Народна Освіта » Українська література » Микола Хвильовий. Біографія, життєвий і творчий шлях

НАРОДНА ОСВІТА

Микола Хвильовий. Біографія, життєвий і творчий шлях

портрет ХвильовогоМикола Хвильовий (справжнє прізвище Фітільов) народився 13 грудня 1893 року в селі Тростянець на Харківщині (тепер місто Сумської області) в сім’ї сільських учителів. 1904 чи 1905 року мати майбутнього письменника розійшлася з чоловіком і, забравши дітей, переїхала па хутір Зубівка до сестри, яка була одружена з поміщиком М. Смаковським. Незабаром вона одержала посаду вчительки на Богодухівшині, а через деякий час — місце вчительки на хуторі Дем’янівка поблизу Диканьки. Микола Фітільов з 11 чи 12 років виростав без батька.
Микола Фітільов закінчив Краснокутську вищепочаткову школу та вступив до Богодухівської гімназії, з якої був виключеним у п’ятому класі. Із 1911 року він працював писарем у волосній управі, багато часу вііідавав самоосвіті. 1916 року екстерном склав гімназійні іспити й о гримав диплом про середню освіту. Того ж року він потрапив до війська, брав участь у бонових діях під час Першої світової війни.
1917 року Фітільов повернувся до Дем'янівки, а на початку 1918 року оселився в місті Богодухові на Харківщині, де працював у волосній управі. Події громадянської війни не оминули майбутнього письменника. Влітку 1918 року він брав активну участь в організації повстанського загону, який згодом приєднався до Червоної армії. 1919 року Фітільов остаточно визначився у своїх політичних симпатіях і вступив до комуністичної партії України (КП(б)У).
Навесні 1921 року письменник приїхав до Харкова, тодішньої столиці України. Там він зблизився з пролетарськими письменниками, які об'єдналися навколо редагованої відомим українським політиком і поетом
В. Елланом-Блакитним газети «Вісті ВУЦВК». Уже влітку 1921 року окремим виданням вийшла поема Хвильового «В електричнії!і вік», а в листопаді того ж року — збірник «Жовтень». Замість передмови ло збірника був поданий «Наш універсал до робітництва і пролетарських митців українських» за підписом М. Хвильового. В. Сосюри та М. Йогансена, що на тон час став своєрідним маніфестом української пролетарської літератури.
З початку 20-х років літературна популярність Хвильового починає зростати стрімкими темпами. Його твори постійно друкуються в періодичнії! пресі. Окремими виданнями виходять збірки його поезііі «Молодість» (1921) та «Досвітні симфонії» (1922). Тоді ж письменник виступає з прозовими творами. Вони спочатку з’являються в періодичних виданнях, незабаром виходить збірка новел Хвильового «Сині етюди» (1923). Поява цієї збірки стала важливою подією в історії української прози.
Новий етап у творчості Хвильового розпочався з 1925 року, коли за його ініціативою було засноване літературно-мистецьке угруповання ВАПЛІТЕ («Вільна академія пролетарської літератури*). Ця орг.шізація об'єднала найбільш відомих українських радянських письменникін, які на той час. жили в Харкові, — 11. Тичину, Ю. Яновського, М. Куліша, Л. Любченка, М. Бажана, О. Довженка, М. Йогансена, О. Слісаренка. Ю. Смолича, П. Панча та ін. У період ВЛПЛІТЕ Хвильовий написав такі відомі твори, як «Мати», «Арабески», «Повість про сднаторійну зону», «Сентиментальна історія», «Іван Іванович».
У цей же час Хвильовий своїми статтями розпочав тривалу й гостру літературну дискусію (1925-1928 рр.), яка тією чи Іншою мірою захопила значну частину української гуманітарної інтелігенції, людей науки, культури й мистецтва. Протягом 1925-1926 років Хвильовим були написані памфлети, об’єднані в цикли «Камо грядеш и?», «Думки проти течії», * Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія?» (останній не був опублікований). У цих памфлетах Хвильовий виступив проти примітивізму та епігонства деяких радянських письменників та закликай орієнтуватися на найкращі зразки західноєвропейського мистецтва. Від обговорення шляхів розвитку української літератури дискусія поступово перейшла в політичну площину. В дискусію втрутилась владна верхівка та особисто комуністичний диктатор Й. Сталін, який виступив з листом «Тов. Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» від 26.04.1926 року, де піддав критиці погляди комуніста М. Хвильового. У червні 1926 року пленум ЦК КП(б)У засудив позицію М. Хвильового. Після жорсткої кампанії критики, спрямованої проти Хвильового та його прибічників, ВАПЛІТЕ припинила своє існування. Від Хвильового вимагали визнати помилковість власних поглядів, і вже 1926 року він написав першого покаянного листа, в якому засудив «хвильовим».
Наприкінці 1929 року за активної участі Хвильового було створено нову літературну організацію «Пролітфроит», однак і вона па початку 1931 року була розпущена. Пізніше більшість радянських письменників увійшла до контрольованої владою офіційної Спілки радянських письменників.
Голодомор 1932-1933 років справив гнітюче враження на Хвильового. 1933 року він побував на Полтавщині й на власні очі переконався в наслід-ках діяльності комуністичного режиму. Набирали оперти масові репресії проти української інтелігенції. У травні 1933 року буї-, заарештований приятель Хвильового письменник М. Яловий. Очевидно, саме тоді Хвильовий прийняв фатальне для себе рішення. 13 травня 1933 року він запросив до себе друзів — письменників М. Куліша, О. Досвітнього. Г. Епіка, М. Йогансена, І. Дніпровського, І. Сенченка. Під час вечірки Хвильовий вийшов в іншу кімнату й вистрілив собі в голову.

