Народна Освіта » Українська мова » § 17. Відмінювання дієприкметників. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники

НАРОДНА ОСВІТА

§ 17. Відмінювання дієприкметників. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники

Рідна мово, пісне солов'їна!

Ти одна, як диво-дивина,
Як єдина в світі Україна
І як мати в кожного одна.

М. Ігнатенко

ПАМ'ЯТАЙМО

Відмінювання активних і пасивних дієприкметників

Однина

Множина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

Для всіх родів

Н. дозрілий,

дозріле, колоте

дозріла, колота

дозрілі, колоті

колотий

     

Р. дозрілого,

дозрілого, колотого

дозрілої, колотої

дозрілих, колотих

колотого

     

Д. дозрілому,

дозрілому, колотому

дозрілій, колотій

дозрілим, колотилі

колотому

     

3. дозрілого,

дозріле, колоте

дозрілу, колоту

дозрілих, колотих

колотого

     

0. дозрілим,

дозрілилі, колотилі

дозрілою, коло-

дозрілими, /соло-

колотим

(на) дозрілому,

тою

тими

М. (на) дозрілому,

колотому

(на) дозрілій,

(на) дозрілих,

колотому

 

колотій

колотих

139.    І. Доберіть до наведених дієприкметників іменники. Провідміняйте
утворені словосполучення в усіх родах в однині й у множині.

Прочитаний, перемігший, обраний, пожовклий, забутий.

140.    І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Назвіть харак-
терні ознаки цього стилю. До чого закликає автор тексту? Сформу-
люйте відповідь на це питання.

МІЙ НАРОД

Всі ми, що мешкаємо в державі Україна і є її громадянами, нази-
ваємось українським народом.

Кожний справжній господар не тільки добре знає те, що й де ле-
жить у його домі, а й пам’ятає і передає дітям історію цього дому
й людей, які в ньому проживають.

Таким великим спільним домом є для нас Україна,
а український народ — велетенська скріплена тисячоліт-
німи трудами наших предків родина.

Полуда, пагінці,
сплюндрований

Доля тих поколінь українського народу, котрі зараз населяють
нашу державу, складена так трагічно, що вони практично нічого
не знали про свою оселю. Та помалу спадає полуда з очей. І щораз ви-
разніше долинає до нас голос рідної України-неньки: «Прокиньтеся,
згадайте про мене! Оселю свою сплюндровану відбудуйте, відновіть.
Хто ж то зробить, як не ви — пагінці тисячолітнього дерева мого ро-
ду...» (За В. Турецьким)

II. Випишіть узгоджені дієприкметники з іменниками. Провідміняйте
їх. Виділіть закінчення.

ПАМ'ЯТАЙМО

В українській мові дієприкметники можуть втрачати властиві їм
дієслівні ознаки і переходити до розряду прикметників. У цьому ви-
падку вони виражають постійну ознаку предмета і не можуть мати за-
лежних слів. Наприклад, у сполученнях квашена капуста, смажена
риба, парене молоко слова квашена, смажена, парене — прикметники,
бо вони виражають постійну ознаку предметів. У висловах картопля,
смажена на салі; смажена на олії риба; молоко, парене в печі; в діжці
квашена капуста ті ж самі слова смажена, парене, квашена — діє-
прикметники, оскільки виражають ознаку предметів за дією і мають
залежні слова: парене в печі, смажена на олії, квашена в діжці.

Якщо дієприкметник, виконуючи функцію присудка, втрачає
властивість керувати іменником або займенником у орудному відмін-
ку, він також переходить до розряду прикметника: посивілий чоловік,
він посивілий.

141. І. Усно перекажіть текст. Доповніть переказ розповіддю про харчу-
вання наших предків (рецепт народної страви, опис приготування їжі
з художньої літератури тощо).

