НАРОДНА ОСВІТА

Рококо

Головне в стилі рококо — інтер'єр — свято безтурботного життя, де особистий комфорт виходить на перше місце.

Ніна Іванцова, історик Поміркуємо разом. Якби ви будували свій будинок, то що було б у ньому головне: зовнішній вигляд, інтер'єр чи захищеність від зовнішнього світу? Поясніть, чому?

Історична довідка

Рококо, як стиль у мистецтві, існує приблизно з 1715 р. (по смерті Людовика XIV). В останні роки Короля-Сонця Версаль знав лише розкіш і розваги (бали, маскаради і карткові ігри до світанку). Коли король помер, правителем Франції (регентом), до повноліття майбутнього спадкоємця престолу Людовика XV, став його дядько герцог Філій Орлеанський (роки правління 1715— 1723). Він був розумною і яскравою, але суперечливою і цинічною людиною, не любив офіційних церемоній, багатолюдних свят, зневажав етикет, волів проводити час у колі близьких друзів. Під час правління регента святкування у Версалі не влаштовувалися. Були тільки урочисті богослужіння та релігійні диспути.

Рококо (франц. Rococo), рокайль (від елемента орнаменту рокайль, який нагадував за формою морську раковину) — це перехідний стиль у мистецтві, що виник у Франції в першій половині XVIII ст. і панував до 1780 р. Був виражений переважно в інтер'єрі, а не в зовнішньому оформленні будівель; також у предметах меблів, живопису, одязі. Стиль рококо успадкував багато рис бароко, але він трансформував їх, пом'якшив і зменшив масштабність.

Цей стиль частково продовжує риси, успадковані від бароко, однак сильно їх видозмінює. Ранній етап розвитку французького рококо (приблизно до 1725 р.), представлений так    званим стилем регентства.

Розвинутий рококо (приблизно 1725—1750 рр.), названий стилем Людовика XV. Стиль рококо — породження світської культури, двору, французької аристократії. Він не має чітких і яскравих відмінностей від інших стилів, наприклад як бароко або класицизм.

Хронологічно рококо йде за бароко. Але і внутрішня суть, і зовнішні прояви цих стилів зовсім різні.

Стиль рококо виник у період кризи абсолютизму, відобразив властиві аристократії гедоністичні настрої, тяжіння до втечі від дійсності у світ театралізованої гри. Для нього характерні вишукана декоративність, пастельні тони: сіро-блакитний, перловий, рожевий, що додають інтер’єру інтимність і спокій.

Гедонізм (грец. — насолода, задоволення) — етичне вчення, згідно з яким задоволення є вищим благом і метою життя.

? У чому відмінність стилів бароко / рококо у мистецтві і архітектурі?

Порівняймо характерні ознаки двох стилів:

Характерні

риси

стилю

Бароко

Рококо

Загальні

Контрастність, напруженість, динамічність образів. Прагнення до показової пишноти і розкоші, яскрава помпезність, експресія. Соковитість декору. Поєднання реального й ілюзорного. Темні кольори

Галантність, прагнення сховатися від реальності в пасторальній ідилії. Витонченість, легкість, грайливість, вигадливість, вишуканість. Святково-радісний стиль. Світлі тони

В

архітектурі

Парадність, холодність, пихатість, ваговитість, монументальність, урочистість, масштабність, величність, просторовий розмах. Сувора симетричність. Криві

Оригінальність, примхливість, довільність деталей. Легкість, витіюватість. Більш м'які і згладжені форми. Асиметричність. Достаток фігурної обробки і вигнутих, ламаних ліній,

 

лінії, немов перетікають одна в іншу. Ефект руху за рахунок використання світла і тіні

запалих або опуклих. Все підпорядковується капризу архітектора

В інтер’єрі

Великі, масштабні приміщення. Популярність настінного живопису. Багатство кольору, великі, щедро прикрашені деталі (фрески на стелі, мармур на стінах, велика кількість позолоти, ліпнина з рослинними візерунками, скульптури). Колірні контрасти Масивні меблі — в першу чергу предмет мистецтва застосовується для прикраси інтер'єру. Широкі ліжка з балдахінами, величезні шафи, дзеркала з позолоченими рамами, гобелени на стінах. М'які меблі оббиваються дорогою яскравою тканиною

Маленькі кімнати з невисокими стелями. Стіни обшиваються дерев'яними панелями, текстилем. Достаток найтоншої різьблення, ліпнини та позолоти на стелі і стінах. Візерунчастий паркет і килими на підлозі. Відсутність контрастності. Елементи декору зливаються в єдину композицію. Достаток дрібних прикрас і завитків. Увага до деталей, виконаних з ювелірною точністю. Оформлення інтер'єру в пастельних і ніжних тонах: блакитному, рожевому, салатовому, бузковому. Кімнати декоруються дзеркалами в різьблених рамах, світильниками, статуетками, скульптурами, ширмами

Меблі — більш витончені і легкі, для них характерні вигнуті ніжки. їх рясно прикрашають майстерним різьбленням, наносять позолоту

У мистецтві

Динамічність композицій, помітність, барвистість, виразність і характерність персонажів, непересічність сюжетів

Вишукана декоративність, камерність, примхливість і легкість у грі форм. Замість яскравих фарб і контрастності — пастельні, приглушені тони. Переважання пастуших мотивів і оголеної натури. Грайливі, кокетливі образи

У моді

Все підпорядковується етикету. Пишність, манірність, складність, примхливість, велика кількість прикрас (банти, мережива, шнури, вишивка, стрічки, драпірування). Підкреслення значущості і зрілості. Химерність і неприродність зовнішнього вигляду

Витонченість, жіночність і навіть манірність, стрункість, навмисне спотворення природних ліній тіла людини. Прагнення підкреслити юність, молодість

Архітектура

Багатозначна архітектура — це найбільше свідчення людської величі.

Френк Ллойд Райт, американський архітектор-новатор Поміркуємо разом. Як видозмінився стиль в архітектурі?

В архітектурі стиль рококо не вніс ніяких нових конструктивних елементів, навпаки, користувався старими. Головним для архітекторів, що творили в цей період, було досягнення декоративної ефектності — легкості, привітності, грайливості. Палаци, храми рококо несуть на собі відбиток бароко, але без холодної урочистості й пафосу. Так створювалися нові палацові ансамблі Франції, Німеччини, Росії XVIII ст.

Характерними ознаками рококо є вишуканість, сутеве декоративне навантаження, насамперед, інтер’єрів і композицій, граціозний орнамент, особлива увага до міфології, особистого комфорту. В архітектурі стиль рококо — це швидше оформлення інтер ’єрів, ніж архітектура будівель. Центром формування нової культури XVIII ст. був не палацовий парадний інтер’єр, а салон.

 

У ранній етап розвитку французького рококо, форми бароко втрачають свою монументальність, в обробку приміщень вводиться невеликий орнамент, предмети обстановки прикрашають примхливо вигнуті поверхні. Розвинутий рококо(стиль Людовика XV) культивує найскладніші різьблені й ліпні візерунки, завитки, рокайли, маски-головки амурів і тощо. І цей вплив протримався у Франції аж до революції 1789 р.

Провідними творцями цього стилю були такі відомі французькі художники-оформлювачі, як Жан Берен, Жермен Боффран, Ніколя Піно та інші. Найбільш видатними архітектурними пам’ятками рококо є берлінський палац Шарлоттенбурі, Малий Тріанон у Версалі.

Стиль рококо був поширений особливо в Пруссії при дворі Фрідріха Н. Архітектор Георг фон Кнобельсдорф створив у Потсдамі один з найбільш прославлених рокайльних ансамблів — Сан-Сусі.

