§ 14. Дієприкметник як особлива форма дієслова

Барвистість одвічна народної мови —

Це щось невимовне, прекрасне, казкове:
І ласка любові, зелена калина,

І пісня досвітня в гаях — солов'їна.

П. Усенко

ПАМ'ЯТАЙМО

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, що означає озна-
ку предмета за дією. Як і прикметник, дієприкметник відповідає
на питання який? яка? яке? які? Синтаксична роль — означення,
інші члени речення.

с

Логічно

114. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення.

«РИСИ» ДІЄПРИКМЕТНИКА

Дієприкметник немовби «позичив» дещо від дієслова

J і дещо від прикметника. Він спирається на дві частини

мови. Наприклад, у приказці «Під лежачий камінь вода
не тече» дієприкметник «лежачий» має такі дієслівні ознаки: тепе-
рішній час, недоконаний вид, активний стан. Прикметникові риси:
значення ознаки, відмінок, рід, число.

Звичайно, дієприкметники утворюються тільки від дієслів. Але
не менш сильні також їх прикметникові особливості: позначення
ознаки предмета, наявність морфологічного роду, числа та відмінка,
синтаксична функція — означення.

Напевно, не потрібно надавати перевагу ні дієслівним, ні при-
кметниковим характеристикам дієприкметника. Логічніше було б
виділити дієприкметник як окрему частину мови, яка поєднує в собі
дієслівні й прикметникові ознаки (За І. Вихованцем).

II. Запишіть речення, у яких ужито слово дієприкметник. Докладно
перекажіть текст за написаним.

ПАМ'ЯТАЙМО

Дієслівні та прикметникові ознаки дієприкметників

115. З наведених речень випишіть дієприкметники. Визначте їх синтак-
сичну роль. Зверніть увагу на розділові знаки в реченнях.

1. Оповитий розмаїто-жовтим серпанком осені, садок задумливо
дрімав (Г. Михайличенко). 2. Крізь заґратовані маленькі віконечка
тихо лився сірий світанок (А. Головко). 3. Коси дівчат заплетені, кож-
на у віночку, а сорочки з тонкого полотна так уже вибілені та вишиті
різними візерунками, що не надивишся (М. Олійник).

4. Сонце зараз було схоже на згасаюче в осиротілім полі
осіннє багаття (М. Стельмах). 5. Осяяний сонцем, перед
нами розкрився зовсім інший світ {О. Довженко).

II. За схемою зробіть морфологічний розбір виписаних дієприкмет-
ників.

Серпанок,

загратований,

багаття

\У

Дієприкметник

ПАМ'ЯТАЙМО

Синтаксична роль дієприкметників

116. І. Уважно прочитайте текст. З уроків історії пригадайте, як було до-
тримано «переяславський меморандум». Подумайте, які історичні
паралелі можна провести між подіями давнини й сьогоденням.

НЕЗДІЙСНЕНІ НАДІЇ ГЕТЬМАНА

У вирішальний момент татари зрадили, і тепер надії Хмельниць-
кого спрямовані на Москву.

Він пише цареві, що польське військо чинить наругу над святими
церквами. А восьмого січня на Переяславській раді оголошені дого-
вірні статті, суть яких була такою. Україна зберігає всі свої колиш-
ні порядки і своє самоврядування під владою старшин і гетьмана,

обраних голосуванням. Гетьман має право приймати по-
слів і налагоджувати відносини з чужоземними держа-
вами. Всі українські стани зберігають за собою свої давні
права й вольності. Кількість козацького війська повинна
бути збільшена до 60 тисяч. Крім того, можна набирати
ще й добровільні полки. Гетьманський уряд зобов’язаний видавати
велику платню цареві, збір якої доручений місцевим урядовцям, без
втручання російських збирачів. Зі свого боку цар обіцяв захищати
Україну своїми військами від зазіхань Польщі.

Та козацька старшина неохоче йшла під «московську протекцію»,
бо з їхніх голів не вивітрився план незалежної Української держави
(За О. Левицьким).

II. Випишіть речення з дієприкметниками. Назвіть функції, які вико-
нують дієприкметники у виписаних реченнях. Підкресліть їх як члени
речення.

Меморандум,
старшина, стани,
протекція

ПАМ'ЯТАЙМО

Означення, виражені як прикметниками, так і дієприкметника-
ми, узгоджуються з означуваним іменником у роді, числі й відмінку:
написаний твір, написана стаття, написане оголошення; написані
твори, написані статті, написані оголошення; написаного твору,
у написаній статті, написаним оголошенням.

117. І. Визначте стиль і тип мовлення. Дотримуючи відповідного стилю
й типу мовлення, розкажіть про походження назви місця, де ви на-
родилися.

ЖИВ СОБІ КОЗАК ХАРКО

ґ

Індустріальний,

хутір

ч

Хіба думав вигаданий або реальний козак Харко, що
його іменем назвуть місто, яке стане містом-гігантом?
І це сталося за якихось 300 з лишком років.

Тепер Харків — один із найбільших індустріальних,
наукових і культурних центрів країни. В індустріальне

обличчя Харкова вплетені споруди попередніх сто-
річ: Покровський собор XVII століття, Успенський
собор і Катерининський палац XVIII століття тощо.

Чи справді від імені Харка походить назва міс-
та? Досі її походження остаточно не з’ясоване.

Одне з тлумачень веде до імені першого поселенця
козака Харка. За переказом, Харко заснував хутір
на низовинній, болотистій місцевості. Поселенці
вели вперту боротьбу з нападниками-татарами. Од-
ного разу впав на полі бою і Харко. Пограбований
хутір запустів, але згодом на цьому ж місці знову
з’явилися люди. Новий хутір зберіг стару назву.

Люди не забули імені першого поселенця Харка
(За І. Вихованцем).

II.    Випишіть узгоджені дієприкметники з іменни-
ками.

III.    Провідміняйте виписані словосполучення. Ви- Пам’ятник козакові

діліть відмінкові закінчення.    Харкові в Харкові

ПАМ'ЯТАЙМО

Перехід дієприкметників у іменники

118. І. Усно перекажіть текст. Доповніть розповідь відомостями про обря-
дове значення інших побутових речей, що стали традиційними
в українському фольклорі.

ОБРЯДОВЕ ЗНАЧЕННЯ ДІВОЧОЇ ХУСТКИ

Крім побутового, дівоча хустка в Україні
має ще й обрядове значення.

В часи козаччини був добрий звичай у наших
дівчат. Коли козаки вирушали з військом у по-
хід, то кожна дівчина своєму нареченому дарува-
ла вишиту хустину як символ вірності в коханні.

На випадок, коли козака спіткає смерть
у дорозі чи він загине в бою, хустка також ви-
конувала важливу роль. Нею вкривали обличчя
козака, «щоб хижі ворони очей не довбали, ко-
зацької крові не випивали...»

Якщо козака ховали з військовими почестями, то тіло загиблого
накривали червоною китайкою, а вишиту хустину клали на осідлано-
го коня, якого вели за домовиною.

Ведуть коня вороного,

Розбиті копита...

А на ньому сіделечко,

Хустиною вкрите.

Так про цей звичай писав Тарас Шевченко у своїй поемі «Хусти-
на» (За О. Воропаєм).

II.    Випишіть з тексту речення з дієприкметникакми. Чи в усіх випад-
ках дієприкметники виконують функцію означення?

III.    Зробіть синтаксичний розбір виписаних речень. Поясніть, на яку
частину мови перетворилися деякі дієприкметники.

Побутовий, обрядовий, китайка

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.