Володимир Сосюра «Любіть Україну» - аналіз твору, критика

Володимир Миколайович Сосюра

(1898-1965)

«Любіть Україну»

Історія написання: після визволення України від німецько-фашистських загарбників у 1944 р. постала необхідність у піднесенні національного духу українців задля відродження своєї Батьківщини, що й спонукало Сосюру-патріота створити цей вірш-заклик, за який він був підданий жорсткій критиці з боку радянської тоталітарно-сталінської влади.

1951 р. у газеті «Правда» з’явилася стаття «Против идеологических извраще-ний в литературе», у якій Володимира Сосюру було піддано нищівній критиці як «буржуазного націоналіста» за вірш «Любіть Україну».

Рік створення: 1944. Уперше опубліковано в газетах «Київська правда» та «Літературна газета»

Збірка: «Щоб сади шуміли».

Рід: лірика.

Жанр: вірш.

Тематичний різновид: громадянська, патріотична лірика.

Тема: сутність України для поета (ліричного героя) й кожного українця та місія синів і доньок по відношенню до Батьківщини.

Ідея: заклик до всіх українців любити свою Батьківщину заради її вічного існування, а отже, і свого власного («Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!»).

Образи: людей: ліричний герой, українці, дівчина, юнак-, чужинці-, природи: трави, води, Дніпро, вишневий сад, верби, зорі та ін.; предметів і явищ: година щаслива, радості мить, година негоди, хмари, неопалима купина, солов'їна мова та ін.

Символічні образи: Дніпро, вишневий сад, неопалима купина, верби, зорі, солов'їна мова (символи України).

Композиція: звернення-заклик до всіх любити батьківщину в будь-яку мить — коротенькі замальовки того, у чому виявляється Україна — індивідуалізоване звернення до юнака любити Україну, адже «не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!» — індивідуалізоване звернення до дівчини любити Україну, адже «коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну») — заклик любити Батьківщину задля вічності з нею.

Система віршування: силабо-тонічна.

Віршовий розмір: 3-стопний амфібрахій

Строфа: чотиривірш (катрен).

Кількість строф: 10.

Римування: перехресне (абаб).

Художні засоби виразності: епітет; постійний епітет; порівняння; метафора; метонімія; гіпербола; фразеологізм; тавтологія; інверсія; антитеза; анафора; риторичне звертання.

Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури