Народна Освіта » Українська література » Володимир Сосюра - Любіть Україну, Васильки, Осінь Читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Володимир Сосюра - Любіть Україну, Васильки, Осінь Читати онлайн

 

ВОЛОДИМИР СОСЮРА 1898-1965

Один із найпопулярніших українських ліриків XX ст. Його поезія захоплювала мільйони читачів вишуканою мелодійністю, пристрасною енергетикою любові до України, коханої, до життя...

“Ніхто з поетів-“двадцятидесятників" не міг і мріяти про таку міру популярності серед населення України, ба навіть і сусідньої Білорусі, особливо ж серед студентської молоді, як Сосюра — цей стрункий чорнобривий красень із Донбасу з теплими карими очима, що світилися радістю й зажурою. Мандрував він по всій Україні, читаючи на вечорах, у тісніших приватних колах і просто на вулиці перед першим зустрічним свої співучі вірші, повні незглибної ліричної стихії, роззброюючої щирості, любовних пристрастей, революційного запалу, болючих суперечностей доби, не знищеного 8 ньому українського патріотизму... Поруч із найпотужнішим ліричним талантом був у нього гострий розум та інтуїція, які вражали часом своїм глибоким влучанням у серце явища чи проблеми!» (Ю. Лав-ріненко, літературознавець).

Володимир Миколайович Сосюра народився в січня 1898 р. на станції Де-бальцеве, на Донеччині. Незабаром родина переїхала в с. Третя Рота (тепер передмістя Лисичанська на Луганщипі), де й минуло дитинство хлопчика. Його предки по батьківській лінії походили з французького дворянського роду (ще дідусь підписувався — де Соссюр).

За сімейним переказом, їхній далекий пращур познайомився із запорожцями, коли ті перебували па службі у французького короля, і так захопився їхнім завзяттям, веселою вдачею та розповідями про вільне січове життя, що приїхав з ними в Україну. Якийсь час козакував, а потім одружився, завів господарство та й залишився в нашім краї назавжди. Мамин рід теж багатонаціональний у ньому були й українці, і євреї, і серби, й угорці.

Володілії батьки були різнобічно обдарованими людьми, залюбленими в красу, непосидючими, але не вельми практичними. Батько, Микола Володимирович, писав вірші, грав на гітарі, любив українські пісні й чудово їх виконував. Проте з роботою не складалося. Перепробував різні професії кресляра, шахтаря, сільського вчителя й писаря, землеміра, та родині, де виховували аж восьмеро дітей, жилося сутужно. Мама, Аптошиа Данилівна, була надзвичайно вродливою (у юності якось на міському балу отримала перший приз за красу), гарно співала, однак мусила тяжко працювати на патронному заводі.

У всьому схожим на батьків виростав і Володя: був він зовні показним, дуже жвавим, емоційним, мав розвинуту уяву, його зачудовувало все красиве й незвичайне. Дванадцятилітнім побачив мандрівних акробатів і вперто вчився ходити па руках, як вони. Часто закохувався. З 14 років почав писати вірші. Щоб підтримувати родину, в 11 років пішов працювати учнем бондаря, чорноробом, телефоністом.

Попри нестатки, батьки намагалися дати здібному синові хоч якусь освіту він закінчив початкову школу, навчався в сільськогосподарському училищі.

Прочитайте перші 25 розділів автобіографічного роману В. Сосюри “Третя Рота» й розкажіть однокласникам докладніше про дитинство письменника.

1918 р., коли Росія напала па Українську Народну Республіку, Володимир став добровольцем гайдамацького Коша Слобідської України.

Хоробро воював і шаблею, і пером. Його сповнені боновим духом вірші друкували в армійській газеті «Український козак». Першу поетичну збірку юного вояка «Пісні крові» видав 1919 р. своїм коштом його командир — отаман О. Волох.

 

Кілька разів поранений В. Сосюра по трапляв у полон. Двічі — спочатку денікіїщі, а потім більшовики присуджували його до розстрілу. Перший раз куля пройшла повз серце, а вдруге допоміг талант: юнак перед смертю попросив конвоїрів послухати його поезію. Червопоар-мійців, таких же молодих хлопців, настільки зворушили вірші про любов, що вони змилувалися над смертником.

Поступово поет зближується із середовищем націонал-комуністів. Це військовики, політики, культурні діячі, які, знесилені воєнним лихоліттям і під впливом підступної більшовицької пропаганди, намагалися поєднати український патріотизм із комуністичними ідеями. Під їхнім впливом 1920 р. В. Сосюра переходить на бік більшовиків.

