Флористичний склад фітоценозу

Видовий склад рослинного угруповання дає уявлення про різноманітність компонентів, однак не розкриває внутрішнього співвідношення їх видів у фітоценозі, з чого було б можна судити, якою мірою умови водно-мінерального живлення відповідають потребам того чи іншого виду. В результаті життєдіяльності рослин на обмеженій площі між видами виникає певне кількісне співвідношення, яке відповідає даному рівню розвитку фітоценозу і умовам для росту і розвитку рослин у даному середовищі. Це співвідношення не випадкове і не тимчасове, воно складалося протягом тривалого, іноді історичного часу.

Будь-який фітоценоз характеризується певним видовим складом і притаманним лише йому співвідношенням видів різних систематичних категорій. В результаті взаємодії рослин між собою, з іншими мікроорганізмами та зовнішнім середовищем створюються стійкі рослинні угруповання.

Кількісне співвідношення видів у фітоценозі є характерною його ознакою. Вона має вирішальне значення для встановлення господарської цінності фітоценозу. За цією ознакою визначаються домінантність чи співдомінантність певного компонента фітоценозу, зокрема, такого статусу набувають види, частка яких становить не менше 20% загального проективного покриття. За домінуванням у травостої (60-85%) костриці лучної (Festuca pratensis),тимофіївки лучної (Phleum pratense) і тонконога лучного (Роа pratensis) оцінюють природні кормові угіддя як високоякісні та високоврожайні. Господарсько цінними вважаються лучні угіддя з високою насиченістю бобовими травами (20-40%). Наприклад, зарості бобівника трилистого (Menyanthes trifoliata) (40-60%), які забезпечують можливість масової заготівлі лікарської сировини.

Для визначення господарської цінності фітоценозу треба знати урожайність рослин, за якою можна судити про доцільність заготівлі плодів, насіння чи лікарської сировини. Наприклад, достатньою є наявність у чагарниковому ярусі природних лісів заростей малини, з одного куща якої можна зібрати по 1-3 кг малини,або збір з 1 м2 ягідників журавлини до 0,7 кг ягід тощо. В даному випадку кількісні співвідношення господарськи цінних і мало цінних видів визначають доцільність використання фітоценозу за певним призначенням.

У тропічних дощових лісах налічується понад 3 000 видів деревних рослин з діаметром стовбурів 40 см і більше, на Малакському півострові,в долині р. Амазонки — понад 2 500 видів. Крім того, тут багато ліан, епіфітів, чагарників і вищих спорових рослин. Ці ліси сформувалися в далекому минулому і до цього часу в них збереглася найменш порушена природа і значне рослинне різноманіття. В той же час в позатропічних лісах налічується не більше 100 видів. Ще менше флористичне багатство лісів помірно-холодної та холодної зон.

. На території України південніше географічне положення лісостепових дібров, які розвиваються на багатих чорноземних грунтах і в оптимальних кліматичних умовах, забезпечують багатший і різноманітніший флористичний склад і ярусну структуру цих дібров порівняно з поліськими, що сформувалися на дерново- підзолистих грунтах і за суворіших кліматичних умов.