Продукти інтелектуальної власності, промислові зразки, відкриття і товарні знаки

1.1.   Продукти інтелектуальної власності, промислові зразки, відкриття і товарні знаки

Творча праця має певну форму і напрям. Продуктом, що допов­нює інтелектуальну власність є промислові зразки, відкриття та товарні знаки.

Промислові зразки. До промислового зразка належить форма, рисунок, розфарбування або їх поєднання, що визначає зовнішній вигляд промислового виробу [193, с.4], як показано на рисунку 1.3.

Автором суть промислових зразків розкрито в роботах [92, 94, 95, 97], Для студентів педагогічних інститутів та учнівської молоді. Цій проблемі при­свячено багато робіт і публікацій [157, 219].

Сучасний етап виробництва з переходом до ринкових відносин, з втіленням у промислову діяльність менеджменту і маркетингу, спонукає до ви­робництва товарів високої якості, дизайну, широкого використання досягнень технічної естетики в народному господарстві України.

На вирішення цієї проблеми скеровуються творчі зусилля спеціалістів у галузі художнього конструювання, що сприяє створенню предметної краси - з врахуванням теперішніх вимог технічної естетики. Наслідки такої твор­чої діяльності - нові художньо - конструкторські рішення зовнішнього виду виро­бу - одержують правовий захист у якості промислових зразків.

З урахуванням великого суспільного значення творчої діяльності в галузі художнього конструю­вання, а також із врахуванням ринкових відносин, промислові зразки виступають в якості показника художньо - конструкторського рівня розробки, в Україні пра­вові відносини промислові зразки одержали в "Правилах складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок"[193, с.81].

У процесі дослідження нами виявлено, що кількість отриманих охорон­них документів у держпатенті України за регіонами, за формами власності значно менше ніж винаходів, показано в табл.1.7.

Таблиця 1.7.

Отримано охоронних документів у Держпатенті України за регіонами в порівнянні винаходи і промислові зразки (тис.шт.)

Розробка і правова охорона промислових зразків повинна сприяти підвищенню якості виробів. Відомо, що естетичні вироби володіють великою силою емоційного впливу на людину. Ця дія проявляється у різних напрямках. В умовах підвищення матеріального і культурного рівня, збільшується вимога до зовнішнього виду виробу. Купуючи виріб, людина перш за все звертає ува­гу на його зовнішній вигляд, потім на функціональні переваги.

Приємної естетичної форми машини і прилади, які оточують людину на роботі, мають великий вплив на продуктивність праці.

Дослідження в галузі психології праці переконливо довели, що вдале ес­тетичне вирішення в оформленні виробничого приміщення і обладнання, на якому виконується робота, обов'язково дає приріст продуктивності праці. То­му при створенні промислового зразка вимагається таке його художнє вирішення, в якому органічно поєднуються технічні і естетичні якості.

Аналізуючи розвиток техніки на основі промислових зразків, вважаємо, що розвиток наукового прогресу, можливість виготовлення конкурентоздатної продукції на світовий ринок, неможливий без розвитку об'єкта інтелектуаль­ної власності промислових зразків.

Діюче положення про промислові зразки передбачає правову охорону не тільки основного художньо - конструкторського рішення виробу, а також і різні варіанти цього рішення.

Патент видається на промисловий зразок, що є новим, оригінальним і промислово придатним. Промисловий зразок визнається новим, якщо су­купність його суттєвих ознак невідома в Україні чи за кордоном до дати пріоритету промислового зразка.

Аналізуючи дане визначення, автор вважає, що охорону промислові зразки набувають тільки при невідомості суттєвих ознак. Але різниця варіантів промислового зразка зводиться до несуттєвих ознак. Хоча ці несуттєві ознаки повинні бути частиною художньо - конструкторського задуму. Вони не можуть бути просто деталями, форма яких повністю визначається їх технічними особ­ливостями - конструкцією, функцією тощо.

На нашу думку, необхідно дати чітке визначення несуттєвих ознак. Це ознаки, які не є необхідними для створення конкретної зорової уяви виробу, або виділення суттєвих ознак у зразку, всі інші стають несуттєвими.

Таке визначення має вплив на вимоги, до промислових зразків для відмінності одного варіанту від іншого, що є наслідком художнього конструю­вання.

