Основи вищої нервової діяльності: сприйняття, увага, пам'ять, емоції

Властивість

Характеристика

Активність

Людина здатна активно сприймати та обробляти певну інформацію для набуття досвіду

Цілісність

Людина сприймає предмети навколишнього світу як єдине ціле, зважає на всі їхні характеристики та властивості

Вибірковість

Органи чуттів постійно сприймають нові дані, але найточніше людина сприймає найбільш значущу для неї інформацію

Вид

Характеристика

Сприйняття

руху

Відображення змін розміщення об’єкта в просторі з плином часу

Сприйняття

простору

Сприйняття просторових властивостей предметів, їхньої форми, об’єму, величини, взаємного розташування й напрямку

Сприйняття

часу

Відображення послідовності явищ і швидкості їхніх змін. Спеціалізованої сенсорної системи, що сприймає час, в організмі людини немає. Для цього задіюються нервові процеси, на основі яких формуються умовні рефлекси на час

Ілюзія

Тип сприйняття, за якого в мозку формується викривлене відображення предмета

Увага — це чинник, що регулює процес сприйняття тієї чи іншої інформації.

Розрізняють довільну увагу (цілеспрямовану, яка виникає в результаті вольових зусиль) і мимовільну увагу (не залежну від свідомості й волі індивіда).

Концентрація — це усвідомлене зосередження на об’єкті. Фізіологічною основою є провідна ділянка кори головного мозку.

Розподіл — це здатність людини усвідомлено сприймати кілька об’єктів або виконувати багатоопераційну роботу. Основою цієї властивості є збудження кількох зон кори головного мозку.

Обсяг — це здатність індивіда сприймати з однаковою якістю певну кількість об’єктів.

Перемикання — це здатність швидко перемикати увагу з одного об’єкта на інший.

Пам’ять — це сукупність психофізіологічних процесів у центральній нервовій системі, що забезпе-

чують збереження, накопичення інформації і, як результат, формування індивідуального досвіду.

Короткочасна

Характеризується нетривалим зберіганням інформації після одноразового й недовгого сприйняття. Фізіологічною основою є передача нервового імпульсу нервовим клітинам

Проміжна

Інформація зберігається нетривалий час. Така пам’ять є етапом перетворення короткочасної пам’яті на довготривалу. Фізіологічна основа — передача інформації у вигляді специфічних речовин, що синтезуються в нервовій клітині у відповідь на подразнення

Довготривала

Зберігає інформацію тривалий час. Фізіологічною основою є структурні зміни мембрани нервової клітини

Процес

Характеристика

Запам’ятовування

Це процес стійкого закріплення інформації в пам’яті

Збереження

Утримання протягом певного часу в пам’яті отриманої інформації

Відтворення

Це процес використання інформації, що зберігається у пам’яті

Вид

Характеристика

Механічний

Формується багаторазовим повторенням інформації без осмислення. Характеризується недовготривалістю й вимагає значних зусиль

Осмислений

Формується в результаті уважного прочитання матеріалу, його осмислення та розуміння. Дозволяє запам’ятати великий обсяг інформації, відтворити її через тривалий час і застосувати для розв’язання завдань

Мимовільний

Відбувається в результаті сильного емоційного збудження й сприйняття найбільш цікавої інформації

Довільний

Вимагає свідомих зусиль людини

Вид

Характеристика

Моторна

Запам’ятовує та відтворює рухи

Емоційна

Зберігає й відтворює пережиті емоційні стани

Образна

Залежно від типу сприйнятої та збереженої інформації розрізняють зорову, слухову, тактильну, смакову й нюхову пам’ять

Словесно-логічна

Це тип збереження та відтворення інформації, прочитаної або почутої в усному мовленні

Емоції — це специфічне індивідуальне ставлення людини до навколишньої дійсності, що вияв-

ляється у вигляді радості, страху, гніву, задоволення, незадоволення, подиву тощо.

Виявлення

Характеристика

Емоційна реакція

Виникає в результаті певних умов. Нетривала, імпульсивна

Емоційні стани

Тривалі переживання. Це мінливі психічні явища. До них належать пригніченість (депресія), гнів, збудження, тривога

Настрій

Тривалий специфічний емоційний стан. Умовами формування настрою можуть бути всі чинники навколишньої дійсності

Емоційне ставлення

Мають чітко визначений об’єкт. До їх різновидів належать любов, ворожнеча, ненависть, ревнощі, заздрість тощо

Темперамент — це вияв індивідуальних особливостей вищої нервової діяльності у вигляді швидкості оцінювання ситуації, формування емоційної реакції на певну подію. Фізіологічною основою темпераменту є властивості процесів галь-

мування та збудження в окремих індивідів, зокрема сила, рухливість і врівноваженість. Людей за типом темпераменту поділяють на сангвініків, меланхоліків, флегматиків і холериків.

Холерік

Флегматик

Меланхолік

Сангвінік

Тип асиметрії

Півкуля

Ліва Права

Психічна

Центр письмового та усного мовлення, лічби й читання. Відповідає за логічне, абстрактне мислення людини, забезпечує аналітичне мислення.

Зумовлює в основному позитивні емоції, контролює вияви слабких емоцій

Обробляє інформацію одночасно, синтетично. Краще сприймаються просторові та відносні ознаки предмета.

Зумовлює більш давні, негативні й сильні емоції

Сенсорна

Сприймає зоровий образ розчленовано, аналітично, кожна ознака аналізується окремо

Сприймає зоровий образ цілісно. Орієнтація в просторі.

Центри сприйняття звуку, що визначають музичні здібності

Моторна

М’язи кінцівок одного боку тіла контролюються моторною корою протилежної півкулі