Українська мова » Страница 13 » Народна Освіта





5.3 Поділ лексики з погляду активності її вживання

Автор: admin от 23-07-2014, 15:27, переглянуло: 1905

Поділ лексики з погляду активності її вживання ґрунтується на позаісто-ричному підході: береться вся сукупність слів, які існували, існують і можуть існувати в мові, і розподіляється на частину слів, що сприймаються як сучасні, та частину, що сприймаються як застарілі або не активно вживані. Відповідно до цього лексичний фонд поділяється на пасивну та активну лексику.

Категорія: Українська мова

 


5.2 Українська лексика з погляду походження

Автор: admin от 23-07-2014, 15:24, переглянуло: 10791

Шар власне українських слів найбільший, хоча з-поміж них лише незначна частина не має формальних або значеннєвих відповідників в інших мовах. Це слова на зразок: бублик, бузувір, галас, галушка, галявина, горопаха, жмикрут, запаска, заграва, затірка, кебета, ковбаня, ластовиння, макітра, макогін, макорженик, мрія, вибагливий, загальний, кмітливий, жмакати, лаштувати, линути, заздалегідь, либонь, мабуть, луна та ін.

Категорія: Українська мова

 


5.1. Лексика з погляду значення: синоніми, антоніми, омоніми, пароніми

Автор: admin от 23-07-2014, 15:15, переглянуло: 22735

Повнозначні (самостійні)

Слова, що мають лексичне значення, виражаючи його основою й виконуючи в мові функцію називання предметів, дій, ознак або вказівки на них тощо. У морфології це іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники.

Неповнозначні (службові)

Слова, що не мають незалежного від повнозначних слів лексичного значення, виконуючи службові функції сполучення слів і речень, формотворення, підсилення тощо. У морфології це прийменники, частки, сполучники.

Категорія: Українська мова

 


5. Лексикологія

Автор: admin от 23-07-2014, 15:06, переглянуло: 1369

Лексикологія (від гр. lexis — слово та logos — учення) — розділ мовознавства, який вивчає словниковий склад мови (лексику) й слово (лексему) як його основну одиницю.

Категорія: Українська мова

 


4. Морфеміка. Словотвір

Автор: admin от 23-07-2014, 15:05, переглянуло: 5177

Морфеміка (від гр. тогрке — форма), або будова слова, — розділ мовознавства, який вивчає будову слів без огляду на те, як вони утворилися.

Більшість слів мови містять кілька частин, або морфем, у своєму складі.

Крім афіксів, виділяють ще й специфічні необов’язкові частини — афіксоїди, що поєднують у собі ознаки й афікса, і кореня: префіксоїди: 6і-, мікро-, міні-, полі-, nie-; суфіксоїди: -воз, -роб, -мір, -різ, -дром тощо.

Категорія: Українська мова

 


3.4 Орфографічні правила, які не мотивовані фонетичною специфікацією мови

Автор: admin от 23-07-2014, 11:49, переглянуло: 3936

Правила вживання великої букви, написання слів разом, через дефіс або окремо, написання не з різними частинами мови ґрунтуються на диференційному (смисловому) принципі правопису. Отже, щоб правильно писати слова з цими орфограмами, слід передусім міркувати над смислом того, що ви хочете висловити, написавши те чи те слово в певний спосіб.

Категорія: Українська мова

 


3.3.4 Правопис слів іншомовного походження

Автор: admin от 23-07-2014, 11:39, переглянуло: 5062

Традиційно до слів іншомовного походження в українській мові відносять лексичні одиниці з такими ознаками:

•    наявність початкових звуків [а], [е]: автомобіль, акциз, економіка, ефект;

•    наявність звукосполучень голосних [ае], [ау], [іо], [іа], [уе] та ін.: аудит, бібліотека, діалог, дует, проект, аеропорт, апофеоз;

Категорія: Українська мова

 


3.3.3 Правила уживання апострофа в українських словах

Автор: admin от 23-07-2014, 11:39, переглянуло: 3303

Апостроф — спеціальний діакритичний (надрядковий) знак, який уживається на письмі, щоб показати, що у вимові попередній приголосний звук звучить твердо й роздільно з наступним приголосним звуком [й], наявність якого в слові позначається буквами я, ю, є, ї ([йа], [йу], [йе], [йі]).

Категорія: Українська мова

 


3.3.2 Правила уживання м'якого знака

Автор: admin от 23-07-2014, 11:38, переглянуло: 2021

Ь (м'який знак) — єдина буква алфавіту, яка не позначає на письмі ніякого звука, а служить для показу того, що попередня буква позначає м'який приголосний звук (ціль, галузь, цивільний), а інколи також того, що попередній м'який приголосний вимовляється роздільно з наступним звуком [й], що передається буквами я, ю, є, ї та буквосполученням йо (Дьяконов, Льюїс, льє, Ільїн, мільйон).

Категорія: Українська мова

 


3.3.1 Орфографічні правила. Правила чергування

Автор: admin от 23-07-2014, 11:21, переглянуло: 13243

Чергування — це фонетичний процес закономірної заміни звуків в одній і тій самій морфемі (частині слова) в різних формах того самого слова або в різних словах. Процес чергування відбувається у вимові, а його результати фіксуються або не фіксуються на письмі.

Розрізняють різні типи чергування звуків: історичні, позиційні й орфоепічні (чергування для милозвучності).

Категорія: Українська мова