 

 

Палац був спроектований між 1745 і 1747 рр. з метою створення    приватної

резиденції, де король міг би відпочити від церемоній берлінського двору. Це підкреслюється й назвою палацу, що походить від французького словосполучення sans souci — «без турбот» — це показує, що палац є місцем відпочинку, а не центром влади. Особистий смак Фрідріха П проявляється у дизайні та декораціях палацу, тому цей стиль отримав назву «Рококо Фрідріха».

Вершиною рококо можна назвати зали готелю «Субіз» у Парижі, оформлені Ж. Боффраном.

 

В епоху рококо був створений також один із найкрасивіших міських ансамблів Франції — ансамбль трьох площ у місті Нансі у Лотарингії, побудований у 1752—1755 рр. (автором проекту був учень Боффрана Емманюель Ері де Коріння). Цей ансамбль хронологічно завершує епоху рококо.

?Яке архітектурі України проявився стиль рококо?

Кращі зразки архітектури доби рококо в Україні: Покровська і Набережно-Миколаївська церкви на Подолі (арх. І. Григорович-Барський), Лаврська дзвіниця (арх. Й. Шедель), Андріївський собор у Києві (арх. Б. Растреллі), ратуша в Бучачі і катедра Св. Юра у Львові (арх. Б. Меретина-Мардерера), собор Різдва Богородиці в Козельці на Чернігівщині (арх. А. Квасов і І. Григорович-Барський), собор Успіння Почаївської Лаври (арх. Ґ. Гофман), Римо-Католицький костьол Домініканів (арх. А. Мощинський і Т. Тальовський) у Тернополі й (арх. Я. де Вітте) костьол Домініканів у Львові, парафіяльний костьол у Холмі.

Робота у парах

Розгляньте ілюстрації в підручнику. Зробіть порівняльний аналіз стилів бароко і рококо в архітектурних спорудах та інтер'єрі. Знайдіть характерні деталі, властиві тільки певному стилю.

Скульптура

Будьте глибоко і непримиренно правдиві. Ніколи не бійтеся висловити те, що ви відчуваєте, навіть якщо ваші думки суперечать загальноприйнятим...Ніяких кривлянь, ніякого удавання для залучення публіки! Більше простоти і природності! Цитата із «Заповіту» Огюста Родена, французького скульптора

Поміркуємо разом. Чи подобаються вам статуетки. Чому?

Скульптура рококо — це насамперед за все додатковий, допоміжний вид мистецтва, в якому переважають рельєфи і статуї, призначені для оздоблення інтер’єру, невеликі статуетки, групи, бюсти, у тому числі з порцеляни. Серед скульптур, що виконані у стилі рококо, важко знайти монументальні, вражаючі своїм змістом і зовнішнім втіленням твори.

Статуетка (лат. — маленька статуя) — невелика скульптура, виконана з дерева, кістки, глини, каменю, металу та інших матеріалів, що зображає антропоморфні образи, фігури тварин, неживі й абстрактні предмети. Відноситься до скульптури малих форм, тобто заввишки не більше 80 см і довжиною не більше 1 м. Статуетки можуть мати безліч призначень — від культового до утилітарного.

Скульптори рококо захоплювалися принадністю швидкоплинних радощів, які дарує людині життя. Найбільш відомі твори цього виду мистецтва — це невеликі й витончені роботи Жана-Батіста Лемуана (1704—1778), Етьєнн Моріс Фальконе (1716—1791), Жана-Батіста Пігаля (1714—1785), Огюстена Пажу (1730—1809) та інших митців.

Ж-Б. Лемуан створив безліч мармурових витончених бюстів: незліченну кількість бюстів Людовіка XV, членів королівської родини, фавориток короля і придворних, фінансистів, банкірів, багатих торговців і промисловців. Виконані ним бюсти з мармуру і теракоти приводили сучасників у захоплення. Ж-Б. Лемуан умів передати «фізіономічну» схожість, закарбувати характерну гордовитість придворного або примхливе кокетство дами, вносив у свої портрети трепет життя, безпосередність сприйняття. Особливо повно розкрилося обдарування Ж-Б. Лемуана у жіночих образах, вільних від парадності й урочистості. Талановитий скульптор брав участь в оздобленні фонтанів Версальського парку («Нептун і нереїда Амфітріта», «Протей» і «Океан»), працював і над скульптурами для готелю Субіз, прославленого як зразок інтер’єрів у стилі рококо.

