Народна Освіта » Біологія » Кров і кровообіг, серцево-судинна система, імунітет

НАРОДНА ОСВІТА

Кров і кровообіг, серцево-судинна система, імунітет

Кров — це рідка тканина, що є різновидом сполучної тканини. Складається з рідкої міжклітинної речовини — плазми — та формених елементів крові — еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.

Склад крові

Функції крові:

1)    транспортна — перенесення поживних речовин, транспортування продуктів розпаду до органів виділення;

2)    дихальна — участь у газообміні, транспорт кисню та вуглекислого газу;

3)    захисна — лейкоцити крові здатні до фагоцитозу й вироблення антитіл;

4)    терморегуляторна — кров має велику теплопровідність і теплоємність, бере участь у підтримуванні температури тіла на сталому рівні;

5)    гомеостатична — підтримування гомеостазу організму;

6)    регуляторна — транспортування чинників гуморальної регуляції.

Органи кровотворення

Процес утворення еритроцитів називається гемопоез, або кровотворення, а тканина, у якій він відбувається,— кровотворною.

 

У людини місцями утворення еритроцитів є кістки черепа, ребра, грудина, хребці, ключиці й лопатки.

 

Характеристика формених елементів крові

 

Формений елемент крові

Ознака

Характеристика

Функцї

Еритроцит

Форма — двоввігнуті диски. Не мають ядра. Містять специфічний білковий пігмент — гемоглобін, що має спорідненість до кисню. Комплекс гемоглобіну і кисню — оксигемоглобін — нестійкий, заумов низького парціального тиску швидко віддає кисень. У венозній крові гемоглобін приєднує вуглекислий газ. Мембрани еритроцитів містять аглютиногени АіВ, що є чинниками належності до однієї з чотирьох груп крові (система АВО)

Утворюються в червоному кістковому мозку. Руйнуються в селезінці. Тривалість життя 80—120 днів

Забезпечують тканинне дихання

Тромбоцит

Форма округла або овальна. Ядро відсутнє.

Утворюються в червоному кістковому мозку. Циркулюють у крові 5—11 діб, потім руйнуються в селезінці

Беруть участь у зсіданні крові

Лейкоцит

Чітко визначеної форми не мають.

Це білі кров’яні тільця з ядром. Здатні до амебоїдного руху. Утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. Руйнуються в селезінці, осередках запалення Лімфоцити — один із різновидів лейкоцитів, здатні утворювати антитіла

Захищають організм від мікробів, чужорідних білків і сторонніх тіл. Забезпечують імунітет

 Кровотворення

Групи крові

Утворення тромбу

 

Група крові визначається наявністю в крові деяких чинників. Найпоширенішою системою ідентифікації групи крові є система АВО. Чотири групи крові визнача

ються наявністю або відсутністю в еритроцитах організму аглютиногенів А і В й у плазмі крові — аглютинінів а і р.

 

Характеристика груп крові людини за системою АВО

 

Група крові

А глю тиногени в еритроцита:

: Аглютиніни в плазмі

1(0)

Відсутні

аі р

II (А)

А

Р

III (В)

В

а

IV (АВ)

АіВ

Відсутні

 

Переливання крові

Імунітет

 

Імунітет — це комплекс фізіологічних захисних реакцій, спрямованих проти будь-якого живого тіла або речовини, що несе в собі ознаки чужорідної генетичної інформації. Він забезпечує збереження сталості внутрішнього середовища

організму й запобігає порушенням нормальних фізіологічних функцій. Залежно від процесу та чинників знешкодження мікроорганізмів розрізняють клітинний і гуморальний імунітет.

 

Типи імунітету

 

Клітинний мунтет

Гуморальний імунітет

Забезпечується специфічними клітинами крові (лейкоцитами), здатними до поглинання і нейтралізації мікроорганізму. В основі клітинного імунітету лежить фагоцитоз

Підтримує гомеостаз організму завдяки синтезу специфічних білків (антитіл) у відповідь на введення чужорідного антигену

 

Фагоцитоз — це процес поглинання та знешкодження мікроор

ганізмів фагоцитарними клітинами (фагоцитами).

Стадії фагоцитозу:

1.    Наближенняфагоцитадо об’екта(зарахунок позитивного хемотаксису).

2.    Прилипання, або атракція, мікробів до фагоцита.

3.    Поглинання мікробів, утворення фагосоми.

4.    Перетравлення з утворенням фаголізосоми.

