Якою я уявляю школу майбутнього? Зовні вона зміниться дуже мало. А оі усередині!

Двері в приміщенні будуть автоматичними, а вікна — металопластиковими.У кожного учня буде своя магнітна карта, щоб зайти у школу. Перевірятиме їй робот-охоронець на вході. Він радо всім посміхатиметься й говоритиме: «Доброго ранку, мешканцю Країни Знань!»

Коли я був у 5 класі, батько повів мене до себе на роботу. Працює він головнимим інженером на авіаційному заводі. Я був страшенно гордий з того, що мене взяли до справжнього цеху, але найбільше мене розпирала цікавість: як же воно іам створюється те диво — літак?

Перший теракт, про який я пам’ятаю, — це 11 вересня 2001 року. Мені було десь 8 років. На екрані телевізора на чорному фоні писали прізвища загиблих.Я не зрозуміла, навіщо якісь люди підірвали будинки з сотнями безцінних люл ських життів. Не розумію і зараз.

Ім’я давньогрецького байкаря Езопа оповите легендами. Вони розповідають, що Езоп був потворним і горбатим. Та попри його зовнішню непривабливість, він був дуже мудрою людиною.

У мудрості та дотепності байкаря нас переконують його твори, в яких він висміював усілякі людські вади.

Ось узяти хоча б байку «Лисиця і виноград».

Бувають такі дні протягом року, коли з людьми трапляються неймовірні дива. І один із таких днів — це свято Різдва. Особливо чарівний Святвечір, який починається з першою зірочкою на вечірньому небі.

Про різдвяні дива розповідає повість М. Гоголя «Ніч перед Різдвом». І починається вона вельми незвичною картиною. Із димаря однієї з хат на хуторі біля Диканьки повалив чорний дим і разом з ним верхи на мітлі вилетіла відьма.Там, де вона промайнула, зірки зникали одна за одною.

У повісті «Діти підземелля» небагато героїв. Хлопчикоповідач теж є героєм їм тісті. У його родині трапилося велике лихо: померла мама. Батько весь охоплений власним горем. Та, мабуть, він ніколи і не був дуже близьким до своїх дітей. Усе справи, справи. А тепер ще й лихо.

Поспішайте робити добро (твір-роздум)

Добро та зло... Ці два поняття йдуть пліч-о-пліч із нашим життям. А чому пік?

Багряний лист зірвався з гілки, не витримавши нового пориву всесильного вітру. В Україні осінь. Мільйони віконець запльовані дощем... Тисячі очей похмуро дивляться крізь краплини на небо, сіре, але все одно єдине для всіх. Осінь...

Геніальний російський поет О. С. Пушкін ще юнаком познайомився з літописною легендою про смерть київського князя Олега. Ця драматична історія полонила серце майбутнього поета. Пізніше, 1822 р., Пушкін написав поему «Пісня про віщого Олега».

Разом із героєм роману Д. Свіфта «Мандри Гуллівера» я побувала у фантастичній Ліліпутії. Це дуже незвичайна, дивовижна і красива країна. Важко уявити собі приємніший краєвид. Уся місцевість здається суцільним садом, а обгорожені лани нагадують грядки квітів. Лани межують із лісами. Столиця Ліліпутії Мілдендо обнесена муром, по якому навколо всього міста може вільно проїхати карета. Це місто перетинають дві великі вулиці, ділячи його на чотири квартали, Будинки мають від трьох до п’яти поверхів, на базарах і в крамницях багато всілякого краму.