Ж-Б. Пігаль був одним з найбільших майстрів свого часу. Серед його робіт — статуї Богоматері і Св. Євстафія в церкві Сент Есташ, Св. Сульпиція в церкві Сен Сюльпіс у Парижі, чарівні фігурки дітей, портрети. Працюючи у стилі, перехідному від рококо до

класицизму, Ж-Б. Пігаль створив також ряд статуй і скульптурних груп алегоричного і міфологічного змісту. Найбільш грандіозні звершення Ж-Б. Пігаля нагадують театральну виставу — це гробниці герцога д’Аркур у соборі Паризької Богоматері і маршала Моріца Саксонського в церкві Св. Фоми в Страсбурзі.

 

Справжнім шедевром раннього Е. Фальконе стала статуя «Зима», про яку він писав: «Це, можливо, найкраща річ, яку я міг зробити, і я смію думати, що вона гарна». У роботах, виконаних на замовлення мадам де Помпадур, фаворитки Людовіка XV, майстер намагався слідувати моді на мистецтво рококо, що панувала при дворі. Статуї Е. Фальконе, наприклад, «Амур», «Купальниця», повні рокайльної вишуканої грації, витончені, без манірності, природні.

 

О. Пажу створив дивовижно глибокі роботи, наділив їх ідейним і художнім змістом, зберігаючи зовнішню легкість і грайливість примхливого стилю рококо. У 1760-х роках він виконував роботи з прикрас різних офіційних будівель, серед них — Королівська опера Версаля, паризькі Пале-Рояль і Палац юстиції.

? Яким був внесок українських митців у розвиток мистецтва скульптури періоду рококо?

 

Центром розвитку скульптури рококо був Львів. У добу раннього рококо тут працювали переважно майстри німецького походження, автори численних статуй, що прикрашали Римо-Католицьке костьоли: Т. Гуттер, К. Кученратнер (костьол Бернардинів у

Львові), І Фершер (у Белзі), Ю. Маркварт (у Жовкві і костьол Єзуїтів у Львові) та інші. Видатними представниками пізнього рококо були С. Фессінґер (кам’яні статуї на фасадах костьолів у Підгірцях, Домініканів і Марії Магдалини у Львові). На останньому етапі розвитку скульптури рококо працювали вже переважно місцеві майстри:    С.

 

Стражевський, М. Філевич, Й. Оброцький та інші (при оздобленні кафедри Св. Юра і переобладнанні Римо-Католицької катедри у Львові, а також у Перемишлі, Почаєві, Володаві тощо).

Г алицький    скульптор,

представник пізнього бароко і рококо, зачинатель Львівської школи скульпторів, український Мікеланджело ХУТТТ ст. Іоан

Георг Пінзель (-1707--1761)

створив скульптури для фасаду кафедри Св. Юра і Розп’яття для костьолу Св. Мартина у Львові; для ратуші й церкви у Бучачі (статуї — Діва Марія і Св. Ян Непомук); костьолу в Монастириськах; барельєфів у церкві й костьолі в Городенці тощо). Для творів І. Г. Пінзеля характерна велика емоційність і динаміка, надання створеним формам життєвих рис.

Архикатедральний собор Св. Юра було збудовано в 1744— 1760 рр. за проектом добре відомого на той час архітектора Бернарда Меретінера. Декоративні роботи в соборі тривали аж до 1780 р. Репрезентативний вівтар собору Св. Юра виконав скульптор Себастьян Фесінгер. На фасаді знаходяться три скульптури роботи Іоана-Георга Пінзсля — Св. Афанасія, Лева та Юрія Змієборця. .Інтер’єр храму прикрасив скульптор Михайло Філевнч. Авторами величних композицій були відомі художники Юрій Радивилівський, Франциск Смуглевнч, Лука Долинський та Ецазм Фабіянський.