Патент на промисловий зразок охороняє тільки промислові зразки, які відносяться до однієї функціональної групи, одного класу МКПЗ, подібні за сукупністю ознак, які сприймаються візуально. Ми вважаємо, що не можна ви­користовувати промисловий зразок, який характеризується несуттєвими озна­ками, не порушуючи при цьому права автора на основі визначення критерію суттєвих ознак.

Аналізуючи дане положення, вважаємо, що слід ввести критерій вико­ристання. Це особливо важливо в теперішніх умовах переходу до ринкових відносин, бо варіанти промислового зразка можуть характеризувати форма, рисунок, розфарбування, або їх поєднання, що визначає зовнішній вигляд про­мислового виробу, його художнє конструювання, самостійне використання якого можливе тільки при умові використання основного рішення.

Дане визначення дає можливість авторам промислових зразків розши­рити об'єм своїх прав під час створення варіантів промислових зразків.

Ми вважаємо, що, виходячи із нашого дослідження, патентне відомство України внесе корективи в основні поняття та положення варіантів промисло­вих зразків, давши визначення промисловим зразкам, запропоноване автором одного із варіантів.

Варіанти промислових зразків є художньо - конструкторським рішен­ням форми, рисунка, розфарбування, або їх поєднання, що визначає зовнішній вигляд промислового виробу, якщо ці рішення в сукупності подібні за суттєви­ми ознаками і мають зорове сприйняття, причому всі додаткові рішення не­можливо використовувати без основного художнього рішення.

Відкриття - основний результат фундаментальних наук. Відкриттям вважається встановлення невідомих раніше об'єктивно існуючих закономірно­стей, властивостей і явищ матеріального світу.

Встановлення нових закономірностей збагачує людство знаннями про на­вколишній світ, багатогранні форми існування матерії. Пізнання нових явищ іде різними шляхами. Відкриття можуть виникнути на основі спостереження, знахо­дження, особистого висновку. Створення відкриття базується на тривалих науко­вих дослідженнях, припущеннях, гіпотезах. Історія науки - це безконечний ряд видатних досягнень, які давали можливість поступово розширити наше уявлення про об’єктивну дійсність, а в міру того, як людина пізнавала ці закономірності, во­на знаходила засоби використати їх для задоволення своїх потреб, для завоюван­ня природи. Закони механіки і термодинаміки, будова Всесвіту і біологічні зако­ни, структура матерії, хімічні властивості речовини і багато інших - все це наукові відкриття, які лежать в основі сучасних уявлень про матеріальний світ.

Загальновідомо, скільки часу проходить, поки нові наукові відкриття знайдуть втілення в життя. Обмежена частина може використовуватись в практиці не часто, але більшість створених відкриттів утворюють основу для ординально нових напрямків науки і техніки. На базі відкриттів створюються винаходи, які вирішують значні проблеми народного господарства.

Відкриття створюються на основі точних розрахунків, переконань і підтверджених експериментально даними.

З давніх - давен, ще в античну епоху, авторство на наукові відкриття закріплювалось публікацією літературної праці, де викладалась сутність вияв­лених закономірностей чи явищ. За тими джерелами ми дізналися про зроб­лені у свій час відкриття і про їх авторів, визначаємо і поважаємо заслуги пер­шовідкривачів. Із творів Арістотеля і Галілея, Декарта і Ньютона, Ломоносова і Менделєєва та інших великих вчених ми дізнаємось про їх вклад у науку і оцінюємо їхнє місце в історії світової цивілізації.

В історії науки буває важко визначити, хто з дослідників першим довів те чи інше твердження через те, що однією і тією ж науковою проблемою часто займається багато вчених. Можливо, що першим розв’язав цю проблему один дослідник, але опублікував для загального відома не відразу, а через деякий час, коли аналогічного результату дійшли інші.

З погляду на їх міркування настала необхідність організувати особливу форму закріплення факту наукового відкриття у вигляді державної реєстрації, виданні авторам дипломів і виплати винагороди. Економічна сутність відкрит­тя показана на рис. 1.4.

Це дає можливість з максимальною точністю фіксувати сутність відкриття і момент, коли воно було остаточно сформульовано.

Встановлення державної реєстрації відкриттів створює також новий, ефективний канал наукової інформації, на яку потім даються найсуттєвіші на­укові досягнення. Ці відомості є достовірними, бо вони перевірялись і підтвер­джені компетентною науковою організацією.