Після закінчення війни він навчається в Харківському інституті народної освіти. 1921 р. видає збірку «Поезії», а слідом автобіографічну поему «Червона зима», які приносять йому гучну славу. Він стає улюбленцем читачів, надто ж молоді. Збірки В. Сосюри зразу ж розкуповують, вірші переписують, вивчають напам’ять, па творчих зустрічах поета засипають квітами.

Кохання приходить і до самого митця. Його дружиною стає Віра Берзі-на, колишній політрук червопоармійського загону. їй поет присвятив, мабуть, найвідомішу перлину своєї інтимної лірики:«Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання...».

Прочитайте цей вірш. Чи сподобався він вам? Чому? Які риси характеру автора засвідчують ці рядки?

 

Та згодом шлюб розпався: поет не зміг змиритися з антиукраїнськими шовіністичними1 поглядами дружини.

Щастя усміхнулося йому вдруге: невдовзі Володимир зустрів випускницю балетної ніколи Марію Данилову й пов'язав з нею свою долю. Кохання до цієї синьоокої красуні все життя надихало його на створення ніжних і пристрасних віршів.

У ті роки В. Сосюра, як було прийнято, оспівує «партію Леніна Сталіна», комсомол, ударні будови (поема «Дніпрельстан»), але разом з тим щиро й тривожно пише про рідну Україну, її мову, трагічну історію (поеми «Мазепа», «Махно», віршований роман «Тарас Трясило», _ заборонена відразу після друку збірка «Серце»), різко

1 Шовінізм — це пропагування права однієї нації панувати над іншими, зневага до інших народів.

виступає проти денаціоналізації в СРСР: «Держава російській мові - мати, а нашій мачуха».

 

Такс вільнодумство влада терпіла недовго. Від початку 1930-х років відбувається остаточне брутальне впокорення України. Селянство знекровлюють колективізацією та Голодомором, що забрали майже 10 мли життів. Національно свідому інтелігенцію, зокрема й згадуваних уже націонал-комуністів, масово знищують. Жорстоко цькують і В. Cocюру — виключають з компартії, зі Спілки письменників. Доведений до відчаю, поет переживає тяжкий нервовий зрив, потрапляє в лікарню. Очевидно, це й урятувало його від загибелі.

Під час Другої світової війни перебував в евакуації, працював на радіо, виїздив з виступами на фронт. 1944 р., окрилений звільненням Батьківщини від фашистів, написав свій найвідоміший патріотичний твір «Любіть Україну».

Після війни, коли почалася чергова хвиля репресій, поета звинуватили за цей вірш у націоналізмі, навіть на короткий час ув'язнили. До 10 років концтаборів засудили і його дружину. Після смерті Сталіна вирок було скасовано. Переказували, що з вокзалу додому В. Сосюра ніс Марію на руках.

В останні роки, що припали на політичну відлигу, поет багато працював, намагався сказати те, про що раніше мусив мовчати: завершив автобіографіч-ний роман-сповідь «Третя Рота», створив поему «Розстріляне безсмертя» про своїх побратимів, українських митців, знищених режимом у 1930-х. Щоправда, побачити світ ці твори змогли аж через три десятиліття - після краху ком у ні стич 11 ої д и ктатури.

Життя поета обірвалося S січня 1965р.

1.    Які риси характеру В. Сосюри виявляються в його біографії?

2.    Які вчинки митця ви схвалюєте, а які не сприймаєте? Чому?

3.    Які обставини життя поета вплинули на формування його таланту та стилю?

Лірика поета. Володимир Сосюра митець надзвичайно щедрого, невичерпного натхнення. Його перу належить понад 40 поетичних збірок, він також перекладав, писав прозові твори. Характерні ознаки стилю поета щирість, сповідальність, емоційне напруження, афористичність вислову, мелодійність, пісенні ритми й інтонації. Іноді декларативність1, зайва пишномовність, схильність до штучних красивостей, що стало наслідком напування в ту добу нав’язаного компартійними ідеологами «методу соціалістичного реалізму».

Не забуваймо, що митцеві доводилося працювати в умовах жорстокої цензури, постійно наступати на горло власній пісні, маскувати справжні почуття й думки, часто переписувати, правити свої твори під тиском влади.

’ Декяаратитпапь — надто прямолінійний, абстрактний виклад певних почуттів чи ідей.

Улюблені поетичні жанри В. Сосюри громадянсько-патріотична, інтимна й пейаажпа лірика.

