В морях і океанах поширені різні організми, життя яких залежить від умов середовища. Проникнення світла у воду пов'язане з її прозорістю, а від неї залежить життєдіяльність мікроорганізмів, передусім рослин. Проте для їх існування потрібні також поживні речовини, що піднімаються з дна разом із глибинними водами під час осінньо-зимової конвекції та надходять з береговим стоком.

Взаємодія океану і атмосфери. Світовий океан відіграє величезну роль у формуванні погоди і клімату на Землі. Не випадково його порівнюють з велетенським казаном води, що нагрівається сонячним промінням. Завдяки цьому з кожного квадратного кілометра океанічної поверхні випаровується в середньому до 1000 т води за годину. У тропіках ця величина зростає в 2— З рази. Тут над океаном нагромаджується величезна кількість водяної пари, звідси починаються вітри, що дають перші поштовхи атмосферній циркуляції, звідси водяна пара розноситься по всій земній кулі.

Сонячна енергія майже не вбирається атмосферою. Вона в основному поглинається поверхневим шаром Світового океану. Саме в цьому шарі, незначному порівняно з розмірами нашої планети, зосереджуються найбільші запаси енергії. Увібравши енергію Сонця, поверхневий шар океану поступово віддає її атмосфері разом із водяною парою.

Щодо утворення океанічних западин. За останні 25—ЗО років геологічна наука збагатилася новою інформацією про будову дна Світового океану та поповнилася науковими ідеями. Нові факти породили нові гіпотези, які, без перебільшення, є революційними в геологічній науці. Відповідно переглянуто теорії формування земної кори, утворення корисних копалин, уявлення про розміщення зон підвищеної сейсмічності та вулканізму тощо з опертям на фундаментальну теорію тектоніки літосфер­них плит. Навіть більше — стало відомо, що на дні океанів ніби розшифровується своєрідний геологічний літопис нашої планети за останній мільярд років. За цей великий (навіть у геологічному розумінні) відтинок часу на планеті відбувалися постійні зміни: мігрували на тисячі кілометрів материки, утворювались нові та відмирали старі моря і навіть океани

Нагромадження знань про Світовий океан. Водні простори, які для наших далеких предків були нездоланною перешкодою, названо Океаном за ім'ям грізного бога давньогрецької міфології, володаря водної стихії.

Розвиток географічних знань про океан тісно пов'язаний з вивченням суходолу, оскільки разом із узбережжям відкривались нові акваторії. В історії вивчення Світового океану вирізняють три періоди: нагромадження знань, зародження географії океану як науки та її становлення.

Океан відігравав велику роль у розвитку античних цивілізацій, адже всі міста розташовувались на узбережжях Середземного і Чорного морів. Моря служили шляхами, з морем були пов'язані торгівля та війни. Фінікійці, карфагеняни за три тисячоліття до нашої ери плавали вздовж берегів Західної та Східної Африки. Єгиптянам, грекам, китайцям та іншим давнім народам були відомі такі явища природи, як припливи, течії.

1.1.   Продукти інтелектуальної власності, промислові зразки, відкриття і товарні знаки

Творча праця має певну форму і напрям. Продуктом, що допов­нює інтелектуальну власність є промислові зразки, відкриття та товарні знаки.

Промислові зразки. До промислового зразка належить форма, рисунок, розфарбування або їх поєднання, що визначає зовнішній вигляд промислового виробу [193, с.4], як показано на рисунку 1.3.

Досягнення передової науки, найдосконалішу і наймогутнішу техніку, зростаючу силу науково-технічної творчості необхідно поставити на відбу­дову незалежної Української держави для розвитку науково-технічного прогресу.

В умовах ринкової економіки науково-технічний прогрес є джерелом подальшого зміцнення економічної могутності і прискорення розвитку суспільства, передумовою успішного вирішення соціальних завдань.

Стратегічна спрямованість значних науково-технічних і соціаль­но-економічних перетворень, здійснюваних в Україні в теперішній час, передбачає перехід до економіки вищої організації і ефективності із всесторонньо розвиненими продуктивними силами і виробничими відносинами, налагодженим господарським механізмом.

Механізм управління прискорення науково-технічного про­гресу полягає у тому, щоб, пересуваючись напрямками розвитку на­уки і техніки, концентрувати наявні засоби на вирішальних напрям­ках, дати простір масовому використанню надійних, перевірених практикою технічних нововведень, багатократно підвищувати про­дуктивність праці.

Якою я уявляю школу майбутнього? Зовні вона зміниться дуже мало. А оі усередині!

Двері в приміщенні будуть автоматичними, а вікна — металопластиковими.У кожного учня буде своя магнітна карта, щоб зайти у школу. Перевірятиме їй робот-охоронець на вході. Він радо всім посміхатиметься й говоритиме: «Доброго ранку, мешканцю Країни Знань!»

Коли я був у 5 класі, батько повів мене до себе на роботу. Працює він головнимим інженером на авіаційному заводі. Я був страшенно гордий з того, що мене взяли до справжнього цеху, але найбільше мене розпирала цікавість: як же воно іам створюється те диво — літак?

Перший теракт, про який я пам’ятаю, — це 11 вересня 2001 року. Мені було десь 8 років. На екрані телевізора на чорному фоні писали прізвища загиблих.Я не зрозуміла, навіщо якісь люди підірвали будинки з сотнями безцінних люл ських життів. Не розумію і зараз.