Народна Освіта » Світова література » Біблія - Святе Письмо і пам'ятка літератури, Біблія і міфологія читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Біблія - Святе Письмо і пам'ятка літератури, Біблія і міфологія читати онлайн

Біблія

f

Біблія — від грецьк. rd рфМа, fStfiXia (bibliv) — «бібліа», тобто«збірка книг», «книги».

 

Прекрасних книжок на світі багато, але тільки одну називають Книгою книг — Біблію. Її перекладено майже двома тисячами мов і наріч. Духом та образами Біблії надихається світова культура та література впродовж віків. Художники й композитори, поети й філософи століття за століттям зверталися до біблійних образів, сюжетів і мотивів. Читачі Біблії шукали й знаходили в ній відповіді на свої запитання, розраду в життєвих негараздах, натхнення у справах.

Книга книг одночасно є Святим Письмом для християн і безсмертною літературною пам’яткою. Ars longa — мистецтво вічне...

1.2.1 Святе Письмо і пам'яіка літератури

 

Перші оповідання в Біблії з’явилися задовго до того, як була винайдена писемність. Люди передавали їх із уст в уста. Вечорами біля вогнищ, під час богослужінь, за роботою й на війні вони співали пісні та розповідали історії, почуті в дитинстві.

До цих розповідей ставилися з великою повагою, тому що в них ішлося про Бога. Важливим було кожне слово, і повторювати його потрібно було правильно.

Упродовж тривалого часу різні частини Біблії записувалися різними людьми. Пізніше ці численні частини були зібрані в одну книгу.

Сучасна Біблія являє собою товсту книгу, у якій понад тисячу сторінок.

Назва «Біблія» утвердилася із IV ст. Так уперше назвав цю книгу Константинопольський патріарх і богослов Іоанн Златоуст.

 

Текст Біблії містить різні літературні жанри: історичні нариси, закони (етичні, ритуальні, цивільні, кримінальні, гігієнічні), міфологію, релігійну поезію, дидактичні трактати, лірику, притчі й алегорії, біографії, особисте листування, спогади та щоденники, а також біблійні жанри — пророцтва та одкровення. Па превеликий подив, ця велика Книга, написана за такий величезний проміжок часу людьми різного стану та освіти, є єдиним цілим, усі 77 її книг доповнюють і пояснюють одна одну або переходять одна в одну.

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

1.    Пригадайте, що називають міфом.

2.    Про що розповідається у міфах, які ви читали?

3.    Які уявлення давніх людей втілено в міфі? У яких сюжетах вони відображені?

4.    Як у міфології відображається залежність людського існування від природних явищ і стихій?

5.    Яку роль у міфах відіграє фантастика? Наведіть приклад.

6.    Які міфологічні образи й сюжети вам найбільше запам'яталися?

1.2.2 Біблія і міфологія

Світогляд — це система

поглядів на світ

загалом,

на місце людини ній дійсності.

в реаль-

 

Міфологія — це образна картина світу, яка розкриває світогляд давньої людини, де поєднано реальність і фантазію, природне і надприродне, знання та віру, думки й емоції. У міфології людина усвідомлює себе частиною природи, а природу одухотворює й населяє богами.

Біблія пояснює світ і закони його існування по-іншому.

Біблійний світогляд базується на визнанні авторитету Бога — творця природи й людини — у всіх сферах людського життя.

 

МІФОЛОГІЯ

БІБЛІЯ

Пантеон (група) богів — обожнені сили Природи

Один Бог-Творець

Боги наділені людськими рисами, як позитивними, так і негативними

Бог досконалий

Світ виникає з хаосу

Світ створено Богом

Людина — іграшка в руках Богів

Людина — дитя Бога

Воля Богів невідома людям

Воля Бога відкрита людям

Біблія та історія

 

У 1947 році бедуїн-пастушок, який пас овець у пустельній місцевості на захід від Мертвого моря, помітив на одному зі стрімких обривів вхід до печери. Він кинув туди камінь і раптом почув звук розбитого глиняного глечика. Зацікавившись, хлопець спустився в печеру, де знайшов багато глиняних посудин, усередині яких лежали сувої пергаменту з давніми єврейськими письменами. Так було знайдено Кум райські сувої.

Сувої містили частини всіх книг єврейського Старого Заповіту, за винятком Книги Естер. Радіовугле-цевий аналіз показав, що тексти написані в період між III ст. до н. д. і І ст. н. д.

Сувій із Книгою Ісаї зберігся майже повністю; він на 1000 років старіший за найстародавніший список Ісаї, але обидва тексти майже ідентичні. Це свідчить про те, наскільки точні були переписувачі, як серйозно вони ставилися до своєї справи.

