Практичне заняття. Виникнення слов'янської писемності. Кирило і Мефодій

Слов’янські племена були активними учасниками Великого переселення народів. Вони розселилися на просторах Центральної і Східної Європи від Прибалтики до Пелопоннесу й Криту. Варварські племена слов’ян-язичників виявилися сусідами висо-коцивілізованих народів колишньої Римської імперії. Наприкінці Раннього Середньовіччя виникли сильні слов’янські держави, населення яких сповідувало християнство. Як слов’янам вдалося стати частиною європейської цивілізації?

1 Східне християнство.

Ми пам’ятаємо, що саме у східній частині Римської імперії виникло, зміцніло й поширилося світом християнство. Тому Візантію завжди вважали осередком християнської релігії.

Східна християнська церква мала свої особливості, що відрізняли її від західного — католицького — варіанта християнства. Наприклад, головним священиком західної церкви вважався римський єпископ — папа. У східному християнстві виділилися старші священики — митрополити. Серед них особливий авторитет мали чотири патріархи — александрійський, антіохійський, єрусалимський та константинопольський, якого до сьогодні називають Всесвітнім, визнаючи його верховенство в питаннях віри.

У Візантійській імперії завжди дотримувалися принципу: «Вівтар — основа трону». Тому імператори й патріархи прагнули гармонійних відносин між собою. При цьому патріархи визнавали головну роль василевса й виступали союзниками державної влади.

Віровчення східної християнської церкви об'єднало країни й народи Візантії навколо імператорського трону.

Протягом усього Середньовіччя візантійці відрізнялися високим рівнем культури й освіти. Велику роль у поширенні віри й знань відіграли християнські монастирі. Зазвичай тут розміщувалися школа для хлопчиків, бібліотека й скрипторій — майстерня з переписування книг, адже всі вони були рукописними. У майстернях при монастирях виготовляли пергамент, а пізніше — папір, працювали переписувачі й палітурники. Читання книг було обов’язковим заняттям ченців.

Із правил Студійського монастиря в Константинополі

Якщо хто-небудь візьме в бібліотеці книгу й буде поводитися з нею недбало або якщо поцупить чужу без дозволу власника — не видавати йому в цей день книг взагалі. Якщо бібліотекар не проявляє належної старанності, розтріпує книги, ставить їх не на відведені місця або дозволяє їм вкриватися пилом, нехай обідає всухом'ятку. Якщо переписувач зопалу зламає писало, нехай відіб'є 30 поклонів. Якщо каліграф погано готує пергамент і палітурні верстати, то нехай відіб'є 150 поклонів.

? Як правила монастиря характеризують ставлення духівництва до книг?

Чому ж у монастирі приділяли таку увагу дбайливому ставленню до книг? Ми знаємо, що в книгах зібрані знання, накопичені людством. Наприклад, у Біблії та Євангелії викладена суть християнства, усі головні питання віровчення. Поширення й зміцнення віри неможливі без знання священних книг.

Брати Кирило і Мефодій.

На початку IX ст. в родині відомого воєначальника в грецькому місті Фессало-ніки (на Русі його називали Солунь) народилися брати Костянтин і Михайло. У слов’янському світі вони відомі під чернечими іменами    ло (827—869) й Мефодій (820—

885). Їм ставлять пам’ятники, їхніми іменами називають ордени та храми й монастирі. Чому ж слов’яни так шанують греків-візантійців?

Здавалося б, долі братів мали скластися по-різному. Старший Мефодій пішов батьковими слідами й швидко зробив кар’єру на державній службі. Досягнувши успіхів у світському житті, Мефодій прийняв постриг і став ченцем одного з монастирів.

Молодший Кирило з дитинства виявляв здібності до наук і мов. У Константинополі він навчався в кращій школі в імператорському палаці. Його вчителями були відомий вчений Лев Математик і майбутній патріарх Фотій. За досягнення в науках Кирила прозвали Філософом. Незабаром він став священиком і виконав кілька важливих місій щодо поширення християнства серед іновірців — арабів і хозар. Проте головну місію свого життя братам судилося виконати в далекій слов’янській країні.

Кирило й Мефодій — першовчителі слов'ян.

У IX ст. у Центральній Європі на території сучасних Чехії, Словаччини та Польщі виникла слов’янська держава Велика Моравія. Римські папи й константинопольські патріархи прагнули навернути жителів цієї країни у християнство. У 863 р. з доручення візантійського імператора в Моравію вирушили брати Кирило й Мефодій. Вони розуміли, що зміцнити християнство серед слов’ян без книг неможливо. «Навчати без абетки й книг — це однаково, що писати бесіду на воді», — так стверджував Кирило. Спеціально для слов’ян, мову яких брати знали з дитинства, вони створили абетку. Першу слов’янську абетку називають глаголицею.

Літери для абетки брати запозичили з давньогрецького й давньоєврейського алфавітів, деякі створили заново. За допомогою глаголиці брати переклали слов’янською мовою Біблію, Євангеліє, Псалтир й інші богослужбові книги. Таким чином, Моравія досить швидко стала християнською країною.

Після смерті Кирила справу освіти слов’ян продовжив Мефодій, якому допомагали талановиті учні. На основі глаголиці вони створили кирилицю — слов’янську абетку, що набула поширення серед південних і східних слов’ян. На північ від Візантії у IX ст. розташовувалося Перше Болгарське царство. У 864 р. болгарський правитель Борис і його народ прийняли християнство від візантійців. Кирилиця затвердилася серед болгар, а потім поширилася серед народів України-Русі.

Слов'янська абетка.

Кирилиця містить у собі знаки письма, що здавна використовувалися в алфавітах європейських країн. Порівняємо відомі нам алфавіти (рис. 6—9).

Виконайте в зошиті такі завдання.

1)    Випишіть букви кирилиці, які сьогодні не використовуються.

2)    Випишіть букви українського алфавіту, які зустрічаються в трьох інших алфавітах.

3)    Полічіть, скільки букв збігаються в українському алфавіті, кирилиці й давньогрецькому алфавіті.

4)    Якими буквами сучасний український алфавіт відрізняється від кирилиці?

5)    Зробіть висновок щодо споріднення сучасних і давніх алфавітів народів Європи.

Візантія значною мірою вплинула на формування культури південних і східних слов’ян. Слов’яни прийняли християнство візантійського зразка. Слов’янська писемність на основі кирилиці є природним продовженням досягнень середньовічної європейської цивілізації. Сьогодні кирилицю використовують понад 200 мільйонів жителів європейських країн.

Завдання

Вдома напишіть твір за темою «Кирило і Мефодій — першовчителі слов'ян».

Це матеріал з підручника Всесвітня Історія 7 клас Д'ячков