Визначення флористичного складу фітоценозу

Флористичний склад є однією з основних ознак фітоценозу, об’єктом геоботанічних досліджень і мірилом його господарської цінності або рідкісності. Саме за видовим складом рослин ми розрізняємо окремі ценози за домінуючими в ньому видами визначаємо, наприклад, вільховий ліс чи березовий, лучно-тонко- ногові луки чи біловусові тощо. Угруповання з участю рідкісних видів нарциса вузьколистого (Narcissus angustifolius), тюльпана Шренка (Tulipa schrenkii), лілії лісової (Lilium martagon), тиса ягідного (Taxus baccata) та ін., рекомендуємо взяти під охорону. Виявивши природні ягідники, чорничники, малинники, суничники тощо, оцінюємо їхні ресурси і розробляємо рекомендації щодо раціонального використання їх. Отже, знання флористичного складу, як основного атрибуту фітоценозу, є неодмінною умовою його пізнання й використання.

Поняття “видовий склад фітоценозу” в стислій формі можна визначити як сукупність властивих йому видів рослин. До складу фітоценозу входять рослини, які презентують життєві форми з різних систематичних груп: КВІТКОВІ рослини, вищі спорові рослини, лишайники, водорості. Тому навіть найкращим знавцям флори важко скласти повний список рослин фітоценозу. До нього включають як квітучі, так і види, що вегетують, проростки, визначення яких потребує додаткових знань і консультацій різних спеціалістів, особливо альгологів, мікологів і мікробіологів.' Крім того,оскільки деякі види мають короткотривалий період вегетації, для виявлення повного видового складу дослідження повторюють у наступні роки.

Сукупність видів, що населяють фітоценоз, створює його флористичне багатство. Останнє залежить від кліматичних умов, активності видоутворення, давності території, яку займає фіто¬ценоз, ступеня порушеності природних комплексів тощо. В широколистяних лісах, наприклад, створюються оптимальні умови для зростання деревних, чагарникових, трав’янистих рослин, ліан, вищих спорових та ін. Однак кількість рослин, що зростають у певному фітоценозі, різна. Так, у вільхових лісах Полісся налічується 180 видів, а на окремих ділянках — лише по 25-80 видів, тим часом як на пісках чи засолених місцезростаннях у фітоценозах росте від 5 до ЗО видів. Як бачимо, угруповання лісової, псамофітної та галофітної рослинності тощо різняться видовим (флористичним) багатством,тобто мають у своєму складі різну кількість видів. Виявлена кількість видів у кожному конкретному фітоценозі визначає його флористичну, або видову, насиченість.