Народна Освіта » Всесвітня Історія » § 7. Практичне заняття. Вплив перших середньовічних імперій на європейську історію

НАРОДНА ОСВІТА

§ 7. Практичне заняття. Вплив перших середньовічних імперій на європейську історію

Назвіть:   

  • перші середньовічні імперії;
  • періоди існування кожної з них;
  • території, на яких вони існували;
  • столиці імперій, якщо були.

Подумайте, чи здійснили ці імперії вплив на європейську історію, чи їх існування пройшло для нащадків непомітно. Чому?

Працюючи на уроці, пам’ятайте, що наприкінці вам необхідно буде знову дати відповідь на останнє запитання.

Об’єднайтесь у 6 груп по 3—5 осіб. З кожним пунктом параграфа будуть працювати по 2 групи протягом 10—12 хв. Ви маєте прочитати текст і обговорити відповіді на поставлені запитання. Після завершення роботи хай доповідач кожної групи представить думки групи класові.

1. КАРОЛІНГСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ

Завдання групі 1

1.    Що називають Каролінгським відродженням? Чому виникла така назва?

2.    На основі тексту та ілюстрацій визначте основні риси цього періоду й запишіть їх у зошит.

Завдання групі 2

1.    Читаючи текст, визначте (запишіть у зошит), у чому значення Каролінгського відродження для подальшого розвитку європейської культури.

2.    Чому ми пам’ятаємо про Каролінгське відродження сьогодні?

Франкська імперія була першою найбільшою державою раннього Середньовіччя.

Карл Великий прагнув відродити високу культуру античності, тому короткочасний період культурного розквіту в імперії Каролінгів (VIII— ІХ ст.) дістав назву «Каролінгського відродження».

Карл Великий запрошував до свого двору освічених людей з інших країн — Італії, Іспанії, Англії. Зокрема, він запросив з Англії відомого вченого аббата Алкуїна, який написав перші доступні та зрозумілі підручники з граматики, риторики й діалектики, що ними користувалися протягом усього Середньовіччя, започаткував методи навчання, докладав зусиль до пошуку та збереження старовинних античних рукописів.

При його дворі виникло товариство для наукових занять — «Палацова академія». На її зібраннях Карл і його сім’я, придворні, учителі й

учні шкіл в Аахені читали твори церковних і античних авторів, а також створені членами «академії» хроніки та біографії.

Наслідуючи римських імператорів, Карл будував в Аахені й інших містах кам’яні палаци та церкви. Майже жодна зведена за його правління будівля не збереглася, окрім Аахенської капели (капела — домашня церква)

У Франкській державі зросла кількість освічених людей. У VIII— IX ст. в монастирях було переписано багато творів античних авторів.

Надзвичайного розквіту досягло мистецтво книжкової мініатюри. У кінці VIII ст. за допомогою Карла Великого в Аахені була організована майстерня з переписування книг. Пізніше подібні майстерні виникли в інших містах його імперії — Реймсі, Турі. Серед відомих шедеврів, виконаних цими майстернями, «Утрехтський Псалтир» (IX ст.), оформлений 166-ма надзвичайно виразними малюнками пером.

Завдяки зусиллям учених і переписувачів книг латинська мова не була забутою: внаслідок змішання латини і мов варварів-германців утворилися італійська, іспанська і французька мови. Саме латину використовували в усіх навчальних закладах Середньовіччя.

2. ВІЗАНТІЯ — МІСТ У ЧАСІ ТА ПРОСТОРІ

Завдання групи 3

1.    Визначте, якими досягненнями античної культури користувались та розвивали їх візантійці.

2.    Чому Візантію історики називають мостом між стародавньою історією та Новим часом? Запишіть у зошит.

Завдання групи 4

1.    Читаючи текст, визначте (запишіть у зошит), що з досягнень Візантії ми використовуємо тепер.

2.    Який вплив здійснила Візантія на культуру інших країн? Проілюструйте думки прикладами.

Невід’ємною частиною європейського Середньовіччя є історія Візантії — тисячолітньої імперії, яка, зберігаючи античну спадщину, справила значний вплив на розвиток культури європейських народів.

У Візантії не було втрачене жодне з грецьких вчень у філософії, вони вивчалися і коментувалися. Збереглися центри античної науки й освіти, на основі яких у Константинополі вже в IX ст. при імператорському дворі було відкрито вищу школу, де викладали, крім духовних, і світські науки (міфологію, історію, літературу), а в Х! ст. — університет з філософським і юридичним факультетами.

Розквітала й історія. Імператор Кон-стантин Багрянородний сам був автором декількох книг.

За імператора Константина Багряно-родного (Х ст.) було створено близько 50 своєрідних «енциклопедій» і окремих трактатів з агрономії, медицини, історії, географії, військового мистецтва, дипломатії та інших наук. Сам імператор також написав кілька творів до цього зібрання наукових знань людства. До нас дійшли праці імператора «Про керівництво імперією», «Про церемонії імператорського двору» тощо.

Наслідком нових форм храму став найвидатніший витвір візантійської архітектури — храм Св. Софії в Константинополі, побудований за наказом Юс-тиніана. Спорудити його було можливо, лише досконало володіючи таємницями будівельної справи: умінням виготовляти й укладати міцну цеглу, якісний вапняний розчин, створювати монументальні бані та ін. Усі ці навички разом із християнством й особливим типом храму перейшли до інших країн, зокрема і до наших предків.

Надалі в церковному живописі оформлюється так званий візантійський канон14, що передбачає площинне зображення, регламентовані релігійні сюжети. Наприклад, на багатьох іконах і фресках від часів Візантії до сьогодні Ісус Христос зображується із благословляючим жестом однієї руки та книгою в іншій. Такий тип зображення отримав назву Христос Панкратор, що означає Вседержитель.

Виникає особливий жанр живопису — іконопис (від грецького «ікона» — картина), у якому всіх канонів дотримуються дуже суворо. У нашій національній історії особлива роль належить привезеній до Києва в XII ст. візантійській іконі Божої матері, яка первинно перебувала в храмі міста Вишгорода15.

На книжковий живопис уся суворість канону не поширювалася. Цим пояснюється більший реалізм і виразність книжкових мініатюр.

Сукупність жорстко встановлених правил зображення святих, біблійних сюжетів та ін., що стосується зовнішності, кольорів, виразів обличчя тощо.

Деякі мистецтвознавці свідчать, що її цінність полягає в тому, що вона не була привезеною з Візантії, а написана в Києві, можливо, преподобним Аліпіем-іконо-писцем.

Наприкінці ІХ ст. Візантія активно діяла, поширюючи християнство серед сусідніх варварських народів.

Саме тоді прийняв християнство київський князь Аскольд. Багато народів навчились у візантійців зводити храми, прикрашати їх мозаїками, фресками, створювати книжкові мініатюри.

У Візантії запозичені й імена грецького походження: Андрій, Петро, Олександр, Галина, Ірина та ін.

 

3. АРАБИ — ПОСЕРЕДНИКИ МІЖ ЗАХОДОМ І СХОДОМ

Завдання групи 5

Дехто з учених-істориків вважають, що араби були посередниками між Заходом і Сходом, а також між античністю та Середньовіччям. Чи погоджуєтесь ви з ними? Свої думки доведіть і запишіть у зошит.

Завдання групи 6

1.    Читаючи текст, визначте (запишіть у зошит), що з досягнень арабської культури ми використовуємо донині.

2.    Який вплив здійснила арабська культура на культуру інших країн? Проілюструйте думки прикладами.

Найвагоміший внесок зробили араби в розвиток природничих, точних наук, філософії та медицини. Вони вивчали й перекладали арабською праці Аристотеля, Гіпократа, Евкліда, Птолемея. Наприклад, з працями Аристотеля європейці ознайомилися за перекладами латинською мовою з арабської.

У Багдаді, Кордові, Каїрі існували вищі школи, у яких поряд із Кораном вивчалися світські науки. Вони стали зразками для майбутніх західноєвропейських університетів. Існували величезні бібліотеки (Каїр, Кордова та ін.), де було зібрано сотні тисяч книг. Швидкому поширенню книг сприяло те, що в Vm ст. араби запозичили з Китаю мистецтво виготовлення паперу й ознайомили з ним Європу.