 

? Які з видів скульптур вам подобаються? Чи є у вас улюблений скульптор? Свою думку обґрунтуйте.

Живопис

Живопис — це пристрасне мовчання.

Гюстав Моро, французький художник Поміркуємо разом. Художники, через свої картини, знайомлять нас зі своїми сучасниками, з різними історичними подіями, з побутом та звичаями своїх епох. А завдяки чому вони викликають у нас різні почуття: захоплення, страх, любов...?

Найяскравіше проявив себе стиль рококо в живопису. Кожна країна Європи мала характерні риси цього стилю. Як і в живопису бароко, у живопису рококо були популярні міфологічні сюжети, але це були богиня любові Венера, німфи й амури. Основними героями полотен були прекрасні дами і кавалери, їх любовні взаємини, а також пастухи і пастушки на лоні природи,

які замість випасу худоби займалися читанням, грою на сопілці або легким фліртом.

По колориту живопис мав переважно бліді півтони: рожеві, блакитні, з’явилися лимонно-жовті, блякло-блакитні, бузкові кольори.

Основою композиції і малюнка була лінія, яка м’яко згиналася і додавала твору обов’язкову для цього стилю химерність і ошатність. Рококо також називають «дамським стилем». Практично всі художники цього періоду писали портрети фаворитки короля мадам де Помпадур або чудесні жіночі портрети.

У Франції засновниками рококо стають француз

А. Ватто та італійка з Венеції Розальба Кар 'єра. Пізніше у цьому стилі писали картини Франсуа Буше, Жан-Оноре Фрагонар, Карл Ванлоо, Ноель-Школа, Шарль-Антуан та інші. Стилістика рококо притаманна учнівським і раннім творам Жака-Луї Давіда, майбутнього представника класицизму й ампіру. Особливе місце зайняла і творчість Жана Батиста Сімеона Шардена, видатного майстра натюрморту Франції в добу рококо.

Однією з найкращих робіт французького художника Антуана Ватто (1684—1721) вважається картина «Відплиття на острів кіфари» або «Паломництво на острів кіфари» (із серії «Галантні свята») — взаємопроникнення і перевтілення театру й реальності. Сюжет, символіка, навіть композиція картини дуже характерні для світовідчуття рококо. Композиція картини ритмічна, образи її здаються навіть музичними. Все, що відбувається, немовби, розчиняється в золотистому серпанку, в м’якому золотистому світлі, струмує крізь крони дерев.

 

Яскравим представником художньої культури рококо у Франції був Франсуа Буше (1703—1770). Він працював у жанрі портрета і пейзажу, був майстром цікавих любовних сюжетів, чудовим колористом, гравером і декоратором; ілюстрував книги Мольєра, Боккаччо, Овідія; створював декорації для опер і вистав; картини для королівських шпалерних мануфактур тощо. Полотна Ф. Буше вирізняються незвичайним зачаруванням і досконалим виконанням.

Останнім видатним живописцем епохі рококо був Жан Оноре Фрагонар    (1732—1806), тонкий

портретист і пейзажист. Як і А. Ватто, він не вписувався в рамки просто модного стилю.

Картини Ж. О. Фрагонара чарують розумно складеною композицією, граціозністю малюнка, витонченістю і делікатністю кольорових тонів, плавністю і соковитістю зображених предметів і взагалі тонким смаком виконання.

Надзвичайно характерний для епохи рококо розквіт графіки. Майже всі великі живописці XVIII ст. були також блискучими майстрами графічного мистецтва. Гравюри досягли в цей період небувалої художньої висоти, по віртуозності свого різця, за привабливістю сюжетів мали величезний успіх у своїх сучасників. Сьогодні вони також викликають у глядачів неабиякий інтерес.

