Дихання — це процес газообміну між організмом і навколишнім середовищем, що здійснюється органами дихання.

Органи дихання — повітроносні шляхи та власне дихальний (респіраторний) відділ.

Кров — це рідка тканина, що є різновидом сполучної тканини. Складається з рідкої міжклітинної речовини — плазми — та формених елементів крові — еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.

Функції крові:

1) транспортна — перенесення поживних речовин, транспортування продуктів розпаду до органів виділення;

2) дихальна — участь у газообміні, транспорт кисню та вуглекислого газу;

3) захисна — лейкоцити крові здатні до фагоцитозу й вироблення антитіл...

Скелет — це сукупність кісток тіла, з’єднаних між собою. У скелеті людини розрізняють три відділи: скелет тулуба, скелет...

Органи ендокринної системи здійснюють гуморальну регуляцію — координацію фізіологічних функцій організму людини за допомогою рідкого середовища організму: крові, лімфи.

Вегетативна нервова система складається з двох відділів: симпатичного і парасимпатичного, іннервує весь організм загалом.

Від центральної нервової системи відходять периферичні нерви; виділяють спинномозкові нерви (З1 пара), що відходять від спинного мозку, і черепно-мозкові (12 пар), що відходять від головного мозку.

Функції нервової системи:

1)    об’єднує організм в одне ціле;

2)    регулює роботу органів і систем;

3)    підтримує сталість внутрішнього середовища організму...

Тканина — це система клітин і неклітинних структур (міжклітинної речовини), що мають спільне походження, будову й спеціалізовані для виконання певних функцій.

Тези сучасної клітинної теорії:

1) клітина — елементарна одиниця живого;

2) клітини різних організмів подібні своєю будовою;

3) розмноження клітин відбувається шляхом поділу вихідної клітини...