Теорія літератури

1.    Громадянська .арика розкриває важливі суспільні й національні проблеми, розкриваються патріотичні почуття. До цієї групи належать, наприклад, вивчені вами торік вірші «Заповіт» Т. Шевченка, «Сучасникам» О. Теліги, «Пісня про рушник» А. Малишка.

2.    Інтимна лірика виражає переживання героя, пов’язані з його особистим життям (родинними стосунками, дружбою, коханням): «Мені тринадцятий минало...» Т. Шевченка, «Лебеді материнства» В. Симоненка, «Писанки» І. Калин ця.

3.    Пейзажна лірика передає роздуми й почуття героя, викликані картинами та явищами природи: «За сонцем хмаронька пливе...» Т. Шевченка, «Гаї шумлять» П. Тичини, «Дощ полив» Л. Костенко.

Межі між різними жанрами лірики невиразні, часто в одному вірші поєднуються кілька жанрів. Наприклад, у вірші «Садок вишневий коло хати...» Т. Шевченка переплітаються пейзажна та громадянська лірика — змальовано картину української природи, показано традиційний спосіб життя та родину як основу гармонії суспільства; вірш «Лебеді материнства» — єдність інтимної (родинної) та громадянської (патріотичної) лірики.

Л ю біть У країну!

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу, і в радості мить, Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Без неї ніщо ми, як порох і дим, Розвіяний в полі вітрами...

Любіть Україну всім серцем своїм І всім и своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна,

Як очі її ніжно-карі...

Вона у зірках, і у вербах вона,

І в кожному серця ударі, 23

Як та купина, що горить — по агора,

Живо у стежках, у дібровах,

У зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

І в хмарах отих пурпурових,

В огні каноиа;і, що на захід женуть Чужинців в зелених мундирах,

В багнетах, що в тьмі пробивають нам путь До весен, і світлих, і щирих...

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

І сльози, і все, до загину...

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,

Люби її кожну хвилину...

Коханий любить не захоче тебе,

Коли ти не любиш Вкраїну.

Любіть у труді, у коханні, в бою,

В цей час, як гудуть батареї...

Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо з нею.

Як довідуємося з роману «Третя Рота», цей вірш став реакцією поета на численні випадки зневаги чи байдужості різних людей, надто ж можновладців, до української мови, історії та рідного краю.

Автор художньо осмислює, докладно розкриває глибинну суть поняття «патріотизм». Це — головний мотив твору.

Ідейно-композиційний центу» поезії — багаторазово повторений пристрасний заклик: «Любіть Україну!». Поет знаходить прості й водночас щирі, близькі всім образи, щоб аргументувати цей заклик, докладно й тепло змалювати рідну землю. Особливо разюче її порівняння з неопалимою купиною. Це біблійний образ невгасимого духовного воппо, вічного життя.

• Злв$аи/& octidfouno

1.    З яким закликом, висловленим T Шевченком у казематі (див. про це на с. 53), перегукується звернення В. Сосюри: «Любіть Україну!»? На що це вказує?

2.    Поясніть, використовуючи текст, що, на переконання поета, означає поняття «Україна». Які з перелічених ознак розкривають красу її природи, а які — духовне багатство? Простежте, як у творі поєднуються зорові й слухові образи. З якою метою це зроблено?

3.    Як ви розумієте значення епітетів — Україна вишнева, а її мова солов'їна?

4.    Знайдіть у тексті порівняння. Як вони доповнюють образ України?

5.    Які художні засоби створюють ритмічність і мелодійність вірша?

6.    Процитуйте строфу, яка, на ваш погляд, є заповітом В. Сосюри нащадкам. Умотивуйте свій вибір.

7.    Які факти з життя автора вказують на те, що його патріотичні почуття, висловлені у вірші, цілком щирі?

8.    Підготуйте виразне читання вірша й вивчіть його напам’ять.

1.    Черговий напад на В. Сосюру розпочався 1951 р. з розгромної статті в «Правді» (головній радянській газеті), яку написав один із найвищих функціонерів CPCR Він, зокрема, обурено твердив, що під віршем «Любіть Україну!» залюбки підписався б Петлюра чи Бандера. А ви згодні з таким твердженням? Чому?

2.    Підтиском брутальної критики поет переробив вірш.

♦    Зокрема, у 3-й строфі замінив рядки «Без неї — ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами» на інші: «Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками».

♦    У 4-й строфі замість «Для нас вона в світі єдина, одна, як очі її ніжно-карі» з’явилося «Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі».

♦    У 5-й строфі рядок «У квітці, в пташині, в кривеньких тинах» перероблено на «У квітці, в пташині, в електровогнях».

