Автор: admin от 6-01-2013, 16:22, переглянуло: 1893
Проект був запропонований фракцією комуністів у Верховній Раді України у 1995 році. Він складений з 9-ти розділів і 140 статей.
Якщо дивитися об’єктивно, це є один з найбільш системних і ґрунтовних проектів того часу. Велика увага у проекті приділяється правам людини і громадянина, і практично саме в цій редакцій вони перекочували до нині чинної конституції.
Категорія: Правознавство
Автор: admin от 6-01-2013, 16:21, переглянуло: 1865
Проект був поданий як законодавча ініціатива депутатами В. Костицьким, В. Шишкіним (в розробці приймав участь політолог В. Журавський,) є концептуально відмінним від запропонованих на той час проектів основного Закону.
Україна закріплюється як незалежна демократична правова держава, утворена на основі самовизначення української нації.
Категорія: Правознавство
Автор: admin от 6-01-2013, 16:19, переглянуло: 1694
Опублікований в газеті «Самостійна Україна» від 23 березня. Є найбільш лаконічним — в ньому всього 5 глав і 65 статей. В деяких положеннях і визначеннях ін. узгоджується з проектом КУНу, зокрема у питаннях основних засад та самоврядування.
Зазначено, що Україна є національною державою, що представляє інтереси української нації, і, на відміну від проекту КУНу, додано, що «кожен громадянин, незалежно від його етнічного походження, який визнає Конституцію і Закони України, належить до Української нації».
Категорія: Правознавство
Автор: admin от 6-01-2013, 16:17, переглянуло: 1795
Проект був опублікований у 1994 році. В ньому міститься 13 глав, 184 статті. Осо-бливий акцент в цьому документі зроблено на національних цінностях українців. Зокрема, на суверенному праві української нації, на вшануванні вікових традицій державотворення починаючи з часів України-Русі, на пам’яті голодоморів, геноциду і жертв комуністичного тоталітаризму та ін.
Категорія: ---
Автор: admin от 6-01-2013, 02:19, переглянуло: 3263
Комплексність відрізняється від мозаїчності рядом ознак, а саме: ділянки, що чергуються між собою, як правило, значних розмірів (до кількох сотень квадратних метрів і більше); вони, хоч і входять до одного масиву,лук,полів,але не з’єднані,а відокремлені одна від одної; генетично різнорідні і різняться будовою, структурою, генезисом та екологією. Нерідко подібна комплексність трапляється на болотах. На евтрофних болотах виділяються
Категорія: Біологія
Автор: admin от 6-01-2013, 02:15, переглянуло: 3032
Синузія являє собою екологічно і просторово відокремлену частину рослинного угруповання. З точки зору ярусного розчленування, кожний ярус агрофітоценозу, по суті, є синузією, оскільки він чітко окреслений просторово та має геоморфологічну приуроченість,яка, в свою чергу,характеризується власними екологічними умовами місцезростання. Нерідко синузії виділяються у вигляді невеликих ділянок,наприклад вологих знижень,покритих жовтецем повзучим (Ranunculus repens); або ділянок, покритих чистецем однорічним (Stachys annua) чи гірчаком шорстким (Polygonum scabrum),flKi приурочені до ще вологіших знижень.
Категорія: Біологія
Автор: admin от 6-01-2013, 02:03, переглянуло: 10351
Кожний фітоценоз характеризується не лише певним видовим складом, а й властивою саме йому структурною організацією. В процесі формування фітоценозу на певній ділянці уживаються види, не однорідні за вимогливістю до умов зростання та за ступенем використання ресурсів кліматопу й едафотопу. Співіснування таких видів неможливе без відповідної структурної організації компонентів рослинного угруповання, у зв’язку з чим надземні і підземні частини рослин набувають певного вертикального та горизонтального просторового розміщення. Розглянемо характерні ознаки фітоценозу: надземну і підземну ярусність, мозаїчність, синузіальність і консортивність рослинного угруповання.
Категорія: Біологія
Автор: admin от 6-01-2013, 01:57, переглянуло: 5460
Екологічна неоднорідність видів рослин, які утворюють фітоценози, обумовлює їхні морфологічні відмінності. Схожі в морфолого-екологічному відношенні види об’єднують у групи, які називають життєвими формами рослин. Є чимало визначень даного поняття. Існує два аспекти, за якими виділяють ці форми: еколого-морфологічний та еколого-ценотичний.
За еколого-морфологічним аспектом життєві форми рослин запропонував виділяти І.Г. Серебряков. За його визначенням, життєва форма являє собою “своєрідний зовнішній вигляд (габітус) певної групи рослин (включаючи їхні надземні та підземні органи — підземні пагони та кореневі системи), який виникає в їхньому онтогенезі в результаті росту й розвитку в певних умовах середовища. Цей габітус історично виникає в даних грунтово- кліматичних умовах як вираз пристосованості до цих умов”.
Категорія: Біологія
Автор: admin от 6-01-2013, 01:55, переглянуло: 5870
Оскільки фітоценози дуже різні в генетичному, структурному та екологічному відношеннях, види, котрі їх утворюють, нерівнозначні в ценотичному плані. Ступінь відмінності видів між собою можна з’ясувати лише шляхом вивчення властивостей рослин, насамперед, здатності асоціюватись у фітоценози. Становлення фітоценозу являє собою боротьбу рослин за існування, котрому можуть загрожувати як абіотичні фактори,так і інші рослини. В результаті відбувається природний добір таких рослин, які можуть вижити в даному екотопі і відігравати певну роль у створенні фітоценозу.
Категорія: Біологія
Автор: admin от 6-01-2013, 01:54, переглянуло: 2671
Флористична насиченість фітоценозів залежить від багатьох чинників. Розглянемо головні з них.
Геологічне минуле і фізико-географічні умови місцевості.
Відомо, що в тропічних і субтропічних зонах, де збереглися види третинного і ранньо-четвертинного періоду, флористична насиченість фітоценозів вища, ніжу зоні помірного клімату.
Цдафічні умови місцезростання. Грунт для рослин є не тільки місцем, на якому вони зростають,а й середовищем, з якого вони отримують поживні речовини. Тому видова насиченість фітоценозів залежить від багатства (родючості) грунту.
Категорія: Біологія