Відкриттями можуть вважатись тільки ті визнані наукові досягнення, що стосуються виявлення закономірностей матеріального світу. Що ж до соціально

-  економічних наук, закономірностей у сфері інтелектуальної діяльності люди­ни і в деяких інших, то на них дипломи не видаються. Не видаються дипломи і на відкриття географічні, археологічні і палеонтологічні, відкриття родовищ ко­рисних копалин і відкриття в галузі суспільних наук дипломи не видаються. Про наукові досягнення в цих галузях знань звичайно даються публікації в на­уковій літературі. Стаття або монографія, в якій викладено сутність відкриття, стає підтвердженням авторства певної особи чи колективу і підставою для ви­плати авторського гонорару згідно з чинним законодавством.

Сутність відкриття виявляється в тому, що воно, маючи характер чисто теоретичний, в ході дальших досліджень може стати основою для практичного використання виявленої закономірності.

Визначення наукового досягнення відкриттям має офіційний характер: воно виходить від держави, від імені якої виступає патентне відомство країни. Тому кожна заявка на відкриття піддається ретельній перевірці.

Розгляд заявок на відкриття по суті, тобто детальне дослідження і пе­ревірка об'єктивної правильності і новизни повідомленого наукового
дослідження, здійснюється науковими установами за відрядженням відділу відкриттів Держпатенту України. Такими установами є Академія наук України, галузеві академії наук, учені ради науково - дослідних інститутів, універси­тетів. На підставі мотивованого висновку цих органів Держпатент України ви­носить рішення про реєстрацію відкриття і видачу диплома, а в разі негативно­го висновку - про відмову в цьому.

На жаль для проведення аналізу об'єкта творчості відкриття, в Україні в даний час не розроблено нормативно - законодавчих актів. В Положенні про пра­вову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні від 18 вересня 1992 р. №479/92, випущено поняття про відкриття.

Автор вважає, що із змінами і доповненнями, які будуть вноситися в По­ложення, Держпатенту України необхідно врахувати і рекомендації, які дають­ся в роботі щодо правового захисту відкриття.

Відкриття

У всіх галузях людської діяльності, що стосуються виявлення закономірностей матеріального світу

Визнається державою виходить від держави

Дають напрямки у створенні

Нових галузей розвитку науки

Загальному прогресу і розвитку суспільства

і Відкриття мають науково-теоретичнти характер, підтверджені Академією наук

Дипломи не видаються на відкриття

Географічні Археологічні Історичні

Рис. 1.4. Економічна сутність відкриття.

Однозначно охороноздатні відкриття і їх правовий захист із року в рік будуть мати більше визнання як дійовий засіб систематичного підвищення ефективності наукових досліджень. Державна реєстрація відкриття - це висока оцінка результатів діяльності наукового колективу, авторів і держави в світо­вому розвитку науки, адже вона засвідчує яка саме країна стала батьківщиною наукового досягнення. Всі особи і організації можуть у будь - якій формі вико­ристовувати відкриття, даючи повідомлення про результати пізніших розро­бок, наприклад, у публікаціях, наукових доповідях, необхідно вказувати ім'я автора раніше зробленого відкриття.

Товарні знаки і знаки обслуговування - це позначення для розрізнення відповідно товарів та послуг, які виробляють, або надають одні фізичні або юридичні особи, від однорідних товарів і послуг, які виробляють чи надають інші фізичні, або юридичні особи [92, с. 119-148].

Товарним знакам в літературі приділено достатньо багато уваги, у робо­тах [33, 34, 53, 155, 181, 203, 220, 231 ], і інших розкриті загальні питання товар­них знаків.

Аналізуючи роботи з товарних знаків і виходячи з умов необхідності вивчення патентознавства у вищих навчальних закладах, автором вперше ук­раїнською мовою до прийняття Положення про товарні знаки і знаки обслуго­вування в Україні, розкрито суть і ознаки товарних знаків в посібнику для сту­дентів та учнівської молоді "Товарні знаки" [ 96 ].

Особливо важливого значення набувають товарні знаки в нових формах господарювання. Вони служать ринкової економіки, для підвищення зацікав­леності виробників до результатів своєї діяльності, випуску продукції і її пра­вового захисту. В цьому виникає необхідність відрізняти товари та послуги різних виробників від однорідних товарів - товарними знаками.

