Виявлення флори фітоценозів

Всебічно вивчити будь-яке рослинне угруповання можна ли­ше встановивши повний флористичний склад цього угруповання. Зрозуміло, що для цього треба добре знати рослини, легко розрізняти квіткові та вищі спорові рослини за вегетативними і генеративними органами, розпізнавати їхні молоді проростки, плоди, насіння. Оскільки більшість фітоценозів утворені не тільки вищими,а й нижчими рослинами,то в їх реєстрі будуть лишайники, наземні й грунтові водорості, сапрофітні і паразитні гриби та бактерії, котрі також треба визначити, щоб встановити повний флористичний склад фітоценозу.

Для одержання порівняльних даних при дослідженні різних типів рослинності закладаються рівновеликі дослідні ділянки такої площі, щоб на ній були представлені основні види фітоценозу. Найменша площа, на якій ростуть основні види фітоценозу, називається мінімальною площею виявлення флористичного складу. Для різних фітоценозів вона буде різною. Більшість з гео­ботаніків вважають, що на луках мінімальною площею для вияв­лення видового складу є 4 м², для мохів — 0,25-0,5 м², для ча­гарникового ярусу в сосновому лісі — 16 м², а для деревостану — 400-500 м² (іноді — 1000-2500 м²),для лучних ценозів різних типів — 100 м²,хоча на думку фінських геоботаніків достатньо 64 м².

У складі фітоценозів іноді трапляються неоднорідні за природою ділянки малих розмірів, на яких не виявлений повний флористичний склад. Такі ділянки являють собою фрагменти фітоценозу.