Народна Освіта » Біологія » Вища нервова діяльність

НАРОДНА ОСВІТА

Вища нервова діяльність

Вища нервова діяльність — це

сукупність нервових процесів, що визначають поведінку й психічні характеристики індивіда. Є проявом умовно-рефлекторної функції кори головного мозку, яка забезпечує адаптацію організму до умов зовнішнього середовища, що змінюються.

Рефлекс — це специфічна реакція нервової системи організму у відповідь на дію подразника. розрізняють природжені (безумовні) та набуті (умовні) рефлекси.

 

Характеристика рефлексів

 

Рефлекс

безумовний (природжений)

умовний (набутий)

Генетично закріплений, передається в спадок, є видовим

Генетично не закріплений, формується індивідуально

Однотипний вияв у різних індивідів

Вияви індивідуальні

Формується в головному мозку до народження дитини, утворення не залежить від умов

Осередки рефлексів утворюються протягом

життя, утворення залежить від низки умов:

1)    дія умовного подразника має за часом збігатися з дією безумовного;

2)    умовний подразник має неодноразово підкріплюватися дією безумовного;

3)    дія умовного подразника має передувати дії безумовного

Стійкий, конкретна програма рефлекторних дій зберігається протягом життя. Кількість обмежена

Мінливі, у разі відсутності умов виявлення та подразника рефлекси можуть загасати, за необхідності формуються нові

Рефлекторні дуги сталі, замикаються в спинному мозку та стовбурі головного мозку

Рефлекторні дуги тимчасові, замикаються в передньому мозку

Центри рефлексів розташовані в підкіркових ядрах, стовбурі мозку та спинному мозку

Центри рефлексів розташовані в корі великих півкуль

Біологічне значення: забезпечують виживання після народження, є основою для формування умовних рефлексів, підтримують гомеостаз організму, забезпечують узгодженість функцій органів і систем

Біологічне значення: забезпечують пристосування організму до нових умов середовища

Формування

 

Вияв

 

Класифікація рефлексів

Загальна схема умовно-рефлекторної дуги

 

Рефлекси

безумовні

умовні

Харчові: ковтання, смоктання, секреція травних соків

Штучні: вироблені на подразник, що не належить до безумовних (світло, звук)

Захисні: чхання, кашель, моргання, відсмикування кінцівки в разі ушкодження

Натуральні: вироблені на подразники, які тісно пов’язані з безумовним подразником або є його властивістю (смак, запах їжі)

Дихальні: дихальні рухи, що забезпечують вдих і видих

Життєві: харчові, захисні та ін.

Орієнтувальні: повертання голови, тулуба в бік специфічного подразника

Рефлекси саморозвитку: ігровий, дослідницький тощо

Статеві: статева поведінка, розмноження й турбота про потомство

Позитивні: мають безумовне підкріплення, викликають відповідну реакцію.

Негативні: безумовне підкріплення відсутнє, не викликають адекватної реакції, гальмують її

Інстинкт: складна система безумовних рефлексів, генетично закріплена послідовність дій

Екстрацептивні: ґрунтуються на зорових, слухових, тактильних, температурних, смакових, нюхових умовних сигналах.

Інтероцептивні: ґрунтуються на механічних, хімічних та інших умовних сигналах

 

Гальмування — це процес, що веде до ослаблення або зупинки проведення збудження нервовими волокнами, а також до припинен-

ня певних реакцій організму. За характером процесів розрізняють зовнішнє (безумовне) і внутрішнє (умовне) гальмування.

Гальмування

 

Зовнішнє гальмування формується у відповідь на дію більш сильного, біологічно значущого чи несподіваного нового подразника. При цьому в корі головного мозку утворюється новий осередок збудження, вияв попереднього рефлексу слабшає або припиняється. Зовнішнє гальмування забезпечує адекватну реакцію у змінених умовах

Внутрішнє гальмування виникає в разі стійкої відсутності підкріплення умовного подразника безумовним, дозволяє набувати нових умовних рефлексів і позбавлятися старих, що втратили своє значення для організму


 

Динамічний стереотип. Навички, звички

 

Характеристика навичок та звичок

 

Навички

Є результатом формування й закріплення умовно-рефлекторного зв’язку. Розрізняють рухові, розумові, сенсорні та навички поведінки. Рухові навички забезпечують закріплення та виконання певної послідовності рухів (писемна мова, їзда на велосипеді й ковзанах). Розумові навички є елементом розумової діяльності, виявляються під час вивчення матеріалу, спостереження, розподілу та концентрації уваги. Сенсорні навички сприяють формуванню різноманітних видів сенсорної чутливості, наприклад навичка сприймати текст у вигляді звукових сигналів (абетка Морзе). Навички поведінки є одним з основних компонентів формування особистості. Формуються з дитинства і виявляються в нормах поведінки в конкретних умовах

Звички

Це внутрішня потреба здійснювати певні дії. Розрізняють позитивні та негативні звички. До позитивних належать: звичка дотримання правил особистої гігієни, розпорядку дня і харчування, вони чинять позитивний вплив на організм людини та розвиток його особистості. Негативна звичка — це потреба у виконанні дій, які несприятливо впливають на стан здоров’я людини, його особистість, стан у суспільстві. До негативних звичок належать паління, наркоманія та ін.

Категорія: Біологія

Автор: admin от 14-06-2013, 14:13, Переглядів: 1598