ОБІД ЗАПОРОЖЦІВ
На кріпосному валу в різних місцях
з’явилися козаки з довгими тичками в ру-
ках. Але це тільки здавалося, що вони
тримали тички. То були кошові й курінні
кухарі, які тримали в руках велетенські,
ніби тички, ополоники. Ними вони роз-
мішували й насипали по курінних мисах
різноманітні козацькі страви:    парений

куліш з салом, варені галушки, при-
правлені борщі, запашні юшки з риби
й всілякі печені пундики та ласощі. Ці ко-
зацькі страви готувались на три, чотири,
а часом і на десять або й двадцять тисяч

козаків. Варились вони у таких велетенських начищених
до блиску казанах, що в них можна було просто плавати
по юшці чи по борщі в маленькому видовбаному човнику
(За Д. Мордовцем).

II. Випишіть із тексту словосполучення іменників з дієприкметника-
ми, які втратили дієслівні ознаки й перейшли до розряду прикмет-
ників.

Ґ

Тички, куліш,

 

V

пундики

У

ПАМ'ЯТАЙМО

Прикметники дієприкметникового походження можуть відрізня-
тися від дієприкметників наголосом. Наприклад, у словосполученнях
печена в огні картопля, варена у печі картопля слова печена і варена —
дієприкметники, а печена і варена картопля — прикметники.

142. І. З дієприкметниками «печена» й «варена» створіть речення, у яких
ці слова в одному випадку були б прикметниками, а в іншому — діє-
прикметниками. Розставте наголоси.

II. Зробіть синтаксичний розбір утворених речень.

ПАМ'ЯТАЙМО

Дієприкметники втрачають ознаки не лише дієслів, а й прикмет-
ників. У таких випадках вони виражають не ознаки предметів, а самі
предмети, виступають їх назвами. Наприклад: Навчений — видющий
і на все тямущий. Ученому — світ, а нелеченому — тьма (Нар. те).
У цих реченнях дієприкметники навчений, ученому, невченому пере-
йшли до розряду іменників і виступають у функції підмета (навчений)
і додатків (ученому, невченому).

143.    І. Письмово розтлумачте зміст фразеологізму.

За одного битого двох небитих дають (Нар. те.).

II. Зробіть синтаксичний розбір речення. Поясніть, яку функцію вико-
нують дієприкметники, які ознаки вони втратили й чому.

144.    І. Уважно прочитайте речення. Усно розкрийте два значення фразео-
логізму: «І печене й варене».

1. Обидві сестри, тільки-но брат переступав поріг,
кидали печене й варене і заклопотано квапились подати
йому то свіжої води напитись та вмитись, то рушника
(Б. Антоненко-Давидович). Як тільки покажеться орда,
зараз віха і повернеться у той бік, куди орда йде — за-
раз усі тікають у ліс, кидають і печене і варене (Нар. те). Покидали
люди печене й варене, поспішили на толоку (В. Чумак). 2. Заходжу

Ґ

Квапитись,

 

ч

орда, віха

У

сьогодні до нього, а в нього — справжній рай: на столі печене й ва-
рене... {В. Чечвянський). Гей до мене! Є у мене і варене і печене: буде
людям й вам (Л. Глібов).

II. Перепишіть речення. Зробіть синтаксичний розбір.

ПАМ'ЯТАЙМО

Порядок морфологічного розбору дієприкметника

Послідовність розбору

Приклад

1. Початкова форма (ч.р., Н.в.). 2. Вид
(доконаний або недокопаний). 3. Ак-
тивний чи пасивний. 4. Рід. 5. Число.

6. Відмінок. 7. Синтаксична роль у ре-
ченні (означення, інші члени речення)

Мова — це коштовний скарб, ну^уупий
віками нашим- народом- (П. Панн).

1. Набутий. 2. Доконаний. 3. Пасивний.
4. Ч.р. 5. Однина. 6. Н.в. 7. Означення

145. І. Виразно прочитайте вірш. Вивчіть його напам'ять.

Купана-цілована хвилями Дніпровими.
Люблена-голублена сивими дібровами.

З колоска пахущого, з кореня цілющого,

Із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози
Наша мова.

Як осмута матерів, думи сивих кобзарів
І дівочі переспіви синіх вечорів.

Виплекана веснами і серцями чесними
Наша мова.

Н. Білоцерківець

II. Випишіть дієприкметники. Зробіть морфологічний розбір.

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 03:53, Переглядів: 1973