 

Археологічні знахідки та наукові дослідження підтверджують, що Біблія має історичну основу. Існує навіть така наука — біблійна археологія, покликана уточнити перебіг подій, доповнити біблійні дані документальними свідченнями, реконструювати історичний фон.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Високочутливі сучасні прилади дають змогу досить точно визначати вік різних предметів: дерева, папірусу, льону, керамічних виробів тощо, які підтверджують історичний характер деяких Біблійних оповідей.

Перша згадка про писемність у Біблії пов’язана з розповіддю про Десять Заповідей. що висічені на камені.

Учені не можуть точно визначити, коли з’явилися книга Старого Заповіту.

Коли записувалася Біблія, звичних для нас книг зі сторінками ще не винайшли. Люди писали на сувоях, які робили з листів папірусу, пергаменту або навіть із тонких пластин міді, зшиваючи або склеюючи разом так, що виходила довга стрічка, до 10 м завдовжки і ЗО см завширшки. Кінці стрічки намотувалися на дерев'яні стрижні: читач однією рукою розгортав сувій, а іншою змотував його. Закінчивши читання, сувої обертали тканиною та прибирали для збереження у високі посудини.

Переносити сувої з місця на місце було незручно; багато часу було потрібно й на те, щоб знайти в довгому сувої якийсь біблійний уривок. У II ст. християни зібрали воєдино книги Нового Заповіту. Ймовірно, вони першими відмовилися від сувоїв: з'єднували в зошит кілька аркушів папірусу або пергаменту, склавши навпіл і прошивній по складеному, а потім складали такі зошити разом. Цей ранній тип книги називається кодекс.

Найдавніший із відомих повних примірників Нового Заповіту було написано на початку IV ст. н. д. Його було знайдено в середині XIX ст. в монастирі Св. Катерини біля підніжжя гори Синай, тому він називається Codex Sinaiticus.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

У IV ст. до н. д. Олександр Македонський завоював Персію. Він правив майже всім стародавнім світом, а грецька стала мовою, яку розуміла більшість. Послідовники Ісуса хотіли, щоб увесь світ почув Благу Вість, тому з арамейської, якою говорив Ісус, переклали її на грецьку. У грецькому алфавіті 24 букви, до нього вперше були включені букви для голосних звуків. Писали грецькою зліва направо. В Одкровенні Іоанна Богослова Бог говорить: «я єсмь Альфа й Омега, початок і кінець...» (альфа й омега — перша й остання букви грецького алфавіту).

Православ'я, католицизм, протестантизм

три основні розгалуження у християнстві.

 

 

 

Сучасні православні видання мають 77 книг (тобто повний перелік), католицькі — 72, протестантські — 66. Цс пояснюється тим, що 27 книг Нового Заповіту' визнавали й визнають усі християни, а щодо 50 книг старозавітної частини немає одностайної думки.

Слов'янська Біблія

У IX ст. два брати, християни Кирило і Ме-фодій з міста Фссеалоніки у Греції, вирушили з проповіддю до слов’ян Східної Європи. Для своїх цілей вони переклали Біблію старослов’янською мовою. Щоб записати переклад, брати винайшли алфавіт, який став прообразом кирилиці (від імені одного з них), що нею сього,дні послуговуються в південно-східній Європі та Росії. Ось назви Євангелій, написані церковнослов’янскою кирилицею:

Грецький ІІовпй Заповіт

 

Слово заповіт (давньоевр. beiit, грецьк. diatheke — угодо, договір, союз, завіт) походить від біблійної ідеї про угоду Бога з обраним народом та з усім людством.

 

Знаменитий голландський учений Еразм Роттсрдамський підготував перший друкований Повий Заповіт грецькою мовою. Це видання, здійснене в Базелі (Швейцарія) в 1517 році, ста.по основою для перекладів Святого Письма багатьма сучасними європейськими мовами, зокрема англійською та німецькою.

Латинська Біблія

У 1450 р сталася подія, яка не могла не вплинути на історію поширення Біблії: було винайдено книгодрукування (точніше, книгодрукування відкрили заново, тому ідо китайці почали друкувати свої книги з IX ст.).

Йбганн Гутенберг із Майнца (Німеччина) здогадався, що текст можна відтиснути на пергаментному папері за допомогою дерев'яних букв, змащених фарбою. Потім Гутенберг почав досліди з металевими шрифтами. Першою книгою, яку Гутенберг надрукував повністю, була латинська Біблія.

Найдорожчою у світі книгою нині вважається «Біблія» Гутенберга, що була видана у 1455 році Па початку XX ст. за один із таких примірників було сплачено 350 тис. доларів. Нині він зберігається у Бібліотеці Конгресу США.

1.2.4 Структура і зміст Біблії

Біблія складається з двох частин: Старого Заповіту і Нового Заповіту.