Характеристика видів імунітету

Вид імунітету

Природний

Штучний

Природжений

Набутий

Активний

Пасивний

Генетично закріплена несприйнятливість до певних збудників хвороб чи до антигенів. Цей вид імунітету передається від покоління до покоління

Формується в процесі життя індивіда, у результаті інфекційного захворювання або вакцинації, а також пасивної передачі антитіл від матері до дитини в ході внут-рішньоутробного розвитку

Вид несприйнятливості, що формується в результаті активного залучення імунної системи

Забезпечується введенням в організм іззовні вже готових, специфічно налаштованих на певний антиген імуно-реагентів

Серцево-судинна система. Кровообіг

 

Будова та функції органів кровообігу

 

Серце — порожнистий м’язовий орган конусоподібної форми. Серце людини складається з двох половин і має чотири камери (два передсердя і два шлуночки). Утворене посмугованою м’язовою тканиною. Розташоване в порожнині грудної клітки. Верхня, трохи розширена частина, називається основою сер-

ця, звужена нижня — верхівкою серця.

Зовнішня поверхня серця утворена сполучною тканиною й називається навколосерцевою сумкою (перикардом). Простір між перикардом і епікардом заповнений рідиною, що знижує тертя в ході скорочення міокарда.

 

Будова стінки серця

 

Шари стінки серця

 

епікард

сполучна тканина, вкрита епітелієм

міокард

шар посмугованого м’яза ендокард

шар ендотеліальних клітин


 

Серцевий цикл — це певна послідовність роботи м’язів передсердь і шлуночків, що забезпечує циркуляцію крові в організмі.

Фази скорочення м’язів серця називаються систолою, фаза розслаблення — діастолою.

Серцевий цикл

 

Характеристика систем і чинників регуляції діяльності серця

 

Будова серця. Рух крові в серці

 

будова серця людини, будова людського серця

 

Тип регуляцї

Нервова

Гуморальна

Саморегуляця

У довгастому мозку розташований серцево-судинний центр, що регулює скорочення судин, частоту, силу серцевих скорочень і артеріальний тиск.

Парасимпатична система зменшує частоту й силу серцевих скорочень. Симпатична система робить частішими серцеві скорочення та збільшує їхню силу

Концентрація біологічно активних речовин контролює частоту й силу серцевих скорочень

Ендокринні чинники, як адреналін і тироксин,посилюють роботу серця, простагландини знімають спазм судин і знижують артеріальний тиск.

Кальцій збільшує частоту скорочень, підвищує провідність і збудливість серця; калій чинить протилежну дію

Автоматизм серця (здатність скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають у самому серці) забезпечує його оптимальне функціонування.

Забезпечується внутріш-ньосерцевими механізмами. Наприклад, зміна кількості крові в порожнині серця змінює силу скорочень

Порівняльна характеристика кровоносних судин

 

Ознака

Судина

Артерія

Вена

Капіляр

Особливості будови

Середній шар потовщений, містить непосмуговані м’язові та еластичні волокна

Середній шар тонкий, непосмуговані м’язові та еластичні волокна практично відсутні

Складається зі сполучнотканинної пластинки й шару ендотеліальних клітин. Середній шар відсутній

Напрямок руху крові

Від серця до тканин і органів

Від тканин і органів до серця

Є місцем обміну речовин між кров’ю і тканинами

Швидкість руху крові

Кров тече швидко

Кров тече повільно

Рух крові уповільнений

Тиск крові

Високий, із пульсацією

Низький, пульсація відсутня

Знижений

Вміст кисню та поживних речовин

Кров містить оксигемоглобін і поживні речовини

Гемоглобін крові не зв’язаний із киснем

Вміст кисню знижений

 

Особливості будови вен нижніх кінцівок

Кровообіг — це рух крові по замкненій системі кровоносних судин і серцю, який забезпечує обмін речовин та енергії між організмом та зовнішнім середовищем.

Система органів, що забезпечують кровообіг, складається із серця й кровоносних судин.

 

Схема кровообігу

Мале коло кровообігу — це

шлях крові від правого шлуночка через легені до лівого передсердя. Забезпечує збагачення крові киснем.

Велике коло кровообігу — це

шлях крові від лівого шлуночка серця до правого передсердя. Забезпечує живлення й дихання всіх органів і тканин організму.

 

Лімфатична система

 

Лімфатична система захищає організм від чужорідних речовин. Являє собою мережу лімфатичних судин, вузлів і капілярів.

Лімфатичні капіляри є першою ланкою лімфатичної системи. Вони утворені одношаровим епітелієм, що полегшує всмоктування шкідливих речовин і частинок.

Лімфатичні капіляри присутні в усіх органах, крім головного та спинного мозку, плаценти, очного

яблука, хрящів і внутрішнього вуха.

Лімфатичні судини є продовженням лімфатичних капілярів. Стінки судин багатошарові, мають клапани.

Лімфатичні вузли — це утворення з ретикулярної тканини, що є продовженням судин. Лімфатичні вузли беруть участь у процесах кровотворення, захисних реакціях організму і регулюють рух лімфи.

 

Будова лімфатичної системи людини

Лімфа — прозора рідина, хімічним складом подібна до плазми крові. Утворюється з тканинної

рідини в лімфатичних капілярах; містить лімфоцити, макрофаги та лейкоцити.

Категорія: Біологія

Автор: admin от 14-06-2013, 12:12, Переглядів: 7020