Справжнє ім'я письменника: Іван Павлович Лозов’яга (Лозов’ягін)

Історія написання: оскільки значною мірою роман автобіографічний, то на його написання письменник витратив 14 днів.

Напрям: модернізм. Течія: неореалізм, неоромантизм.

Рік створення: 1944 (1946).

Історія написання: філософські питання про сутність поезії, про місію митця для Ліни Костенко (особливо для неї, яка пішла у «внутрішню еміграцію» на знак протесту проти відновлення тоталітаризму в СРСР і понад 16 років змушена була писати «в шухляду»), як і для всіх «шістдесятників», були особливо актуальними, що вилилося в низку творів, де ця проблематика стає осердям уваги.

Історія написання: Іван Драч як представник «шістдесятництва» осмислює у своїй творчості чимало філософських питань, одним із яких для нього стає й питання поезії, народження поета, водночас, як митець-експериментатор, він свої роздуми вкладає в оригінальну форму — баладу-притчу.

Історія написання: у збірці «Стилет і стилос» поет спробував розв’язати давню, якщо не сказати одвічну, проблематику світової літератури: що має бути найголовнішим у художній творчості — краса чи служіння інтересам суспільства. У вірші «Стилет чи стилос?» поет удається до символічного осмислення цієї проблеми, використавши образи стилоса (так називалася паличка для писання на восковій дощечці) і стилет (невеликий кинджал із тонким тригранним клинком).

Історія написання: письменник боляче й глибоко переживає свою розлуку з батьківщиною, однак ще більше йому болить доля його землі.

Рік створення: 1971-74.

Збірка: «Палімпсести» (написи на пергаменті, з якого змито раніший текст).

Палко закоханій людині, якій не могли відповісти взаємністю, переказували своєрідну магічну формулу-прохання: «Три зозулі з поклоном». Таке прохання означало: «Забудь, покинь, залиш мене, відпусти». Смисл цієї формули мотивований тим, що зозуля гнізда не мостить, а отже, людина, яка чула про зозулю, повинна була зрозуміти, що кохання без відповіді.

Історія написання: новела писалася, коли О. Гончар уже написав роман «Людина і зброя» про трагедію студентського батальйону, бійцем якого був і він сам, і збирався писати роман «Циклон» про страшну табірну одіссею радянських полонених, тож не дивно, що новела сповнена болю, суперечностей, побудована на багатьох опозиціях.