Християнська міфологія поділяється на ста-розаповітну і новозаповітну.

Старий Заповіт розповідає про виникнення світу та людини, про різні події (наприклад, про Всесвітній потоп, про Вавилонську вежу).

У Новому Заповіті розповідається про Сина Божого Ісуса Христа та про кінець світу.

Від християнських міфів походять численні легенди європейського Середньовіччя (наприклад, про святий Грааль), «народні» християнські міфи, поєднані з язичницькими (наприклад, про Святого Георгія і дракона).

Старий Заповіт включає:

—    П’ятикнижжя Мойсеєве або Тору (Книги Буття.. Вихід (Ісход), Левит, Числа та Повторення закону);

—    Книги історичні (Книги Ісуса Навина, Рут, Судців, 1-ша та 2-га книги Самуїлові, 1-ша та 2-га книги Царів тощо);

—    Книги навчальні поетичні (Книги Йови, Псалмів, Приповісток Соломонових, Екклезіяста, Пісня над піснями);

—    Книги Пророків (Ісаї, Єремії, Єзекиля та 12 малих пророків).

 

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Серед літератур Давнього Сходу давньоєврейська література посідає особливе місце. Унікальність її вкорінена в особливостях іудейської релігії. Євреї прийшли до справжнього монотеїзму — віри в існування одного Бога. Своє Святе Письмо євреї називають Тора (Закон). Інакше воно зветься П’ятикнижжя Мойсея.

Цар Соломон — легендарний правитель Ізраїльського царства, який уславився своїм розумом. Соломонове рішення — мудре рішення. Йому приписують також авторство Пісні над піснями — найпоетичнішого розділу Старого Заповіту.

 

До Старого Заповіту входять твори різних жанрів: міфи і легенди (Книга Буття); історичні перекази (Книги Самуїлові), хроніки (Книга Царів, Книга Ісуса Иавіна, Книга Суддів); епоси (П’ятикнижжя); філософські роздуми (Книга Йова, Екклезіяста); притчі (Приповістки Соломонові); релігійні гімни (Книга Псалмів); любовна лірика (Пісня над піснями); байки та загадки.

Значна частина П’ятикнижжя — закони в буквальному розумінні слова. Будь-який сюжет розповідається для того, щоб читач зробив для себе висновок.

Книга Буття описує виникнення світу, появу людства і єврейського народу. Книга Виходу — життя ізраїльтян у Єгипті, вихід з Єгипту і поневіряння в Синайській пустелі на шляху до Землі обі-тованої. У третій книзі — Лсвит — розкриваються культові приписи та обряди. Назва четвертої книга — Числа — походить від того, що тут ідеться про перепис ізраїльтян, яких призивають на військову службу В останній книзі — Повторення закону — викладені закони, про які вже йшлося в попередніх текстах.

Друга книга П’ятикнижжя Мойсеевого (Вихід) містить Десять заповідей — серцевину Божого Заповіту. У них викладено основні правила, якими людина має керуватися в житті.

Після П’ятикнижжя оповідь продовжують книги, що входять до циклу «Пророки^.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

 

Іудейські й християнські джерела приписують створення П'ятикнижжя пророку Мойсею, хоча в самому тексті Тори на це жодних вказівок.

 

Пророк (від давньогрецьк. npotpijrqq, — віщун) — людина, яка є посередником між Богом і людьми.

 

Сучасники біблійних пророків Ісаї, Єремії, Єзекіїля (І тисячоліття до н. д.) — Гомер (Давня Греція), Заратустра (Давній Іран), Будда (Давня Індія), Конфуцій (Давній Китай).

 

Заповіді, дані Богом народові на горі Синай, знають усі: «Шануй батька свого і матір свою — довго житимеш на землі», «ТІе вбивай!», «ІІс кради!», «Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!» тощо.

Повий Заповіт

Іудейська релігія вчить, що колись Бог уклав зі своїм обраним народом Заповіт, тобто угоду. Про це йдеться в Біблії, у Старому Заповіті. Християни ж вірять, що сам Бог одного разу зійшов на землю, став людиною, прийняв мученицьку смерть за людей на хресті й таким чином уклав Повий Заповіт — уже з усім людством.

Тексти, які розповідають про цю подію, складають другу частину християнської Біблії —

Повий Заповіт. Повий Заповіт написаний грецькою мовою своєї епохи.

Новий Заповіт містить чотири частини:

—    Перша — чотири Євангелія, розповіді про земне життя Ісуса Христа. Це Євангелія від Матвія, Марка, Луки та Іоанна.

—    Друга — Діяння святих апостолів.

—    Третя — Апостольські послання.

—    Четверта — Одкровення Іоанна Богослова, або Апокаліпсис.

