Народна Освіта » Правознавство » Соціологічний погляд на особистість

НАРОДНА ОСВІТА

Соціологічний погляд на особистість

У повсякденній мові ми вживаємо такі слова як «людина», «індивід», «особистість». Часто між ними не вбачається ніякої різниці, тобто ці слова використовуються як синоніми. Проте науковці закріпили за ними певні значення, що дозволяє вив­чати різні аспекти сутності людини.

З наукової точки зору, людина — найбільш загальне понят­тя, категорія, яка позначає вид у біологічній класифікації. Від інших біологічних видів людина відрізняється тим, що має не тільки біологічні, але й соціальні характеристики, тобто не тільки те, що наслідує індивід від своїх батьків (зріст, колір волосся, фігура, темперамент), але й ті якості, які формуються під час життя в суспільстві (риси характеру, звички, цінності, інтереси тощо).

Одиничний представник людського роду отримав назву «ін­дивід». Це поняття фактично є синонімом поняттю «особина», яке закріпилося за одиничними представниками інших біоло­гічних видів. Всі люди є індивідами незалежно від того, де вони народилися, виховувалися, який мають вік, освіту, професію, оскільки всі ми маємо однаковий хромосомний набір, однакові внутрішні та зовнішні органи.

Індивідуальність — набір біологічних, психологічних і со­ціальних якостей, за якими одна людина відрізняється від іншої. Так, ми відрізняємось кольором очей, зростом, вагою (це біоло­гічне), рисами характеру (психологічне), інтересами, потреба­ми, цінностями (соціальне).

Особистість — це сутність людини, головне в ній, те, ІЦО відрізняє людський вид від усіх інших біологічних видів. Осо­бистість — це соціальне в людині, те, що формується в неї під час життя поряд з іншими людьми. Особливість особистості залежить від суспільства, в якому вона живе, його культури, стану економіки, політичної ситуації, тобто від численних со­ціальних характеристик оточення людини. Яким є суспільс­тво — така й особистість. Яке середовище — така й особистість. Таким чином, особистість — відносно стійкий набір соціаль­них якостей, іцо здобувається у процесі життя в суспільстві. Прикладами цих якостей, як вже було сказано, є потреби, інте­реси, мотиви, ціннісні орієнтації.

Кожна людина народжується індивідом та індивідуальні­стю, але, щоб стати особистістю, їй необхідно жити в суспіль­стві, принаймні провести своє дитинство у колі собі подібних.

Не обов'язково бути видатною людиною, щоб бути особистіс­тю. Особистість - це та людина, яка може жити в суспільстві. Щоб людина вважалась особистістю, вона повинна:

мати самосвідомість (тобто виділяти себе від інших, усві­домлювати свої дії);

засвоїти основні норки та правила поведінки, які прийняті в даному суспільстві;

сформувати систему інтересів, цінностей;

нести певну відповідальність за свої вчинки.

Людину вивчає безлічьнаук. Проте соціологія при вивчен­ні людини має свою специфіку. Якщо природничі науки, ма­ючи об'єктом вивчення людину, аналізують її властивості як біологічного організму (наприклад, медичні працівники мо­жуть вимірювати артеріальний тиск, температуру тіла, робити аналіз крові тощо), то особистість як набір соціальних якостей людини є об'єктом дослідження соціальних наук, передусім філософії, соціології і психології. Однак предмети цих наук ма­ють свої особливості.

Так, філософія має справу зі світоглядними передумовами вивчення особистості і людини, вивчає питання місця людини у світі, співвідношення матеріального та ідеального в ній, розглядає виникнення та розвиток суспільства, місце людини в суспільстві.

Загальна психологія — вивчає особистість як носія сукуп­ності психічних властивостей і якостей, що визначають особ­ливості поведінки І ДІЯЛЬНОСТІ людей.

Загальна психологія досліджує в особистості її внутрішню природу, обумовлену соціальними умовами, що самі по собі предметом вивчення не стають. Типовими питаннями, які роз­глядає загальна психологія, є пам'ять, уява, мислення, тип тем­пераменту тощо. Наприклад, психолог визначить чотири типи темпераменту, незалежно від того, кого він вивчає: чоловіків чи жінок, бідних чи багатих, італійців чи фіннів. А особливості уяви людини не пов'язуються з її матеріальним добробутом, шлюбним станом тощо.

Соціологія вивчає особистість як певний соціальний тип, тобто як представника певних груп (наприклад, чоловіка або жінку, мешканця села або міста, представника нижчого або ви­щого класу). Спосіб життя особистості, її основні характеристи ки будуть визначатись відповідним місцем людини у соціальній структурі, тобто тими групами, до яких вона належить.

Соціолога цікавить те загальне, що прив'язує особистість до соціальної групи, а не те особливе, що відрізняє її від інших індивідів. У цьому сенсі Соціологічний підхід до особистості є прямо протилежним загальнопсихологічному.

Синтез соціологічного і загальнопсихологічного підходів у дослідженні особистості здійснює соціальна психологія. Це межова дисципліна між соціологією і психологією. При вив­ченні особистості в соціальній психології предметом дослід­ження є особливості психологічних властивостей особистості конкретної людини, які сформувались під впливом певного оточення, специфічних умов життя. Наприклад, соціальну психологію будуть цікавити особливості поведінки людини в групі, особливості прийняття групових рішень, сприйняття однієї людини іншою людиною.

Оскільки соціологія розглядає людину як представника певних груп, одним з основних понять соціології особистості є поняття соціального статусу.

 

Н.М. Семке

Категорія: Правознавство

Автор: admin от 4-04-2012, 18:48, Переглядів: 2517