У Багдаді, Дамаску, Самарканді діяли великі обсерваторії. Арабські астрономи відкрили багато зірок і склали карти зоряного неба, визначили окружність Землі.

Арабські мандрівники (Ібн Фадлан, Аль-Масуді, Ібн Русте та ін.) відвідали першими країни, що не були відомі навіть у Європі. Залишили вони й унікальні описи життя східних слов’ян у ІХ—X ст. Арабським мандрівникам був відомий значно більший світ, ніж європейцям. Для морських мандрівок араби створили зручні й надійні кораблі, точні карти та навігаційні прибори.

Уміли араби й організувати дозвілля: полювання і застілля, шахи і нар-ди, музику і танці. Арабам належить винахід такого улюбленого тепер музичного інструменту, як гітара. Великою популярністю в арабів користувалися бані, що були не тільки місцем, де милися, а й своєрідними клубами, де зустрічалися друзі. За столом араби запровадили миття рук, користування зубочистками. Вони започаткували також порядок подачі їжі на стіл: супи, м’ясо і, нарешті, солодке.

Захоплена арабами Іспанія стала джерелом, звідки поширювались у європейські країни наукові знання. Європейці-християни приїздили вчитися до Кордови, яку вони називали «світлою красою світу, юним дивним містом, сяючим у блиску своїх багатств». Звідси вони привозили до Європи перекладені арабською мовою праці вчених давнини. У європейських монастирях існували центри перекладу з арабської мови латинською. Так, завдяки арабам, середньовічна Європа дізнавалася про наукові досягнення різних часів і народів. Крім того, європейці багато запозичили в арабів у побуті та повсякденному житті.

Що найцікавішого ви дізнались на уроці? Що вас здивувало? Про що хотілося б дізнатися більше?

 Подумайте, чи здійснили ранньосередньовічні імперії вплив на європейську історію, чи їх існування пройшло для нащадків непомітно. Чому ви так думаєте?

У IХ ст. склалася одна з найбільших держав середньовічної Європи — Київська Русь. Вона стала надійною ланкою, що пов’язувала Західну Європу з країнами Сходу, Візантією та Скандинавією. Прийняття християнства обумовило її швидке входження в загальноєвропейську спільноту. I в європейських, і в арабських джерелах Київська Русь постає як самостійна держава, князі якої пов’язані шлюбами з правлячими династіями Європи, а воїни беруть участь у європейських війнах. Недарма сучасні історики порівнюють роль Київської Русі в Східній Європі з Франкською імперією в Західній.

Наприкінці кожного розділу ми ознайомлюватимемо вас із тим, як загальні процеси, що були притаманні країнам середньовічної Європи, відображалися в історії України, як наші предки підтримували європейські традиції заснування міст і спорудження храмів та фортець.

Адже створені при європейських храмах скрипторії — майстерні для переписування книг — набули поширення і на Русі та зберегли для нас пам’ять про матеріальний та духовний світ предків сучасних українців.

Готуємося до уроку узагальнення та тематичного оцінювання

Перевірте свої знання з розділу

«Перші середньовічні держави»

 Пригадайте хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя ; час Великого переселення народів, існування та піднесення Франкського королівства, Франкської й Візантійської імперій, Арабського халіфату, життя Мухаммада, виникнення ісламу, дати падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії, Верденського договору, початку ісламського літочислення, загибелі Візантійської імперії. Покажіть на карті зазначені держави.

Визначте причини, сутність і наслідки Великого переселення народів Покажіть на карті його напрямки.

 Охарактеризуйте становлення Середньовіччя та перші середньовічні держави, використовуючи поняття: «середні віки», «цивілізація», «варвари»; «Велике переселення народів», «міграція», «варварське королівство», «халіфат», «арабський світ», «іслам», «Коран».

Оцініть внесок Франкської та Візантійської імперій, Арабського халіфату у світову духовну спадщину.

Складіть статтю до Вікіпедії про одного з історичних діячів раннього Середньовіччя, обґрунтуйте свій вибір.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас О.І. Пометун, Ю.Б. Малієнко

 

Автор: admin от 19-08-2015, 21:32, посмотрело: 25789