Практичне заняття. Вплив Візантії, імперії Карла Великого, перших Арабських халіфатів на становлення Середньовічної Європи

1 Великі цивілізації Раннього Середньовіччя.

Після загибелі Західної Римської імперії на її неосяжних землях виникло кілька нових держав, створених германцями — учасниками Великого переселення народів і нащадками римлян. Тому перші держави середньовічного часу називають варварськими королівствами. Це був перший досвід германців у політичній організації свого життя. У IX ст. на місці ослаблих варварських королівств силою зброї була створена перша середньовічна імперія — держава Карла Великого. Ця імперія проіснувала недовго, проте вона залишила яскравий відбиток в історії Європи. Розпад імперії Каролінгів став початком історії Німеччини, Франції, Італії.

Зруйнувати східну частину Римської імперії у ході Великого переселення народів варварам не вдалося. Володіння Візантійської імперії розкинулися на трьох частинах світу: у Європі, Азії та Африці. Здавалося, що багатства з усієї земної кулі стікалися в Константинополь. У своєму культурному розвитку візантійська християнська цивілізація помітно перевершувала країни Західної Європи. Потужний вплив культури Візантії відчули народи Східної Європи, Малої Азії і Закавказзя. Проте Візантія мала й багато ворогів на

сході, заході та півночі. Візантійська імперія пройшла важку й славну тисячолітню історію від 476 до 1453 р., коли її залишки загинули під ударами турків-османів.

У VII ст. на Аравійському півострові зародився іслам — релігія, що об’єднала розрізнені арабські племена в єдину державу. Зусиллями пророка Мухаммада і його сподвижників на величезному пустельному півострові утворилася могутня держава — Арабський халіфат (VII—XIII ст.). Завоювання арабів значною мірою змінили політичну карту Європи, Азії та Африки. Загинула Іранська держава, володіння Візантійської імперії зменшилися в чотири рази. Араби знищили державу вестготів і підкорили своїй владі Піренейський півострів, загрожували володінням держави Каролінгів. Мужність візантійських воїнів, що розгромили арабів біля стін Константинополя в 718 р., і нищівний удар кінноти Карла Мартелла в битві під Пуатьє у 732 р. зупинили арабо-мусульман-ську агресію в Європі.

У ході завоювань поступово склалася велика арабо-мусульманська цивілізація. Тут процвітали великі міста. Мусульмани відродили ефективну систему зрошення і почали збирати нечувані врожаї. Їхні ремісники славилися своїми виробами з металів, тканин, хутра, коштовних каменів. Культура країн халіфату вплинула на сусідні країни й не мала собі рівних в освіті, науках, літературі, мистецтві й архітектурі.

Таким чином, в епоху Раннього Середньовіччя виникли три величні імперії та не схожі одна на одну цивілізації: ранньосередньовічна християнська цивілізація країн Західної Європи, східнохристиянська візантійська цивілізація та арабо-мусульманська цивілізація. Кожна з них залишила свій відбиток в історії Європи й усього людства.

2 Підбиваємо підсумки.

Уявімо собі, що недбалий архітектор переплутав позначені номерами «будівельні деталі».

Використовуючи тексти § 4—7, заповніть таблицю, поставивши номери «деталей» у відповідний стовпчик «будинку середньовічної історії».

1)    Високий рівень організації міського життя.

2)    Будівництво храму Святої Софії.

3)    Поширення християнства в сусідні країни.

4)    Створення імперії, що розміщувалася на трьох частинах світу.

5)    Створення вищої школи при імператорському дворі.

6)    Найвищі досягнення в області живопису (іконопис, фрески, мозаїка).

7)    Союз імператорської влади й папи римського.

8)    Союз імператорської влади й патріарха.

9)    Розгром Аварського каганату — агресивної держави кочівників.

10)    Створення імперії, що об’єднала варварські народи Європи.

11)    «Каролінгське відродження», що поклало початок розвитку освіти й наукових знань у Середньовічній Європі.

12)    Створення глаголиці та кирилиці.

13)    Зародження ісламу й написання Корану.

14)    Будинок мудрості. Переклад праць античних вчених.

15)    Визначні успіхи в області математики (алгебра) і медицини (створення ліків).

16)    Розвиток міжнародної торгівлі між країнами Європи й Азії.

Таким чином, у Ранньому Середньовіччі були створені необхідні умови для подальшого розвитку середньовічного суспільства, держави й цивілізації.

розділ іі. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

У цьому розділі ми поговоримо про поступове формування середньовічного суспільства, з'ясуємо, чому виникли три великі групи населення середньовічного суспільства, які називаються станами. Кожен стан мав особливе становище в суспільстві, свої характерні ознаки в заняттях, звичаях, організації повсякденного життя.

У Середні віки земля залишалася головним багатством і мірилом достатку людини. У цей час земельні володіння називали феодом. людей, які володіли землею, а отже, і владою, історики називають феодалами, а нове середньовічне суспільство — феодальним. У Європі не залишилося рабів і рабовласників, але більшість вільних селян-общинників опинилися в особистій і поземельній залежності від феодалів.

У X—XII ст. у Європі повсюдно з'являються й збільшуються міста. Поступово зростає їхня роль і вплив у середньовічному суспільстві. Городяни (ремісники, торговці, купці, люди, що займалися найманою працею) жили своїм міським життям. Воно відрізнялося від життя феодалів, селян і духівництва. Не випадково жителів міст називають людьми «нового типу».

Це матеріал з підручника Всесвітня Історія 7 клас Д'ячков