Апостол (від давньогрецьк. лботоАос — посланець) — учень та послідовник Ісуса Христа. Дванадцять апостолів — дванадцять учнів Ісуса Христа, яких він навчав сам.

Христос обранець Божий. Євангеліє — благовість. Голгофа — скеля, де розіп'яли Христа.

 

 

Три Євангелія, віл Матвія, Марка і Луки, розповідають про народження, служіння та мученицьку смерть на хресті Ісуса Христа.

Євангелія не подають зв’язного опису життя Христа, це окремі епізоди. Нічого не говориться також про дитинство і юність Ісуса.

Четверте Євангеліє від Іоанна відрізняється від перших трьох. Починається воно гак, як починається Старий Заповіт: «Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог». Якщо перші три Євангелія говорять навіть про Царство Боже буденними і прозаїчними образами (сіяч у полі, закваска в тісті, вино в бурдюках), то Іоанн насичує текст тривожними символами, яким неможливо дати вичерпне тлумачення (слово, світ, темрява, життя).

Діяння святих апостолів євангеліст Лука написав, як продовження Євангелія. Книга поділяється на дві частини, перша розповідає про початок Християнської церкви, друга — про діяльність апостола Павла, учнем і супутником якого був Лука.

Апостольські послання — це листи, в яких апостоли настановляють у вірі християн.

Закінчується Повий Заповіт Апокаліпсисом — Одкровенням Іоанна Богослова. Апокаліпсис — запис того, що побачив і почув Іоанн у видінні, даному йому від Бога — про кінець світу та останній Суд Божий.

Церковна традиція стверджує, ідо Іоанн Богослов і євангеліст Іоанн — це одна особа.

Проповідь на горі — звернення Христа до учнів. У ній він виклав десять заповідей праведного життя і молитву «Отче наш, сущий на небесах».

Молитва про чашу. У Гетсиманському саду перед таємною вечерею Ісус, знаючи свою долю, просив у Бога, щоб його минула чаша сія — страждання і мученицька смерть. Ця молитва називається Молитвою про чашу.

Зречення Петра — перед святом Пасхи на святковій вечері Христос сказав, що один з учнів зрадить його, й указав прямо на Іуду, а Петро тричі зречеться його до того, як проспіває півень. Коли Ісуса заарештували, Петра тричі питали, чи знає він цю людину, і він тричі сказав «ні». Коли він зрікся Христа втретє, заспівав півень.

Апокрифи /грецьк. apohiphos — таємний, секретний) — релігійні твори, які офіційно не визнані священиками, а відтак не с канонічними.

 

Значна частина християнських творів не ввійшла до Святого Письма у процесі канонізації книг Біблії, проте вони продовжували функціонувати у християнському середовищі. Такі книги називаються апокрифами.

1.2.5 Культурно-історичне значення Біблії

 

ВИСОКА ПОЛИЧКА

 

Культурно-історична значущість Біблії перш за все полягає в цінності того вчення, яке вона проповідує.

Моральні заповіді християнства, викладені у Нагірній проповіді Христа, висловлювали принципово новий погляд на людину: вона отримувала право на власний вибір між Добром і Злом і на відповідальність за свої вчинки.

Старий і Новий Заповіт — цс невичерпне джерело характерів, образів, сюжетів, які використовувало мистецтво християнського світу в усі часи. За мотивами біблійних оповідей створено нескінченну кількість живописних полотен, музичних творів, скульптур.

 

Музику на сюжети Святого Письма писали Бах, Бетховен, Вівальді, Гайдн, Бізе, Гунб, Моцарт, Шуберт, Ліст, Россіні, Верді та багато інших.

Утілювали на своїх полотнах біблійні образи Леонардо да Вінчі, М і ке лан джело, Караваджо, Рембрандт, Рубенс, Брейгель, Дкірер, Босх, Ель Греко, Рёшн, Врубель і багато видатних митців. Напевне, легше назвати художника, який не звертався до Книга Книг у своїй творчості.

Часто звучать біблійні мотиви й у літературі. Біблія надихала Данте, Шекспіра, Ба'йрона, Гёйне, Пушкіна, Гюго, Пастернака, Булгакова, Ахматову, Брбдського — цей перелік видатних письменників і поетів можна продовжувати безкінечно.

Образи та сюжети Біблії набули символічного значення, до них завжди будуть звертатися митці різних країн у пошуках відповідей на вічні питання про добро і зло, любов і ненависть, смерть і безсмертя.

 

Іммануїл Кант (1724 — 1804), великий філософ Кенігсберзький, сказав: «Існування Біблії є найбільшим, найвищим благословенням, яке тільки людство коли-небудь зазнало». З іменем Канта ви зустрінетесь в 11-му класі на сторінках одного з найцікавіших романів XX от. — роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита».