? Що об'єднує живопис і графіку рококо? Стиль художників? Сюжети...? Чому ми можемо відразу відрізнити полотна і твори графіки у стилі рококо від творів періоду Ренесансу або романського стилю? Вашу відповідь обґрунтуйте і проілюструйте прикладами.

Для допитливих

 

У цей період у моду ввійшли перуки і дуже високі зачіски, що іноді досягали метра в висоту, їх кріпили на каркаси і щедро прикрашали фруктами, квітами, пір'ям. На головах споруджували натюрморти, квітники, встановлювали цілі вітрильники. Не дивно, що, створюючи цю пишність, перукарі частенько користувапися сходами. З такими зачісками модниці не розчісувалися тижнями і спали в вольтерівських кріслах. З'явилася напудрена зачіска. Витончена і приваблива маркіза де Помпадур, яка при дворі з'являлася щоразу з новими зачісками, задавала тон. Людовик XV із замилуванням ставився до цієї жінки маленького зросту, яка вперше ввела моду на високі підбори і високі зачіски. Згодом (при Марії Антуанетті) перукарське мистецтво стало мати настільки великого значення, що для навчання майстерності створювати унікальні зачіски були засновані перукарські академії. Після 1770 р. в період пізнього рококо настав розквіт перукарського мистецтва. У цей час на дамських голівках розігрувалися морські битви з мініатюрними вітрильниками, розквітали райські сади. Перукарі цінилися на вагу золота. Пудра, яку робили з борошна, використовувалася кілограмами.

 

Робота у групах

? Користуючись ілюстраціями у підручнику, порівняйте твори живопису різних стилів: бароко і рококо. Що в них спільного і чим вони відрізняються?

Музичне мистецтво

Музика надає життя і веселощі всьому існуючому... її можна назвати втіленням усього прекрасного і всього піднесеного.

Платон, давньогрецький мислитель Поміркуємо разом. Як ви вважаєте, чому композитори періоду рококо прагнули змінити музику бароко на більш природню, натхненну і пісенну мелодію?

 

 

Термін «рококо» в музикознавстві застосовують рідко, замінюючи його терміном «галантний стиль» (чемний, ввічливий, вишуканий).

Цей термін спочатку використовувався для позначення салонно-аристократичної поезії, що тяжіє до малих форм і витримана в грайливо-еротичних тонах. До музики термін вперше був застосований як антипод стилю епохи бароко.

Поліфонія поступилася місцем гомофонії; співуча мелодія розгорталася на тлі скупого і прозорого гармонічного супроводу. Композитори наповнювали свої твори приємними різноманітними контрастами, віддаючи перевагу інструментальній мініатюрі (лютнева й особливо клавесина музика). У той же час галантний стиль проявився і в інших жанрах музичного мистецтва: в салонній пісні-романсі, в опері, балеті. Поступово музика ставала виразною насиченою, наповнилася ніжними елегантними музичними образами. Галантний стиль переростав у новий, «чуттєвий» стиль — з’явилися нові музично-естетичні ідеали — природність, правдивість, натхненність і пісенність мелодії, вміння музикою торкнутися людського серця. Особливо цей музичний стиль проявив себе у творчості видатних французьких клавесиністів Франсуа Куперена і Жана Філіпа Рамо, німецького композитора Йоганна Крістіана Баха, в операх італійських композиторів Нікколо Йоммеллі, Томмазо Траєтті, а також в інструментальних творах українських композиторів Максима Березовського та Дмитра Бортнянського.

Як і в живопису й архітектурі рококо, у музиці з’явилися дрібні звукові прикраси і завитки (так звані «мелізми», аналогічні звивистим лініях стилізованих раковин «рокайлей»), переважала камерна форма, панували грайливі, кокетливі й галантні образи. У салонах найчастіше виконувалися грайливі любовні пісні, а також популярні арії з опер Ж-Ф.Рамо, А. Кампра і Ж-Б. Люллі, які були перекладенні для клавесина або маленького камерного ансамблю.

