Тепер вияснимо, чому електроліти проводять струм. Ми вже говорили, що при розчиненні у воді сіль розпадається на окремі позитивно заряджені іони натрію Na⁺ і негативно заряджені іони хлору СІ". Ці іони рухаються під дією електричних сил до електродів протилежного знаку, Na⁺ - до катода, a Cl— до анода (мол. 23.1). Підійшовши до анода, іони хлору віддають зайвий електрон і перетворюються на нейтральні атоми, які об'єднуються в молекули Cl₂ і виділяються у вигляді бульбашок газу.

Ядерна (планетарна) модель атома.

Спостереження 1. М’яч падає на поверхню Землі, а потім відскакує від неї - це приклад взаємодії двох тіл. Ми вже знаємо, що результатом взаємодії тіл є зміна їх швидкості і напряму руху. М’яч після зіткнення відскакує майже з такою самою швидкістю, але у зворотному напрямі, у стані Землі практично не помітно ніяких змін, насправді вони є, але безкінечно малі.

Електроскоп. Для виявлення на тілах електричного заряду та визначення його знаку застосовується прилад, який називається електроскопом. Електроскоп (рис. 87) представляє собою скляний циліндричний корпус. У верхній частині корпусу встановлена пластмасова пробка, за допомогою якої всередині корпусу закріплений металевий стержень з двома тонкими паперовими смужками на кінці. Якщо будь-яким зарядженим тілом доторкнутись до кульки на стержні електроскопа, то паперові смужки відштовхнуться одна від одної. 

Електроскоп (мал. 91) — прилад для демонстрації наявності електричного заряду. Він складається з металевого стержня — електрода та підвішених до нього двох листочків фольги. Перед початком роботи стержень електроскопа не наелектризований, і мікрочастинки рівномірно розподілені по ньому. Для того щоб листочки фольги не коливалися від руху повітря, їх зазвичай поміщають у скляну посудину. Електроскоп як фізичний прилад зіграв важливу роль на ранніх етапах вивчення електрики.

Формулюючи закон збереження і перетворення енергії в механічних процесах, ми звертали увагу на те, що він виконується тоді, коли в замкненій системі діють лише сили тяжіння і сили пружності, а тертя відсутнє. Дія сил тертя і виконання роботи з їх подолання спричиняє нагрівання тіл, що взаємодіють. Унаслідок такої взаємодії механічний рух перетворюється на інший вид руху — тепловий рух частинок, із яких складаються тіла, що взаємодіють. Відповідно, зміна механічної енергії тіла може привести до зміни його внутрішньої енергії. 

Приклад простого кола з паралельним з’єднанням двох лампочок показаний на мал. 2.83. На схемі кольором виділено відповідні з’єднувальні провідники.

Паралельним називають таке з’єднання провідників (резисторів, споживачів та інших елементів кола), за якого початок одного провідника з’єднують з початком іншого й так само з’єднують кінці провідників.

У природі і техніці часто спостерігаються рухи, коли тіла (або частини тіл) послідовно відхиляються то в один, то в інший бік від деякого початкового положення. Такі рухи називають коливальними рухами, або просто коливаннями. Коливаються дерева під впливом вітру, струни музичних інструментів, поплавці рибалок на хвилях.

До кінця XVIII ст. електричні явища вивчалися тільки якісно, а електричні машини переважно виконували роль іграшок для розваг аристократії. Перехід до кількісних характеристик, а потім і до практичного застосування електрики став можливим тільки після того, як французький дослідник Ш. Кулон (рис. 22.1) у 1785 р. встановив закон взаємодії точкових зарядів. Після цього вчення про електрику перетворилося на точну науку.

До конца XVIII в. электрические явления изучались только качественно, а электрические машины преимущественно выполняли роль игрушек для развлечений аристократии. Переход к количественным характеристикам, а затем и к практическому применению электричества стал возможен только после того, как французский исследователь Шарль Кулон (рис. 22.1) в 1785 г. установил закон взаимодействия точечных зарядов.