Східні мотиви в українській орнаментиці

Українське народне образотворче мистецтво має низку історико- культурних нашарувань і запозичень. Розвиток українського мистец­тва кінця ХVІІ-ХУШ ст. в умовах складної взаємодії західної та схід­ної культурних традицій сприяв насиченню стилістики українського бароко східними елементами.

Особливого поширення східні мотиви набули в XVII ст. завдяки військовим, дипломатичним, а надто торговим контактам України з мусульманськими країнами (зокрема Туреччиною). Так, орнамент на українських іконах кінця ХУІ-ХУІІ ст. відобразив цілий спектр

різнорідних художніх традицій. Серед них є і східні: мотиви гвозди­ки, тюльпана, лотоса, граната з'явилися в оздобленні ікон під впли­вом орнаментального мистецтва країн ісламу.

Яскраво відчутні східні впливи і в українському килимарстві. Це, зокрема, рослинний орнамент, пов'язаний безпосередньо з Азією та Іраном, що розвинувся разом з елементами вишивки на Лівобереж­жі. Традиції східної орнаментики в українському декоративно- прикладному мистецтві набули своєрідної місцевої інтерпретації.