Героїчний епос «Пісня про Роланда» (про битву франків із сарацинами). Герой “Пісні про Роланда» — доблесний лицар Роланд.

Ключова постать європейського Середньовіччя — італійський поет Данте Аліг’єрі. Данте і Беатріче «Нове життя». Сонет. Перехід від Середньовіччя до Відродження.

Епоха Середньовіччя (V ст. — XV ст.) в Європі поділяється на трн періоди:

перший (кінець V — перта половина XI ст.) — перехідний від Античності і варварства до феодальної епохи (для якого характерний економічний занепад);

другий (друга поло віта XT—XII ст.) — доба розквіту феодального суспільства (для якого характерні попіп(ієння освіти та розвиток культури);

третій (XIV-XV ст.) — час зародження гуманізму, початок епохи Відродження (для якого характерні зміцнення феодальної монархії, послаблення впливу церкви, поява наукових дослідних знань).

Антична культура справила великий вплив на розвиток культури Європи. Європейська культура успадкувала від Античності не лише форму (образотворчі прийоми, спосіб філософствування, принципи поетики, літературні жанри тощо), а, головним чином, духовні засади. У центрі уваги європейської культури, як і в античну добу, — людина в усій складності її матеріального й духовного буття.

Римським Гомером Публія Всргіїія Марона (70-19 рр. до н. д.) називали ще за життя. За свідченням давньоримського історика Тацита, одного разу, коли під час театральної вистави в Римі декламували вірші Вергітія, всі присутні підвелися і вшанували поета, як вшановували імператора. Такої гучної слави Вергілій зажив завдяки своїй славнозвісній «Енеїді», яка стала національним римським епосом.

Текстів давньогрецької поезії і прози залишилося дуже мало, в уривках. 3 героїчного епосу до наших днів дійшли тільки «Іліада» та «Одіссея», хоча подібних поем у Давній Греції існувало багато. Головною темою епічних поем була історія Троянської війни. Автором «Іліади» й «Одіссеї» вважається Гомер. У часи Античності Гомсра, автора «Іліади» та «Одіссеї», сприймали як історичну особу, проте достовірні дані про його біографію відсутні.

Античність — це узагальнена назва історичної епохи, культури та _ґдуховних досягнень двох народів — стародавніх греків та рим-лян, які мешкали в Середземномор'ї у Т тисячолітті до нашої доби та на її початку. Слово античність походить від латинського слова стародавній. Започаткували античну культуру греки, потім їхні традиції продовжили римляни. У добу античності давні греки та римляни заклали підвалини всього європейського мистецтва.

Створення Корану

Коран (з арабської — те, що читають; співуче читання) — священна книга мусульман, зібрання одкровень пророка Мухаммеда, проголошених у пророчому екстазі в Мецці та Медині між 610 і 632 роками. Перші записи Корану зроблено 632 року, уже після смерті Мухаммеда.

Ім’я пророка Мухаммед (Магомет) означає «звеличуваний», «гідний хвали». У Корані його названо на ім’я лише чотири рази.

Прекрасних книжок на світі багато, але тільки одну називають Книгою книг — Біблію. Її перекладено майже двома тисячами мов і наріч. Духом та образами Біблії надихається світова культура та література впродовж віків. Художники й композитори, поети й філософи століття за століттям зверталися до біблійних образів, сюжетів і мотивів. Читачі Біблії шукали й знаходили в ній відповіді на свої запитання, розраду в життєвих негараздах, натхнення у справах.

Веди — священні індійські тексти, складені в поетичній формі. У ведах відображено уявлення давньої людини про навколишній світ, про Всесвіт, соціальний устрій, про ритуали, етичні цінності та мораль. Багато віків Веди існували в усній формі. їх записали жерці в X-VIII століттях до н. д.₍ мова Вед — ведичний санскрит.

Опрацювавши вступну статтю підручника, ви дізнаєтеся:

—    чим розрізняються поняття культура і література;

—    що позначають терміни літературний процес, літературний напрям, літературна течія;

—    про хронологію розвитку літературних епох;

—    про літературні роди і жанри.