В вас мудрість вічна і любов жива...

А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів!

С. Тельнюк

Хай же ті вороги поніміють скоріш.

Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде для нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас...

В. Самійленко

Мово, душе наша, мово,

Вічно розп’ята й жива,
Знову на тебе окови
Хоче надіти Москва.

А. Легіт

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.

О. Олесь

Мово рідна!

Колискова

Материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти,

— Гей, яка ж прекрасна Ти!

І. Багряний

Слово «інфінітив» походить з латинської мови. Це — неозначена форма дієслова, що виражає дію узагальнено, без пов’язування

з особою, способом, числом і родом. Інфінітив є початковою дієслівною формою, від якої утворюються всі інші дієслівні форми: писати — пишу, писав, писатиму, пиши, писав би, тому в словниках дієслова наведено у формі інфінітива.

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Але камінь має!

С. Воробкевич

Коли забув ти рідну мову,

Біднієш духом ти щодня:

Ти втратив корінь і основу,

Ти обчухрав себе до пня.

Д. Білоус

 І спасе того в недолі

 Наша мрія золота,

 Наше гасло і мета:

 Рідна мова в рідній школі.

 О. Олесь

Рік видання: 2014

Видавництво: Харків, "Весна"

Автори: Марченко А.С., Колосовська Т. М., Уліщенко В. В.

Готові домашні завдання до комплексного зошита для контролю знань з української мови та літератури за 11 клас Марченко, Колосовська, Уліщенко