 

Україна і світ

Біблію принесли із собою в Україну перші християнські місіонери, які поширювали християнське вчення. Першою перекладеною на наших землях книгою Святого Письма є Остромирове Євангеліє (1066-1067), написане давньою українською мовою.

 

Народною мовою перекладено в монастирі в Пересопнищ (Волинь) Пересопницьке Євангеліє (1666-1661), у якому зміст Біблії передано чи не найповніше та найяскравіше.

Популярним в Україні був Псалтир, який використовували як посібник для домашнього читання. Поширеними були й Четвероєванге-ліє і Апостол — книги Нового Заповіту (найдавніші з них з’явилися в XII ст.).

У 1681 р. у м. Острог першодрукарем Іваном Федоровим було надруковано славнозвісну Острозьку Біблію.

Переклад Біблії живою народною мовою за ініціативи Всесвітнього біблійного товариства здійснили в 1903 р. Пантелеймон Куліш,

Іван Пулюй та Іван ІІечуй-Левицький. До видання ввійшли лише канонічні книги —

39 із Старого Заповіту і 27 — із Нового.

У XX ст. повністю переклали Біблію українською Іван Огієнко (1962) та Іван Хоменко (1963).

Філософ, просвітитель і поет Григорій Сковорода вважав, що саме Книга книг надихнула його на найкращі твори.

Біблійні мотиви переосмислював Тарас Шевченко в поемі «Марія», поезіях «Ісаія.

Глава 36», «Подражай і є Ієзекі'їлю. Глава 19»,

Притча повчальне алегоричне оповідання з яскраво висловленою мораллю. Біблійні книги містять багато притч.

 

«Давидові псалми». Звернене до земляків послання «І мертвим, і живіш, і ненарожден-ним землякам моїм...» подібне до біблійного тексту як за змістом, так і за формою.

Звертався Шевченко до Біблії й у живописі. Вершиною його творчості років заслання є серія малюнків «Притча про блудного сина», де він переосмислив євангельську притчу.

Біблійні сюжети розробляли Тван Франко в поемі «Мойсей», Леся Українка у драмах «Па полі крові», «В катакомбах» та «Одержима».

За переспіви біблійних псалмів бралися Петро Гулак-Артемовський, Ліна Костенко, Дмитро Павличко.

Перша книга Мойсеева БУТТЯ

Сотворения всесвіту: світло й небозвід 1-8; земля 9-13: небесні світила 14-19; птахи та водях и та водяні вені єства 20-23; суходиі, тварини, люди 30-31

1. ІІа початку Бог створив Небо та землю. 2. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. 3. Т сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.

4. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. 5. І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший. 6. Г сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою. 7. І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. 8. І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий. 9. І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл станс видний. Т сталося так. 10. 1 назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно. 11. І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так. 12. І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно. 13. І був вечір, і був ранок, день третій. 14. Г сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками. 15. І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так. 16. Т вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі. 17. І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею, 18. і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. Т Бог побачив, що це добре. 19. І був вечір, і був ранок, день четвертий. 20. І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, дуту живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю. 21. І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода ви роїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно. 22. І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі! 23. І був вечір, і був ранок, день п’ятий. 24. І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. Г сталося так. 25. І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно. 26. [ сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай

панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. 27. І Бог на Свій образ людину' створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. 28. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі! 29. І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам! ЗО. І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталось. 31. І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.

 

Переклад митрополита Іларіона (Івана Опенка)

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1.    Поясніть, чим зацікавив вас цей уривок зі Старого Заповіту.

2.    Перекажіть історію створення світу за Книгою Буття.

3.    Скільки днів тривав процес створення світу? Поміркуйте, як це відбилося на щоденному житті людства.

4.    З якою метою було створено живу природу?

5.    Зверніть увагу, подібними на кого створив Бог людей.

6.    Дослідіть, якими повноваженнями Бог наділив перших людей.

Суботній відпочинок 1-3: Идем 4-9; джерела та ріки 10-14; доручення людині 15-17; людина й тварини 18-20: жінка 21-25

1. І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. 2. І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. 3. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. 4. Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог сотворив небо та землю. 5. І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. 6. ї пара з землі підіймалась, і напувала всю землю. 7. Т створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею. 8. І насадив Господь Бог рай в Едемі на сході, і там осадив людину, що її Він створив. 9. І зростив Господь Бог із землі

кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.

 

10. 1 річка з Едему виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками. 11. Імення одному Піпіон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото. 12. А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. 13. Ім’я ж другої річки Гіхон, вона оточує ввесь край Ефіопії. 14. А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Євфрат. 15. І взяв Господь Бог людину, і в едемському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. 16. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. 17. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш] 18. І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього. 19. І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому. 20. І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. 21. І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон. і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. 22. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. 23. І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. 24. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом. 25. І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.

