Внесок українських вчених у розвиток геоботаніки та вивчення рослинності України є досить суттєвим, що потребує окремого розгляду.

Українська школа геоботаніків сформувалася в процесі становлення та розвитку самої дисципліни. Видатними представниками її були такі відомі вчені, як Й.К. Пачоський, В.Г. Висоцький, котрі сформували основні засади сучасної фітоценології. На їхніх працях виховувалось наступне покоління геоботаніків — Д.К. Зе- ров.П.С. Погребняк.Є.В. Алексєєв.Є.М. Лавренко.Ю.Д. Клеопов та інші.

Термін “геоботаніка” був введений в науку Л. Грізебахом ще в 1866 році. Він надав йому широкого тлумаченя як сукупності всіх розділів тогочасної ботанічної географії. Згодом відокремилися екологія і фітоценологія,або геоботаніка.

Геоботаніка — це наука про фітоценози та рослинні угруповання, їхній склад, структуру, формування, зміни та зв’язок з навколишнім середовищем. Сама назва походить від “гео" — земля і “ботане” — трава, пасовисько. Геоботаніка — це наука не про окремі види, а про поєднання їх (фітоценози та рослинні угруповання), приурочені до певної ділянки землі та до сформованого ними місцезростання. Тим самим підкреслюється тісний зв’язок геоботаніки з географією рослин, з яких до певної міри виділилась і сформувалась фітоценологія як самостійна наука. Фітоценологія бере початок з екології та географії рослин та з грунтознавства,з якими вона генетично пов’язана.

В усі часи людство звертається до нескінченної і вічної теми — теми кохання. Епоха Середньовіччя — не виняток. Можливо тому середньовічна легенда про кохання юнака Тристана й корнуельської королеви Ізольди Білокурої належить до числа найбільш популярних творів західноєвропейської літератури. Число літературних творів на цю тему в середньовічній літературі чимале. Але відомо, що в основу їх лягла кельтська легенда.

Багато красивих виразів прийшло до нас із грецьких міфів. Один такий вираз — «яблуко розбрату». Ось як він виник.
Одного дня верховний бог Зевс улаштував для всіх безсмертних богів вечірку. Тільки одну богиню він не запросив, бо то була покровителька сварок.

Учитель — найвища посада на землі. Бо вчитель несе світло знань, добра й миру. Мабуть, Остап Вишня згадав свою першу вчительку, якій залишився ндичним за перші уроки добра й справедливості, любові до рідного краю й поти и до народу. Автор не дає розгорнутого портрета Марії Андріївни, але відразу відчувається тепле ставлення до старенької вчительки: «Маленька, роками вже її орблена бабуся, що весь час закутувалася в теплу хустку і все — кахи! Кахи! Усе кахикала».

Фізична географія України — комплекс наук (геологія, клімато­логія, метеорологія, геоморфологія, океанологія тощо), які вивчають природні компоненти і природні комплекси України. Географія розвивається у тіс­ному взаємозв’язку з біологією, фізикою, хімією, математикою та іншими науками.

Полум’яною любов’ю до України сповнений вірш В. Сосюри «Весняний сад, квітки барвисті...». У ньому відбилися глибокі патріотичні почуття поета. Наша Мтьківщина дуже багато страждала. Вороги топтали її землю, сади, поля, ліси. Нона «плакала», бо гинули її дочки та сини, бо села і міста були знищені. Поріділи солов’їні переспіви, а замість жайворонків було чути лише людський стогін.

Крім поетичного обдарування П. Тичина мав ще й музичне. Він тонко відчував і дуже любив природу. Митець добирає незвичайні слова, щоб тонко й оригінально змалювати природу. У віршах поет проймає читача світлим і радісним! настроєм. І ми також по-новому починаємо дивитись на навколишній світ, відкриваємо для себе його привабливість і красу.

Я дуже пишаюся тим, що живу в самостійній країні. Моя бабуся багато мені розповідала про тяжку долю української мови. Кілька століть український народ жив під чужим гнітом, не маючи права говорити рідною мовою. А вона така багата, красива і милозвучна! Вважається, що за своєю милозвучністю українська мова посідає друге місце у світі після італійської.