Структурна організація фітоценозу. Комплексність та континуальність

Комплексність

Комплексність відрізняється від мозаїчності рядом ознак, а саме: ділянки, що чергуються між собою, як правило, значних розмірів (до кількох сотень квадратних метрів і більше); вони, хоч і входять до одного масиву,лук,полів,але не з’єднані,а відокремлені одна від одної; генетично різнорідні і різняться будовою, структурою, генезисом та екологією. Нерідко подібна комплексність трапляється на болотах. На евтрофних болотах виділяються

ділянки в кілька сотен м2 з мезотрофною рослинністю Звичайно мезотрофні ділянки трапляються по окраїнах боліт з близьким заляганням флювіоглянціальних пісків із збідненим грунтовим мінеральним живленням. В наслідок цього на фоні осоково-гіпнових фітоценозів з’являються сосново-журавлино-сфагнові або безлісні журавлино-сфагнові комплекси з формуванням перехідних торфів і торфових покладів. Характерною особливістю цих комплексів є розчленованість на мікроценози.не властива для мозаїчності рослинного покриву (рис. 9).

Отже,комплексність — це горизонтальне розчленування рослинного покриву на генетично різнорідні за будовою, водно- мінеральним живленням і продуктивністю комплекси, що чергуються міжсобою. Яскравим прикладом генетично різнорідної комплексності може служити болото Березино з його рослинним покривом, видовим складом торфу та будовою торфовища, які ілюструють гетерогенність умов місцезростання та розвитку згаданих комплексів, комплексність різних типів рослинності України,зокрема болотної та лісової.

(за Ярошенко, 1961): А - мозаїчність: а - поступова в одному угрупованні з мікроугрупованнями 1,2,3,4; б - контурна в одному угрупованні з мікроугрупованнями 5, 6, 7, 8; Б — комплексність — комплекс із двох угруповань: угруповання з мозаїкою мікроугруповань 9.10,11 та угруповання з мозаїкою мікроугруповань 12,13,14.

Континуальність

До однієї з досить важливих ознак фітоценозу відноситься здатність до просторової змінності його структури, тобто до поступового або різкого переходу до іншого фітоценозу. Континуальність притаманна фітоценозам всіх типів рослинності,а також є основою для розгляду фітоценоза як просторово змінного об'єкта, який досить важко визначити в природних умовах та описати. Тому природна класифікація рослинних угруповань, визначених за континуальним підходом практично неможлива внаслідок багатомірності континуума рослинності.

Зважаючи на те, що автори вважають фітоценози реально існуючими природними об’єктами вони визнають за можливе створення різних варіантів природних їх класифікацій. Тому ми вважаємо за можливе розглядати континуальність рослинності як одну із притаманних рис рослинності, але не визначальну, як наприклад в розумінні Міркіна Б.М. та Наумової Л.Г. (1998). В цьому випадку дискретність та континуальність рослинного покриву є взаємодоповнюючими та взаємопов’язаними величинами, які дозволяють при їх сумісному використанні розглядати не тільки динамічні тенденції формування рослинного покриву, а й створювати їх синтаксономічні схеми.