — це оповідання про виникнення світу. Серед цих оповідань є міф про Дедала та його сина Ікара. Він пояснює, чому люди не літають.

Вільна людина. Хто вона? Від чого може бути вільною? На думку мені Спада« образ Прометея. Кожен із нас знає про історію цього героя, який допоміг лю­дям, сміливо виступивши проти богів. Він вирішив дати людям вогонь, навчив будувати житло.

Скільки приємних хвилин дарує нам природа! У будь-яку пору року ми ми­луємося її дивовижними краєвидами, багатою палітрою фарб. Нас радує кожна стеблинка, кожний гриб, який ми знаходимо в лісі, звичайна ромашка або сти­гла ягода суниці. Природа нагадує щедру маму, яка запрошує в дім.

Скільки щастя мають люди від того, що на землі мир. Не вибухають бомби, не вмирають діти, не голодують старі люди. Як радіють діти мирному салюту, який розпадається на маленькі зірочки! Перемога над війною завжди відзна­чається урочисто, і в травневі дні наша країна по-особливому святкова.

Хліб — всьому голова. Як часто ми чуємо ці слова. Ми звикли, що на на­шому столі завжди він є — господар з духмяною скоринкою.

Письменник В. Винниченко був майстром зображення людських характе- |Нм і вчинків. Особливу увагу приділяв автор змалюванню дитячих образів. Його оповідання «Федько-халамидник» подобається багатьом дітям. Герої твору — звичайні діти.