Порівняйте ці два варіанти. Чому автор мусив зробити такі правки? Як вони змінили символічне навантаження образів?

3.    Проілюструйте перелічені вище ознаки стилю В. Сосюри на прикладі вірша «Любіть Україну!».

4.    У яких творах української та зарубіжної літератур, вивчених вами раніше, постає образ України? Чим вони співзвучні з віршем В. Сосюри, а чим відрізняються?

5.    З якими подіями в новітній історії Батьківщини у вас асоціюється вірш «Любіть Україну!»? Відповідь обґрунтуйте.

6.    Підготуйте усну розповідь на тему «Чому "не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну"?».

Васильки

Васильки у полі, васильки у полі, а у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щастя у душі моїй.

Одсіяють роки, мов хмарки над нами, і ось так же в полі будуть двоє йти, але пас не буде. Може, ми квітками, може, васильками станем — я і ти.

Так же буде поле, як тепер, синіти, і хмарки летіти в невідомий час, і другий, далекий, сповнений привіт}', я рідними очима порівняє нас.

 

 

• Злву&ННЯ ос!швіипо рівня

1.    Мотив вірша — захоплення вічною красою життя, молодістю й коханням. Проілюструйте його відповідними рядками.

2.    Що дає щастя ліричному героєві? А що для вас означає бути щасливим?

3.    Чи випадково поет саме з васильками порівнює очі коханої? А з чим асоціюються васильки у вас?

4.    Доведіть, що в рядку «а у тебе, мила, васильки з-під вій» використано метафору.

5.    Чи згодні ви з міркуванням, що васильки у вірші є символом кохання, життя, єднання людини з природою? Відповідь обґрунтуйте.

6.    Знайдіть у вірші рефрени (повтори). Скільки їх? Які художні функції вони виконують?

Для допитливих

 

иасильки (аоо волошки) зазвичай ростуть у посівах жита чи пшениці та сприяють їхній урожайності. Це одна з улюблених квіток українців, популярний елемент народної вишивки. У народній уяві васильки символізують душевну чистоту, скромність, привітність, святість. Існує легенда: вродливий парубок Василько якось косив жито. Саме тоді в полі бавилися русалки. Одна з них закохалась у юнака ii причарувала його та новела за собою далеко в поля. А щоб ніколи не розлучатися з Васильком, перетворила його на квітку, яка нагадує синь води — рідну русалчину стихію.

Наші предки вважали, що васильки мають велику магічну силу як оберіг від злих духів, лихої долі й усіляких напастей. Тому їх вирощували и удома, освячували на Маковія та Спаса й зберігали в хаті цілий рік, а також пучком васильків кропили наречених на весіллі.

1.    Подумайте, чому ліричний герой продовжує радісно сприймати світ, навіть коли згадує про скінченність свого життя. Чому щастя в нього асоціюється саме із синім кольором?

2.    Намалюйте (фарбами чи словами) ілюстрацію до цього вірша.

3.    Вірш надзвичайно музичний. Спробуйте підібрати мелодію й заспівати його.

Осінь

Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито осінь жовтоноса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання.

В’яне все навколо, де пройдуть копита, золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні й розкида кругом. Скрізь якась покора в тишині розлита, і берізка біла мерзне під вікном. 24

Для допитливих

 

Марія Цриимаченко (19()9-195)7) — усесвітньо відома українська народна художниця, представниця «наївного мистецтва», лауреат Шевченківської премії.

Народилась і прожила в с. Болотні на Київщині. У дитинстві захворіла на поліомієліт (ураження спинною мозку). Тяжка хвороба змусила дівчинку бути не по-дитячому серйозною й спостережливою. Хист до мистецтва виявився дуже рано — розмальовувала дивовижними квітами хати односельців, .'йодом захопилася ще й керамікою — прикраіпала глиняні глечики, тарелі, різні фігурки.

Найчастіше малювала фантастичні рослини й тварин. Джерело її творчості — прадавній український настінний хатній розпис, що мас тисячолітні традиції, а також народні легенди й казки. Її картини — інакомовно, асоціативно, символічно переданий згусток вражень від качок, легенд, снів, явищ природи, людською життя.

Роботи художниці з незмінним успіхом експонуються на виставках у більшості культурних столиць світу, зокрема в м. Парижі, Мельбурні, Варшаві, Празі.

Напишіть власний поетичний чи прозовий етюд про осінь, використовуючи уособлення, епітети й порівняння. 25

 

Це матеріал з Підручника Українська Література 8 Клас Пахаренко

 

Автор: evg01 от 20-08-2016, 21:28, Переглядів: 2618