Існують такі теорії суспільства:                                                          

Атомістична теорія. Відповідно до цієї теорії, суспільство розуміється як сукуп­ність діючих особистостей та відносин між ними. Згідно з цією теорією, кожна людина представляється сидячою у центрі витканої нею павутини, яка зв'язує її безпосередньо з деякими іншими членами суспільства й опосередковано — з усім світом. У сучасній соціології цей підхід представлений «мережною теорією». У ній основний акцент робиться на діючих індиві­дах, які приймають соціально значущі рішення ізольовано один від одного. Розкриваючи механізми соціальної взаємодії людей, атомістична теорія є основою вдосконалення систем впливу на поведінку людей — менеджменту, реклами, піартехнологій тощо.

План викладу

1.Суспільство та основні теорії його вивчення

2.Соціальні зміни в суспі льстві

3.Україна в світ-системному вимірі

...Окрема людина слабка, але ми знаємо також, ідо ціле — це сила.

К. Маркс

У 20-х роках XX ст. в Україні активно розроблялися теоре­тичні питання соціології, проводилися соціально-історичні та соціально-етнографічні дослідження, висувалися соціологічні концепції побудови незалежної української держави. На той час у країні ще існувала певна свобода політичної думки. Пред­ставниками прогресивної інтелігенції були вчені, письменни­ки, політичні діячі. Володимир Винниченко, Роман Роздоль- ский, Борис Крупницький, Павло Христюк, Микола Хвильо­вий; Володимир Затонський, Павло Любченко та багато інших розробляли проблеми державності в Україні, відстоювали ідеї її суверенності й соборності. Погляди прогресивної українсь­кої інтелігенції відображали різноманітні політичні процеси, які відбувалися тоді в Україні — від ліберально-демократич­них, націоналістичних до соціалістичних.

Серед представників національної інтелігенції, які істотно вплинули на розвиток соціологічної думки в Україні, можна назвати М. Драгоманова, І. Франка, Б. Кістяковського, М. Грушевського, М. Шаповала, В. Липинського.

ТЕМА 4. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ

План викладу

1.  Становлення і розвиток, соціологічної думки в Україні в кінці XIX — на початку XX ст.

2.  Розвиток теоретичної та емпіричної соціології в Україні: проблеми і перспективи.

...І чужого навчайтесь, і свого не цурайтесь. Т. Г. Шевченко

Це теорія мікрорівня, яка, вивчає головним чином взаємодію людей. Інтеракцюнізм за­родився в рамках чиказької школи, першим його представником був Джордж Герберт Мід. Проте поняття «інтеракціонізм» увів в 50-х роках XX ст. Г. Блумер. Блумер ві­докремив цей напрям від інших, в яких поведінка людини — це реакція на якийсь стимул. Інтеракціоністи вважають, що між стимулом і реакцією є важливий компонент — інтерпретація, тобто взаємодія із собою.

У функціоналізмі суспільство розглядається як система взаємозалежних частин, у якій жодна частина не може бути зрозуміла у відриві від цілого. Зміни в одній частині систе­ми розглядаються як такі, що ведуть до певної незбалансованості, що, у свою чергу, приводить до змін в інших частинах. Врешті-решт система як ціле переорганізовується. За основу у функціоналізмі взято модель органічної системи, яка вико­ристовується в біології (насамперед людського організму). Це макроструктурний підхід до загальних характеристик суспіль­ства і його складових.

У сучасній соціології поряд із терміном «теорія» часто вико­ристовують і такі поняття як «концепція», «парадигма». Кон­цепція(від латин, сопсерсіо — «розуміння», «сприйняття») система взаємопов'язаних поглядів на певні явища і процеси, спосіб їх розуміння і трактування; головна ідея певної теорії.

Соціологія — за умови, що нею займаються належним станом, — приречена у деякому відношенні завжди залишатися наукою, яка вносить сум'яття у розуми.

Вчених, які за своїми поглядами належать до політико-соціологічної школи — В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельса, — поєд­нує більш-менш однакове бачення соціальної проблеми — все суспільство ділиться на правлячу меншість (основною ознакою якої виступає наявність влади) і більшість, що підкоряється.