Культура Румунії. Художня культура 11 клас

Румунія — дивовижна країна, чия культура оповита легенда­ми. Сприяють цьому численні середньовічні пам'ятки архітектурно­го мистецтва. Замки та палаци Румунії краще за все демонструють унікальні архітектурні стилі й елементи, що відображають націо­нальні традиції та звичаї. Ці величні споруди, зведені протягом XIV—XVIII ст. і призначені для захисту румунських земель від іно­земних загарбників, надихнули відомих європейських письменників на створення чудових романів, зокрема «Замок із Карпат» (Жуль Берн) та славнозвісний «Дракула» (Брем Стокер).

Багато хто вважає замок Пелеш одним із найкрасивіших в Єв­ропі. Збудований наприкінці XIX ст. у стилі неоренесансу, він є чу­довим взірцем розкішної вишуканості. Його 160 кімнат оздоблені кращими експонатами європейського мистецтва: люстрами з муран- ського скла, німецькими вітражами, виробами мейсенської порце­ляни та ін.

Замок Бран — середньовічний замок-фортеця. Він був зведе­ний наприкінці XIV ст. місцевими жителями за власний кошт із метою захисту міста Брашов, а потім слугував митною станці­єю. Бран часто називають Замком Дракули, пов'язуючи його з ім'ям загадкового румунського графа. Будівля замку має чотири рівні, що сполучаються між собою сходами, а його зали та кори­дори утворюють таємничий лабіринт. Бран — місце, де зберігаєть­ся рідкісна колекція меблів XIV—XIX ст., біля його входу розта­шований відкритий етнографічний музей старовинної народної архітектури з експозиціями національного румунського одягу та предметів декоративно-прикладного мистецтва (килими, кераміка та різьблені дерев'яні вироби).

Килимарство Румунії

Ткацьке мистецтво румунського народу найбільшою мірою вияв­ляється в особливостях декорування й побутового застосування народ­них килимів. В основі ткання килимів, як і всіх інших видів народ­них тканин, лежить домашнє ремесло. Килимові вироби, які здавна виготовляли в Румунії, мають назви скоарце, перетаралес. Художні особливості румунських килимів формувалися на традиційних прин­ципах орнаментально-композиційного і кольорового рішень. Ткані ви­роби у вигляді вузьких доріжок, які є своєрідною перехідною формою від верет (ряднин) до килимів, здавна побутували в гірських місцевос­тях Румунії. Зазвичай їх виробляли мандрівні ткачі.

Загалом художньо-стильові особливості румунського килимарства сформувалися на місцевих традиціях народного ткацтва. У Румунії ви­діляють три основні типи килимів: олтенський, мунтенський, банат- ський. За характером оздоблення килими можна поділити на дві ве­ликі групи: прикрашені рослинними мотивами  і з геометричною

орнаментикою. Кожна з цих груп має певну територію поширення, хоч важко вказати якийсь килимарний осередок, де б не виготовлялися одночасно рослинні й геометричні килими.

Румунські килими з геометричним малюнком вирізняються осо­бливим лаконізмом і великим візерунком, який створюється з одного мотиву. Також килими вишивають шерстяними нитками, муліне, ви­користовують намистинки.

Для румунських килимових виробів початку XX ст. є характер­ним поперечно-смугасте розташування орнаменту (ромбоподібних фі­гур зі ступінчастими та зубчастими контурами). Кольорова гама наси­чена й контрастна.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

• Зробіть ескіз геометричного або рослинного румунського килима.
• Підготуйте вечір «Граф Дракула — герой трансильванських легенд».