І Водні ресурси. Так називають поверхневі й підземні води певної території, що використовуються або можуть бути використані для потреб людини. Водні ресурси оцінюються обсягом середньорічного стоку річок, який складається з зіісцевого і транзитного стоку. Місцевим стоком вважається той, що формується в межах країни. Транзитним є той стік, який надходить із суміжних країн.

І Водосховища. Ці штучні водойми споруджують, як ви пам’ятаєте, для зберігання води, звідки вона забирається в потрібній кількості і в потрібний час на найрізноманітніші потреби. Усього в Україні споруджено понад 1100 водосховищ.

Половина загальної кількості водосховищ знаходиться в басейні Дніпра.

І Живлення і водний режим річок. Основними характеристиками річок є, зокрема, їхнє живлення і водний режим. Живлення річок України є мішаним, адже їхнім джерелом живлення є талі снігові, дощові і підземні води. Проте більшість наших рік живляться переважно талими сніговими водами. При цьому частка тих чи інших джерел живлення може змінюватися в межах басейну. Наприклад, у верхній частині басейну Дніпра на снігове живлення припадає близько 50 %, а на дощове і підземне відповідно 20 і ЗО %. Нижче за течією роль снігового живлення зростає до 85-90 %, підземного - зменшується до 10-15%, дощового майже немає.

І Поверхневі води. Поверхневі води України - це понад 63 тис. річок і понад 20 тис. природних озер, а також близько 40 тис. ставків, які створила людина. Це видовжені на сотні кілометрів штучні канали і водосховища, які за їхні великі розміри називають морями. До водних об’єктів належать також численні болотні масиви загальною площею понад 12 тис. км² і басейни підземних вод. Усі разом водні об’єкти вкривають понад 24 тис. км², що становить 4 % загальної площі України.

І Кліматичні пояси і типи клімату. Більша частина нашої країни розташована в помірному кліматичному поясі, і лише Південний берег Криму та південні схили Кримських гір до висоти 600 м над рівнем моря -у субтропічному (мал. 57). На території України в межах помірного поясу виділяють дві кліматичні області — Атлантико-континентальну і Континентальну.

Кліматична карта — це географічна карта, на якій за результатами багаторічних спостережень показаний територіальний розподіл кліматичних показників: умов радіації, особливостей переміщення повітряних мас, температури повітря, кількості атмосферних опадів та ін. Особливою кліматичною картою є карта кліматичного районування, на якій зображено кліматичні пояси і області клімату відповідно до прийнятої класифікації. Ь Розподіл температури повітря по території України. 

І Переміщення повітряних мас. Сонячна радіація, що надходить на територію України, забезпечує нерівномірність нагрівання земної поверхні і приземних шарів повітря, що зумовлює переміщення (циркуляцію) повітряних мас. Своїх властивостей повітряна маса набуває від земної поверхні, над якою перебуває тривалий час. Повітряна маса має значні розміри. Вертикально вона може охоплювати всю тропосферу, а по горизонтальні часто поширюється на сотні й тисячі кілометрів. Нерідко вся територія України буває зайнята однією повітряною масою.

І Сонячне випромінювання і клімат. Відмінності в надходженні променевої енергії Сонця (сонячної радіації) — основний чинник кліматичних відмінностей на Землі загалом і на території України зокрема. Сонячна енергія надходить до земної поверхні двома потоками — у вигляді прямої і розсіяної сонячної ридіації, які разом складають сумарну сонячну радіацію (мал. 48).