Навіть у великих формах (операх, балетах і кантатах) усі риси стилю проявили себе повною мірою. Дуже популярний був жанр пасторалі, з галантними пастухами і пастушками.

В інструментальній музиці панувала також жанрова, портретно-пейзажна, пасторальна або танцювальна мініатюра (для клавесина, віоли, іноді з додаванням флейти, скрипок і гобоя). Музика звучала на світських прийомах і під час їжі. Незмінною популярністю користувалися яскраві п’єси для клавесина, наприклад, «Курка» Ж-Ф. Рамо або «Маленькі вітряки» Ф. Куперена.

Усі ці властивості музики періоду рококо поступово привели до формування віденської класичної школи.

Слухаємо музику (на вибір учителя)

Орієнтовний матеріал для сприймання:

Франсуа Куперен «Мистецтво гри на клавесіне (8 прелюдій і 1 аллеманда)», Еріїарйе <іи Рагеяяеих, вірші Ж. Лафонтена

Жан Філіп Рамо «Перегук птахів», «Бароко», «Тамбурін», «Циганка»

Максим Березовський «Не отвержи мене во время старости»

(Хор «Хрещатик» — «Не відкинь мене під час старості»)

Максим Березовський «Херувимська пісня»

Дмитро Бортнянський «Концерт Б - ііиг для чембало з оркестром», Хоровий концерт «Приидите, воспоим», Клаврна соната с-биг ч.З

Робота у групах

? Зробіть порівняльний аналіз музичних стилей ренесансу, бароко та рококо, використовуючи матеріал, який пропонується нижче.

Музика Ренесансу

1.    Бурхливий розвиток світського мистецтва, що виразилося в повсюдне поширення безлічі світських пісенних і танцювальних жанрів.

2.    Всі ці жанри, що оспівують радість буття, які цікавляться внутрішнім світом людини, які прагнуть до життєвої правди, безпосередньо відбили чисто ренесансне світовідчуття. Для їх виразних засобів типово широке використання інтонацій і ритмів народної музики.

3.    Найвищий розквіт хорової поліфонії, яка стала провідним музичним стилем епохи. Поліфонічне багатоголосся було панівною формою висловлювання не тільки в духовних жанрах, але і в світських.

Відмінність бароко від рококо

1. Стиль рококо з’явився пізніше стилю бароко і успадкував багато його риси. Але він трансформував їх, пом’якшив і зменшив масштабність.

2.    Бароко властиві контрастність, помпезність, монументальність, темні яскраві кольори. Прерогатива рококо — вишуканість, легкість і витонченість, в ньому переважають світлі пастельні тони.

3.    Для бароко обов’язкове сувора симетричність, рококо побудований на асиметрії.

4.    У бароко в пошані масштабність і обсяг, в рококо переважає увага до дрібних деталей, ювелірної роботи.

5.    Для бароко характерна контрастність, для рококо — плавне перетікання кольору.

6.    Рококо протиставляє претензійної театральності бароко грайливий витонченість і камерність.

7.    Бароко — це урочистість і величність, рококо — витонченість і галантність.

Робота у групах

? Які, на вашу думку, емоції хотіли викликати майстри «галантного» або «чутливого» стилів своїми творами?

? Яких живописців, скульпторів, музикантів епохи бароко в Україні ви вже знаєте?

Таким чином, стиль рококо в мистецтві частково продовжує риси, успадковані від бароко, але сильно їх видозмінює. Стиль рококо — породження виключно світської культури, двору, французької аристократії — це її лебедина пісня. На зміну феодальної аристократії йшла буржуазія з новими, більш спрощеними інтересами і грубими художніми смаками.

В архітектурі стиль рококо не зробив ніяких нових конструктивних елементів:    замість величезних

парадних залів бароко з’явилися невеликі ошатні салони рококо.

Характерними рисами рококо є вишуканість, велике декоративне навантаження інтер’єрів і композицій, граціозний орнаментальний ритм, велика увага до міфології, еротичних ситуацій, особистого комфорту. Поєднання ажурних форм, складного орнаменту і прозорих, світлих фарб породжувало святкове, дійсно феєричне видовище. Цей стиль — це втілення легкості, грайливості, вічного свята, спроба втекти від реальності.

