Життя безупинно і невблаганно іде на мене, яіс хвиля на берег» — так сказав про себе письменник, який творив не лише українську - європейську літературу і культуру. Інтелігент і аристократ духу, людина високого морального обов’язку йрідкісного таланту, Михайло Михайлович залишив нам у спадок твори надзвичайні: правдиві, чарівні, вічні, як саме життя, яке він любив над усе на світі...

Творча спадщина Михайла Михайловича Коцюбинського настільки вагома, що цього митця досі вважають одним із найкращих майстрів слова й унікальним стилістом¹ у нашому красном)' письменстві.

Михайло Коцюбинський народився 17 вересня (5 - за старим стилем) 1864 року в місті Вінниці в сім’ї дрібного урядовця. Найбільший вплив на формування характеру й естетичних смаків Михайлика мала його мати, Ликера Максимівна. Своем)' первісткові вона співала народні пісні, розповідала казки та бувальщини.

Михайло Михайлович Коцюбинський народився 5 (17) вересня 1864 року у Вінниці в сім’ї службовця. Початкову освіту він здобув у містечку Бар, потім навчався в Шаргородському духовному училищі. Саме тоді Коцюбинський захопився літературою, особливо любив читати поезію Тараса Шевченка та оповідання Марка Вовчка. Тоді ж почав планувати власне літературне майбутнє.

Митець унікального обдарування, який одним із перших усвідомив гостру потребу оновлювати, європеїзувати вітчизняну прозу, зберігаючи, поглиблюючи при цьому її національну неповторність. Першоджерело його сонячного таланту, дивовижної творчої енергії невичерпна життєлюбність.

Михайло Михайлович Коцюбинський народився в сім'ї дрібного урядника 17 вересня 1864 р. в м. Вінниці.

У 1891 р. кілька студентів Харківського та Київського університетів біля могили Тараса Шевченка в Каневі створили таємну організацію, що продовжила традиції політичної боротьби Кирило-Мефодіївського товариства. Назвали його "Братством тарасівців» на честь ідейного провідника українського народу Т. Шевченка.

Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 р. вм. Вінниці. Батько його був чиновником. Своїм вихованням він зобов'язаний передусім матері, яка походила з аристократичних родів польського (по материній лінії) і молдавського (но батьковій).

В одинадцятирічному віці Михайлик мусив уперше відірватися від рідної домівки. Закінчивши дворічну народну школу в м. Барі, де мешкала тоді родина, хлопець їде до ІІІаргорода, щоб продовжити навчання в духовному училищі.

Микола Хвильовий (справжнє прізвище Фітільов) народився 13 грудня 1893 року в селі Тростянець на Харківщині (тепер місто Сумської області) в сім’ї сільських учителів. 1904 чи 1905 року мати майбутнього письменника розійшлася з чоловіком і, забравши дітей, переїхала па хутір Зубівка до сестри, яка була одружена з поміщиком М. Смаковським.

Справжнє ім'я письменника: Микола Григорович Фітільов

Історія написання: письменник бачить, що поступово ідеали революції зазнають трансформації, він намагається з’ясувати причини; на жаль, остаточну відповідь на свої питання Микола Хвильовий знайде лише 1933 р., але єдиним виходом тоді для нього вже стане самогубство.

Історія написання: задум виник на основі спостереження автора за процесом українізації. В основу лягла реальна історія, що трапилася з харківським службовцем «Донвугілля» з Н-ської вулиці на Холодній Горі.

Рік створення: 1929.

Микола Костянтинович Зеров народився 14 квітня 1890 року в місті Зіньконі на Полтавщині в сім'ї вчителя. Початкову освіту здобув у Зікьківській школі. Протягом 1900-1903 років навчався в Охтирській гімназії, а піс-ля переїзду батьків до Переяслава 1903 року перейшов до Першої київської гімназії. 1908 року Зеров став студентом історико-філологічного факультету Київського університету.