Переклад митрополита Іларіона (Івана О/іенка)

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1.    Розкажіть, чому Бог присвятив сьомий день творіння.

2.    Поясніть значення слова Едем.

3.    Дослідіть, які відомі з географії власні назви є в уривку.

4.    Хто дав імена всьому сущому? Поміркуйте чому.

5.    Визначте, з якою метою Бог створив жінку.

6.    Поміркуйте, чому Бог створив Єву з ребра Адама.

БУТТЯ З

Спокуса та падіння 1-7; викриття провини 8-13; кари 14-20; вигнання з раю 21-24

1. Ллє змій був хитріший нал усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. 1 сказав він до жінки: Чи Бог наказав: lie їжте з усякого дерева раю? 2. І відповіла жінка змієві: 3 плодів дерева раю ми можемо їсти, 3. але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти. 4. ї сказав змій до жінки: Умерти не вмрете! 5. Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Бога, знаючи добро й зло. 6. І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з’їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з’їв. 7. І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фігові листя, і зробили опаски собі.

8. І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. ї сховався Лдам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю. 9. 1 закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти? 10. А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо напій я, і сховався. 11. І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти напій? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв? 12. Л Лдам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв. 13. Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? Л жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.

14. І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти про-клятітий над усю худобу, і над усю звірину польову! Па своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя. 15. І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалиш його в п’яту. 16. До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою. 17. 1 до Адама сказав Він: За те, що та послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. 18. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. 19. У поті свойого лиця та їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї та взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся. 20. І назвав Лдам ім’я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

21. І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу іпкуряну і зодягнув їх. 22. І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Пас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку. 23. І вислав його Господь Бог із сдемського раю, щоб порати землю, з якої узятий

він був. 24. Т вигнав Господь Бог Адама. Л на схід від едемського раю поставив Херувима і меча полум’яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Переклад митрополита Іларіона (Івана Огієнка)

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1.    Розкажіть, як змій спокушав Єву. Поясніть символічність цієї ситуації.

2.    Поміркуйте, чому змій звернувся до Єви, а не до Адама.

3.    Як Бог дізнався про те, що Адам і Єва скуштували заборонений плід?

4.    Як Бог покарав змія?

5.    Яке з Божих покарань для людей можна вважати найсуворішим?

6.    Розкрийте морально-філософський зміст цього уривка.

БУТТЯ 4

Каїн і Авель 1-16; потомство Каїна 17-22; Ламех та його жінки 23-24; Сет 25-26

1. ї пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа. 2. А далі вона породила брата йому Авеля. І був Лвель пастух отари, а Каїн був рільник. 3. І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі. 4. А Лвель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Лвеля й на жертву його, 5. а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось. 6. І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя

 

твоє? 7. Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати. 8. 1 говорив Каїн до Лвеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Лвеля, брата свого, і вбив його. 9. І сказав Господь Каїнові: Де Лвель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого? 10. І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі. 11. А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки. 12. Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі. 13. І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж

можна знести. 14. Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб’є мене. 15. І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб’є Каїна, семикратно буде помщений. Містив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його. 16. І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Под, на схід від Едему. 17. І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. Т збудував він місто, і назвав ім’я тому містові, як ім’я свого сина: Енох. 18. І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метупіаїла, а Метупіаїл породив Ламеха. 19. І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Лда, а ймення другій Цілла. 20. І породила Лда Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду'. 21. А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку. А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Поема. 23. І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламсхові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою, 24. і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдсся-теро й семеро! 2:1 І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн. 26. А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енопі. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.

Переклад митрополита Іларіона (Івана Огіенка)

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1.    Хто такі Каїн і Авель?

2.    Перекажіть сюжет про Каїна і Авеля.

3.    Поясніть символічне значення печаті, що поставив Бог на Каїнові.

4.    Сформулюйте, з яких причин Каїн убив Авеля.

5.    Поясніть, як ви розумієте відповідь Каїна на запитання Бога, чи не бачив він Авеля: =Чи я сторож брата свого?».

6.    Поміркуйте, у чому символічний смисл історії про Авеля й Каїна.

Друга книга Мойсеева В И X І Д

Заповіді Божі 1-17;

1.    І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:

2.    Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.

3.    Хай не буде тобі інших богів передо Мною!

4.    Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.

5.    Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,

6.    і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.

7.    Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

8.    Пам’ятай день суботній, щоб святити його!

9.    Шість день працюй і роби всю працю свою,

10.    а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.

11.    Бо шість день творив Господь небо та землю, морс та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

12.    Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!

13.    Не вбивай!

14.    Не чини перелюбу!

15.    Не кради!

17. Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!

Переклад митрополита Іларіона (Івана Опенка)

Євангеліє від Луки

(Уривки)

Проповідь на горі (6)

20. А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше. 21. Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви. 22. Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина. 23. Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні. 24. Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже масте.

25. Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати. 26. Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні! 27. А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. 28. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить. 29. Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки. ЗО. І кожному, хто в тебе просить, подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай. 31. І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви. 32. Л коли любите тих. хто любить вас, яка вам за тс ласка? Люблять бо й грішники тих. хто їх любить. 33. І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за тс ласка? Бо те саме і грішники роблять. 34. Л коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж. 35. Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих! 36. Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний! 37. Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам. 38. Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам. 39. Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть? 40. Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його. 41. Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? 42. Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого! 43. Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий. 44. Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіг із тернини, винограду ж на глоду не рвуть. 45. Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, тс говорять уста його!

Переклад митрополита Іларіона (Івана Оденка)

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1.    Ви прочитали Заповіді Божі з Другої книги Мойсеевої та Проповідь на горі Сина Божого з Євангелія від Луки. До якої частини Біблії належить Друга книга Мойсеева?

2.    До якої частини Біблії належить Євангеліє від Луки?

3.    Поміркуйте, що їх об'єднує.

4.    Дослідіть, чим вони різняться.

5.    Поясніть, як ви розумієте слова: «І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви». Чи потрібно керуватися цим приписом у житті?

6.    Визначте, з яких повчань Проповіді на горі постали афоризми. Поясніть їхнє значення.

Притча про сіяча (8)

4. І. як зібралось багато народу', і з міста до Нього поприходили, то Він промовляти став притчею. 5. Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували. 6. Друге ж упало на грунт кам’янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости. 7. А інше упало між терен, і

вигнався терен, і його поглушив. 8. Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! 9. Запитали ж Його Його учні, говорячи: Що визначає ця притча? 10. Л Він відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим у притчах, щоб дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли. 11. Ось що означає ця притча: Зерно — це Боже Слово. 12. А котрі край дороги, це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони. 13. А що на кам’янистому грунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають. 14. А що впало між терен, цс ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкотами, і плоду вони не дають. 15. А те, що на добрій землі, цс оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості. 16. А світла засвіченого ніхто не покриває посудиною, і не ставить під ліжко, але ставить його на свічник, щоб бачили світло, хто входить. 17. Немає нічого захованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не вийде на яв. 18. Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що, здається йому, ніби має.

Переклад митрополита Іларіона (Івана Огієнка)

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1.    Пригадайте, що означає термін притча.

2.    Простежте, як побудовано цю притчу.

3.    Прослідкуйте в тексті, як Він (Ісус Христос) пояснив цю притчу учням.

4.    Визначте, що в цій притчі символізує Зерно.

5.    Поясніть рядки притчі: «Дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли». Чи буває з вами таке?

6.    Знайдіть у тексті притчі вислови, які стали афористичними.

Притча про блудного енна (15)

Притча про блудного сина —

одна з найчастіше зображуваних у мистецтві евангельских притч. До неї зверталися великі художники, за її мотивами композитор Прокоф'св написав балет, а Бріттен — музику, також існує декілька її екранізацій.

 

11. І Він оповів: У чоловіка одного було два сини. 12. І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток. 13. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. 14. А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати. 15. І пішов він годі і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней. 16. І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. 17. Тоді він

спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! 18. Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогріпшвся я, отче, против неба та супроти тебе... 19. ІІедостойннй я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...

 

20. І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко іде був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! 21.1 озвався до нього той син: Прогріїпився я, отче, против неба та супроти тебе, і не-достойний вже зватися сином твоїм...

22. Л батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. 23. Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, 24. бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.

29. А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці. 26. І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це такс?

27. А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бо ж здоровим його він прийняв. 28. Т розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його. 29. А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я... ЗО. Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване... 31. І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє! Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!

Переклад митрополита Іларіона (Івана Опенка)

1.    Розкажіть, як ви зрозуміли смисл цієї притчі.

2.    Як ви оцінюєте поведінку молодшого сина?

3.    Які події стали поштовхом до того, що молодший син повернувся додому?

4.    З яким настроєм повернувся блудний син додому? Як зустрів його батько?

5.    Поміркуйте, чи справедливо старший син розгнівався на батька. Як батько пояснив йому свою поведінку?

6.    Які моменти притчі зображено на картинах Босха і Рембрандта? Чи передають вони настрій притчі? Чим ця притча привертає увагу митців?