Для стилю рококо в музиці характерні зовсім ті ж самі риси, що в живопису і в архітектурі. Велика кількість дрібних звукових прикрас і завитків (так званих «мелизмов», переважання маленьких (ювелірно оброблених в деталях) і камерних форм, відсутність яскравих протиставлень і драматичних ефектів, панування тих же образів: грайливих, кокетливих і галантних. Вираз всіх рис стилю рококо — камерний, невеликого розміру інструмент, з неголосним звуком — клавесин.

Запитання та завдання для самоконтролю та самоперевірки

Дайте відповіді на запитання за матеріалом підручника

І. Оберіть одну правильну відповідь:

1.    Що означає термін «рококо»?

а)    найменування елемента орнаменту рокайоль;

б)    зразковий;

в)    перлина неправильної форми.

2.    Для живопису рококо характерні:

а)    просторовий розмах, грандіозність, пишність сильні контрасти;

б)    замість яскравих фарб і контрастності — пастельні, приглушені

в)    розквіт живопису не у формі стінного розпису, а переважно у книжковій мініатюрі, в розписах стулок вівтарів тощо.

3.    Визначте, про музику якого стилю йде мова: «Галантний стиль переростав у новий, «чутливий» стиль — з’явилися нові музично-естетичні ідеали — природність, правдивість, натхненність і пісенність мелодії, вміння музикою торкнутися людського серця».

а) ренесансу;

в) рококо.

П. Дайте короткі відповіді на запитання:

1.    У чому полягають особливості проявів стилю рококо в скульптурі?

2.    Які архітектурні споруди стилю рококо існують у вашій місцевості, нашій країні?

3.    Назвіть характерні риси рококо як стилю мистецтва.

4.    Оберіть, на ваш розсуд, будь-який твір живопису, скульптури, чи музики, виконаний у період рококо, й охарактеризуйте його за планом:

1.    Автор і назва твору.

2.    Характерні ознаки рококо в цьому творі.

3.    Засоби виразності, використані автором.

4.    Ваше особисте враження від даного твору.

5.    Інші твори цього стилю, що вам сподобалися. Чому?

III. Дайте розгорнуті відповіді на запитання:

1.    Розкажіть про розвиток скульптури періоду рококо.

2.    Назвіть, на вашу думку, найкращого архітектора, скульптора, живописця, композитора епохи рококо. Обгрунтуйте правомірність цього визначення для кожного з них.

IV.    Поміркуйте...

Проведіть порівняльний аналіз різних стилів: бароко і рококо. Чиє у них спільні ознаки і чим вони відрізняються? Завдяки яким ознакам ви б одразу впізнали твори цих стилів?

V.    Творче практичне завдання

/. Продовжте речення: «При вивченні цієї теми для мене найбільш цікавим відкриттям було...».

II.    Групова робота

1.    Підготуйте доповідь на тему: «Мої улюблені твори рококо».

2.    Об’єднайтесь у 2 групи. Разом з учителями музичного мистецтва

підготуйте театральний вечір на тему:    «Музика рококо».

Використовуйте музику цього періоду.

III.    Колективна робота

1.    Зробіть у класі виставку ваших замальовок на тему: «Архітектурні споруди періоду рококо в Уіфаїні».

2.    Підготуйте та проведіть конференцію на тему: «Характерні риси рококо в мистецтві України».

VI.    Протягом другого півріччя виконуйте мистецький проект

Враховуючи власні уподобання й можливості, оберіть для самостійної роботи тему з розділу «Рококо» для індивідуального або групового проекту, який виконуватимете протягом півріччя.

 

Це матеріал з підручника Мистецтво 8 клас Назаренко

 

Категорія: Мистецтво

Автор: admin от 18-11-2016, 18:07, посмотрело: 6733