Одним із найбільш відомих творів М. Хвильового є новела «Я (Романти­ка)». Назва твору віддзеркалює загальну авторську наcтанояу нл виділення гіпертрофованого «я» центрального персонажа. Сюжетна складова відходить на другий план, натомість увага зосереджується на змалюванні розколотої особистості людини. Дійсність у новелі подається чгрез внутрішній світ персонажа — активного учасника буремних революційних подій, що став­лять особистість на межу найвищого психологічного напруження. Відповід­но цим умотивовується уривчастість викладу та певна хаотичність думок та емоційних станів. Повела Хвильового не випадково має присвяту «Цвітові яблуні»-. Таку назву — «Цвіт яблуні» — дав одній зі своїх новел М. Коцю­бинський і побудував її на основі драматичних переживань головного героя. Хвильовий таким чином прагнув підкреслити прикмети власної манери, теж великою мірою заснованої на відображенні внутрішніх переживань персона­жа. У творі Хвильового парадоксально поєдналися дійсність і марення; пер­сонажі новели майже гротескові, а їх реакції підкреслено імпульсивні, нерід­ко ірраціональні. Важливу роль відіграє образ матері головного героя, який постійно тяжіє до узагальнено-філософського виразу. Автор уже на початку твору виділяє важливі моменти: із далекої далі манит ь «загірна комуна» — нечіткий і иевизначений ідеал, до якого прагне герой, тут же з'являється об­раз Марії та згадується мати — «наївність, тиха жура і добрість безмежна». Майбутнє потребує жертв — звідси «лампада фанатизму».

У новелі «Я (Романтика)» виявився експресіоністський погляд на світ як кризу й катастрофу. Твір спрямовує увагу читача до філософської супе­речності між прагненням людини до ідеалу і тією ціною, яку доводиться пла­тити за ней ідеал. Герой переконаний, що творить новий, прекрасний, іде­альний світ «загірної комуни», однак у прагненні до абстрактної ілеальної людини майбутнього знищуються конкретні живі люди сьогодення. Було б великим спрощенням означати головного героя новели Хвильового як зви­чайнісінького вбивцю. Тут дуже важливо врахувати мотиви ного вчинків: він убиває не тому, шо є «природженим» - убивцею, а заради вищої мети. Він уби­ває живих людей заради абстрактної людини майбутнього. Ke випадково він поставлений письменником у ситуацію випробування й вибору: мати, жива реальна людина, чи так схожа на неї далека Марія «загірної комуни». «Моя мати, — промовляє герой твору, - втілений прообраз тієї надзвичайної Ма­рії, то стоїть на гранях невідомих віків».

Твір Хвильового не слід зводити до конкретного повчання, сприймаючи авторську позицію як вузько дидактичну. Автор не збирався повчати, а ли­ше намагався виразити суперечності свого часу: у надлюдській гонитві за ідеальним світом було забуто про звичайну живу людину — у цьому полягає основна суперечність епохи, якій належав письменник.

Мітки: біографія Хвильового, конспект по біографії, біографія коротко, детально.

Автор: admin от 21-04-2013, 00:04, Переглядів: 17379