 

Іван Іванович Огієнко (Митрополит Іларіон) (1882-1972) — український вчений, політичний (міністр освіти УНР), громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, митрополит Української автокефальної православної церкви (від 1944 р.). 1920 року змушений був емігрувати з України до Польщі, потім до Канади. Іван Огієнко переклав (протягом 1936-1955 рр.) Біблію на українську літературну мову з оригінальних давньоєврейських і грецьких текстів, намагаючись якомога точніше передати зміст оригіналу.

ЗАВАНТАЖ ІНФОРМАЦІЮ

 

Біблія є священною книгою християн (Святим Письмом).

Біблія перекладається з грецької мови як «збірка книг», «книги».

Біблія складається з двох частин: Старого Заповіту і Нового Заповіту.

Слово Заповіт (давньоєвр. — угода, договір) походить від біблійної ідеї про угоду (завіт) Бога з обраним народом та з усім людством.

Старим Заповітом називається та частина Біблії, де йдеться про угоду Бога з давньоєврейським народом. Цю частину Біблії іудеї вважають священною.

Десять Божих заповідей зі Старого Заповіту:

Хай не буде у тебе інших Богів, окрім мене. Полюби ближнього свого

як самого себе! Не сотвори собі кумира. Не згадуй даремно імені Господа.

Пам’ятай день суботній. Шість днів працюй, а сьомий віддай Господові. Шануй батька і матір своїх. Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! Не свідчи неправдиво проти свого ближнього! Не бажай нічого з того, що тобі не належить, не заздри.

Новий Заповіт розповідає про угоду Бога вже з усім людством через місію Ісуса Христа. Для християн обидві частини є священними.

Христос — обранець Божий.

Євангеліє — благовість. У Новому Заповіті чотири Євангелія (розповіді про появу Христа) — від Матвія, Марка, Луки та Іоанна.

Апостоли — посланці, перші учні Христа, проповідники християнства.

Проповідь на горі — звернення Христа до учнів. У ній він виклав десять заповідей праведного життя і молитву «Отче наш, сущий на небесах».

Ключові поняття теми:

Біблія, Старий Заповіт, Новий Заповіт, Ісус Христос, апостоли, Євангеліє, Проповідь на горі.

1.    Розкрийте значення слова Біблія.

2.    За матеріалами статті підручника складіть таблицю про структуру та зміст Біблії.

Біблія

Частини

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Основні книги

   

Теми

   

Ідеї

 

Образи

   

3.    За матеріалами таблиці підготуйте виступ на тему «Спільне й відмінне у Старому і Новому Заповітах».

4.    Назвіть, кого вважають автором перших книг Старого Заповіту. Про що розповідається в цих книгах?

5.    Розкрийте головний зміст Нового Заповіту. Що таке Євангеліє? Зі скількох Євангелій складається Новий Заповіт? Чим вони відрізняються? Хто їхні автори?

6.    Поміркуйте, чи можна стверджувати, що мова Біблії афористична? Укладіть міні-збірку «Біблійні афоризми, які знають у моїй родині».

7.    Розкрийте поняття притча. Наведіть приклади притч із Біблії.

8.    Поясніть, до чого Христос закликає людей у Проповіді на горі. Що об'єднує і що відрізняє Божі заповіді зі Старого Заповіту й Проповідь на горі Христа з Нового Заповіту?

9.    Чи звернули ви увагу на те, що ілюстрації до статті — це роботи видатних художників різних епох, мистецьких напрямів і стилів? Які з них вам сподобалися найбільше? Спробуйте пояснити чому.

10.    Поміркуйте, яку роль відіграла Біблія в духовному житті людства.

11.    Чим, на вашу думку, є Біблія для українців?

12.    Підготуйте повідомлення або презентацію про біблійну легенду, яка найбільше вразила вашу уяву.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

Знайдіть і перегляньте в Інтернеті відеоролик «Створення світу за Книгою Буття». Поділггься враженнями про нього.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

Об’єднайтеся в групи та оберіть собі одну з тем для творчої роботи (виступ, рекламний плакат, фото-квест, презентація).

Мультфільми за біблійними сюжетами.

Екранізації Старого Заповіту.

Екранізації Нового Заповіту.

Навчальні фільми про Біблію.

Комп’ютерні ігри за сюжетами Біблії.

До появи ісламу араби були язичниками. У перші століття нової доби в міста Аравії проникали також іудаїзм і християнство. Спираючись на іудейсько-християнську проповідь, пророк Мухаммед (європейці називають його Магомет) створив нову релігію, яка об’єднала розрізнені арабські племена. Її називають ісламом (у перекладі з арабської «покірність»), мусульманством або магометанством. Сьогодні це одна зі світових релігій, яку сповідує понад мільярд осіб.

Кмршь

 

Це матеріал з Підручника Зарубіжна Література 8 Клас Кадоб’янська

 

 

Автор: evg01 от 21-08-2016, 13:45, посмотрело: 5982