Відомо, що ставлення споживача до того чи іншого товару визначається перш за все тим, як повністю даний товар задовільняє його потреби.

Під час купівлі виробу споживач переносить своє ставлення до товару на товарний знак, який асоціюється споживачем з певними властивостями і якостями товару. Товарний знак виконує роль засобу, приваблення споживача, інформує його про наявність в товарі тих чи інших характеристик, задовільня- ючи його потреби і смаки.

В Україні товарні знаки реєструються у вигляді словесних, зображу­вальних, об’ємних та інших позначень або їх комбінацій у будь-якому кольорі чи кольоровому поєднанні. Заяви на реєстрацію товарних знаків подають фізичні або юридичні особи, що виробляють товари або надають послуги.

Товарний знак символізує стабільність якісних характеристик і власти­востей товару, зумовлених технічними і художньо-конструкторським рівнем виробу, кваліфікацією кадрів, культурою виробництва, тими факторами, що

визначають якість виробу. Причому дані фактори виготовлення продукції, вла­стиві сучасному методу виробництва, не тільки визначають в цей період якість виробу, але і передбачають стабільність якості усіх наступних виготовлених підприємством таких або аналогічних виробів з даним товарним знаком.

У цьому проявляється так звана функція гарантії якості, притаманна то­варному знаку. Як тільки порушується зв'язок товарного знака і якості товару, знак перетворюється у засіб, відштовхуючий споживача від товару. При цьому така дія товарного знака може проявитися навіть тоді, коли якість товару буде відновлена. Завоювати добру репутацію знака набагато важче, ніж його втрати­ти. Власнику товарного знака потрібно постійно турбуватися про збереження якісних характеристик і властивостей товару, виробництво якого є з даним то­варним знаком.

Однією із основних функцій товарного знака є індивідуалізація вироб­ників і їх товарів на ринку, завдяки чому споживач має можливість вибрати се­ред однорідних товарів товар певного виробництва, із наперед відомими йому властивостями і якістю.

Для ефективного виконання товарним знаком цієї функції необхідно, щоб він мав високі відмінні властивості, відповідав вимогам видимості і пізна- вальності. Товарний знак повинен бути інформативним і легко розшифровува­тися. Усі ці властивості повинні бути враховані під час розроблення товарного знака.

Для забезпечення даної функції товарного знака Держпатент України повинен проводити аналіз (експертизу) заявок на реєстрацію товарних знаків. Це завдання передбачає не допустити реєстрації неохороноздатних позначень у якості товарних знаків. Щоб товарний знак став засобом реклами, він сам по­винен бути її об'єктом, тобто використовуватись у всіх своїх візуальних про­явах: на товарі і його упаковці, у вивісках, освітлюваній рекламі, сувенірах, Друкованих виданнях, оформленні виставок тощо.

Проведений аналіз продукту інтелектуальної власності товарних знаків підтверджує про складність і велике значення їх в господарській діяльності, і необхідніть вдосконадення нормативних документів, пов’язаних з правовою роботою по товарних знаках. Економічну сутність товарного знака показано на Рис. 1.5

Важко переоцінити важливість місця, яке займає товарний знак у світі комерції, адже він уособлює в собі репутацію і престиж фірми та продукції, яку вона виготовляє, він - той засіб, що дозволяє споживачу диференціювати про- ДУкти, є обов'язковим атрибутом конкурентного економічного середовища, як відмічає Л.Золотова в роботі [144.С.13].

Слід відзначити, що наявність товарного знака на вироблених товарах, Продукції, спонукає виробника до підтримання високої якості тому що надає
виробнику можливість використовувати всі переваги доброї репутації, яку за­безпечує саме висока якість його продукції. Таким чином, охорона товарного знака захищає споживача від неякісного товару іншого виробника, розвиває добросовісну конкуренцію, надає можливість використовувати репутацію та престиж, тих підприємств, які створили товарний знак.

Дотримуючись основних норм захисту товарних знаків, держава ре­алізує важливі суспільні інтереси.

По-перше, товарні знаки надають стимул для підтримання позитивної репутації та очікуваної якості продукції, для захисту капіталовкладень власни­ка товарного знака і товару, котрий цей товарний знак представляє, сприяє зростанню інвестицій та розроблення і випуску якісної продукції.