Опрацювавши параграф, ви дізнаєтеся:

які речовини називають солями; як називають солі; як складають формули солей; про поширеність солей у природі; де використовують солі.

У цьому параграфі ви дізнаєтеся:

• чим полярний ковалентний зв'язок відрізняється від неполярного;

• що є мірою полярності зв'язку;

• про основні характеристики ковалентного зв'язку.

— Під час згоряння фосфору в колбі утворюється густий білий дим. Якщо додати в колбу води та збовтати, дим зникне. Декілька крапель фіолетового лакмусу в отриманому розчині нададуть йому червоного кольору.

— Як ви вважаєте, які хімічні процеси тут описано? Чому рідина стала червоною?

ТЕМА 4. ОСНОВНЫЕ КЛАССЫ НЕОРГАНИЧЕСКИХ СОЕДИНЕНИЙ

В этом разделе вы узнаете...

•    как классифицируют неорганические вещества;

•    действительно ли поваренная соль является солью;

•    что сода, гипс и мел — это также соли;

•    что антоним к слову «кислый» — вовсе не «сладкий»;

•    как правильно обращаться с кислотами и щелочами;

•    как получают кислоты и основания;

•    что существуют вещества, которые одновременно являются и кислотами, и основаниями;

•    что такое ряд активности металлов;

•    все ли реакции могут происходить и как об этом узнать;

•    как проводить расчеты по уравнениям химических реакций.

ТЕМА 4. ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

У цьому розділі ви дізнаєтеся...

• як класифікують неорганічні речовини;

• чи дійсно кухонна сіль є сіллю;

• що сода, гіпс та крейда — це також солі;

• що антонім до слова «кислий» — зовсім не «солодкий»;

• як поводитися з кислотами й лугами;

• як добувають кислоти та основи;

• що існують речовини, які водночас є і кислотами, і основами;

• що таке ряд активності металів;

• які існують солі;

• чи всі реакції можуть відбуватися і як про це дізнатися;

• як робити розрахунки за рівняннями хімічних реакцій.

У цьому параграфі ви дізнаєтеся:

• як утворюються спільні електронні пари;

• що таке одинарний, подвійний, потрійний хімічний зв'язок.

Опанувавши матеріал параграфа, ви зможете:

• читати алгоритми розв'язання розрахункових задач за хімічними рівняннями;

Плотность газов очень мала, поэтому измерять массы газообразных веществ очень неудобно. Намного удобнее сравнивать плотности газов, т. е. определять отношение их плотностей. Эту величину называют относительной плотностью газа В по газу А и обозначают D_a(B).

Опрацювавши параграф, ви дізнаєтеся:

яку будову мають кислоти;

формули і назви деяких кислот;

як визначати валентність кислотного залишку;

про поширеність кислот у природі і їх використання.

Опрацювавши зміст параграфа, ви будете:

• мати уявлення про поширення кислот у природі; кислотний залишок, основність кислот;

• знати формули і назви кислот; їх класифікацію; правила поводження з кислотами;

• уміти обчислювати валентність кислотного залишку