Мамо... Ніжна, кохана, рідна. Ти єдина зрозумієш і не зрадиш, допоможеш

і  підтримаєш. І ми йдемо завжди тільки до тебе по пораду. Скільки в тобі про­щення, співчуття! Материнське серце...

Особливості материнської душі відкриває перед нами А. Дімаров в оповіда­нні «Українська вендета». Вендета — це слово, яке прийшло з італійської мови. Означає воно криваву помсту за вбитого родича. Цей давній звичай існував се­ред частини населення островів Корсика й Сардинія. Як же потрапив він на українську землю?

Мeтpo під свинapникoм. Тopeaдopи з Вaсюківки. Сoбaкeвич

Дід лaє oнукa, який paзoм із дpугoм виpішив пpopити мeтpo під свинapникoм, a туди пpoвaлилaся п'ятипудoвa, плямистa, як гeoгpaмa кapтa, свиня Мaнюня.

Володимир Миколайович Сосюра народився h січня 1898 року на стан-ції Дебальцеве на Донбасі. Дитинство провів у селищі Третя Рота (тепер містечко Верхнє в складі Лисичанська), 3 одинадцятирічного віку через матеріальні нестапси в родині мусив працювати.

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 р. в м. Допал ьновому Донецької області. Дитячі роки поета минули в с. Третя Рота, куди переїхали батьки. В автобіографічному романі «Третя рота» В. Cociopa так описує родину: «...За походженням мати була сербкою, хоча прізвище мала Локотопі, що угорською мовою означає “слюсар”. 

«Талановитий і свіжий, інколи курйозний, завжди експансивний і щирий, Володимир Сосюра належить до поетів, за якими ходить популярність, яких знає, визнає й вітає “масовий”, “широкий” читач». Таку дещо компліментарну, але водночас досить точну характеристику дав відомий поет і критик Микола Зеров своєму колезі по перу. Справді, мало хто з українських письменників минулого століття міг дорівнятися до Сосюри за популярністю.

«МОЯ ПОЕЗІЯ НЕ СПИТЬ...» Володимира Сосюру можна розповідати довго й захоплено. І життя його, і творчість - цьому запорука. Він став виразником дум і сподівань того покоління, що мріяло змінити світ працею, коханням, відчайдушним завзяттям. Він проспі вав таку прекрасну пісню любові, яка навіки закарбувалася на скрижалях нашої літератури. «Так ніхто не кохав» — назва однієї з кращих його поезій і чудова характеристика самому поетові.

дин із найпопулярніших українських ліриків XX ст. Його поезія захоплювала мільйони читачів вишуканою мелодійністю, пристрасною енергетикою любові до України, коханої, до життя...

“Ніхто з поетів-“двадцятидесятників" не міг і мріяти про таку міру популярності серед населення України, ба навіть і сусідньої Білорусі, особливо ж серед студентської молоді, як Сосюра — цей стрункий чорнобривий красень із Донбасу з теплими карими очима, що світилися радістю й зажурою.

В історії української літератури Володимиру Сосюрі належить одне з вагомих місць. Його твори не відходять у минуле, а лише набувають нового звучання. За словами критика Володимира Моренця, під ракетними небесами поезія Володимира Сосюри «явила нам давно забутий тип світовідчування». Секрет поетичного таланту цього митця давно розгадано. Ще 1952 року Павло Тичина, даруючи своем)' другові «Вибрані твори» в трьох томах, на чільній книзі написав: «Дорогому Володимиру Миколайовичу Сосюрі - одному з найбільших поетів... усього світу». Як співець високих почуттів, Володимир Со-сюра справді неперевершений.

Народився Володимир Сосюра 6 січня 1898 р. на станції Дебальцеве, що на Донеччині. Сам поет завжди підтримував легенду про походження своїх предків із Франції:«...дід мій підписувався “Соссюр” і казав, що наше прізвище українізували писарі. Можливо, це так і було. Очевидно, мій предок, чомусь мені здається, що він з південної Франції, Провансалю, — потрапив до Запорозької Січі, де писарі записали його “Сюсюрою”. Мої родичі, звичайні селяни і робітники, кажуть: “Ми — французи"».

Історія написання: після визволення України від німецько-фашистських загарбників у 1944 р. постала необхідність у піднесенні національного духу українців задля відродження своєї Батьківщини, що й спонукало Сосюру-патріота створити цей вірш-заклик, за який він був підданий жорсткій критиці з боку радянської тоталітарно-сталінської влади.