Микола Хвильовий «Я (Романтика)» - аналіз твору, критика

Микола Хвильовий

(1893-1933)

«Я (Романтика)»

Справжнє ім'я письменника: Микола Григорович Фітільов

Історія написання: письменник бачить, що поступово ідеали революції зазнають трансформації, він намагається з’ясувати причини; на жаль, остаточну відповідь на свої питання Микола Хвильовий знайде лише 1933 р., але єдиним виходом тоді для нього вже стане самогубство.

Передсмертна записка Миколи Хвильового: «Арешт Ялового — це розстріл цілої Генерації... За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію. За Генерацію Ялового відповідаю перш за все я, Микола Хвильовий. «Отже», як говорить Семенко... ясно. Сьогодні прекрасний сонячний день. Як я люблю життя — ви й не уявляєте. Сьогодні 13. Пам’ятаєте, як я був закоханий в це число? Страшенно боляче...

Хай живе комунізм.

Хай живе соціалістичне будівництво.

Хай живе комуністична партія».

Рік створення: 1924.

Напрям: модернізм.

Течія: «романтика вітаїзму»; експресіонізм із яскраво вираженим імпресіоністичним елементом.

Присвята: «Цвітові яблуні» (новела М. Коцюбинського).

Рід: епос.

Жанр: новела.

Тематичний різновид жанру: соціально-психологічна новела з філософським елементом.

Тема: життя й вибір людини в умовах революційних подій 20-х рр. XX ст.

Ідея: утвердження думки, що беззастережне служіння абстрактній ідеї, владі, сліпий фанатизм, убивство призводять до знищення людського в людині й деградації особистості та не є тим, на чому може бути побудоване ідеальне суспільство («загірна комуна»).

Мотиви: «вічне протистояння добра і зла, божого й сатанинського», «материнська любов», «обов’язок і свобода вибору», «я чекіст, але я й людина», «жертовність», «роздвоєність (розтроєність) людської натури».

Образи: людей: «Я (Романтика)» — главковерх чорного трибуналу; Доктор Тагабат — моральний ідеал Я(Романтики), його «звірячий інстинкт»; Дегенерат — жорстокий садист, «палач з гільйотини», сторож душі Я(Романтики); Андрюша — тихий, слабосилий юнак; Марія — мати Я; черниці-, ікс; ігрек, зет; природи: ніч, узлісся, далекий туман, тихі озера, полин; предметів і явищ: револьвер, колишній панський палац на горі.

Символічні образи: Я (Романтика) (символ роздвоєності людської душі, матеревбивства, фанатика, боговбивства); Доктор Тагабат + Дегенерат + Андрюша (символи різних сторін людської натури); загірна комуна (символ ідеального, справедливого суспільства); мати Марія (символ материнської (божественної) любові, богоматері, жертовності); черниці (символ Христа); Я, Ігрек, Зет (символи безликості людини); полин (символ вічності); м’ята (символ забуття).

Час подій: 20-ті рр. XX ст.

Місце подій: панський палац біля міста.

Композиція: складається з ліричного вступу й трьох частин, у яких відтворено три різні ситуації на фронті й три різні душевні стани ліричного героя. Сюжет: образ революційних подій, почуття «Я» до матері та матері до нього (пролог) — палац на горі, де засідає чека-трибунал, члени трибуналу (експозиція) — міркування «Я» про минуле й теперішнє, про себе як про чекіста й водночас людину (зав'язка) — низка смертних вироків (крамар ікс, теософи ігрек і зет (мужчина і женщина), версальці) (розвиток дії) — з-поміж черниць, яких привели до «чорного трибуналу», «Я» впізнає свою матір, але виносить присуд: «Розстрілять» (кульмінація) — «Я» розстрілює матір (розв'язка).

Як виразно імпресіоністичний твір новела не має чіткого сюжету: події передаються в основному через рух почуттів і переживань Я(Романтики).

Художні засоби виразності: епітет, порівняння, символ, метафора, метонімія; риторичні фігури, інверсія та ін.

Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури