Живописне, музичне та театральне мистецтво Рококо

ЖИВОПИС

У живописі рококо переважали зображення свята і театральних вистав, закоханих пар міфологічних істот. У портретах люди зображалися підкреслено усміхненими, люб’язними, витонченими, але це була маска, що приховувала численні недоліки і надзвичайно складні проблеми того часу.

Живопис рококо різноманітний за жанрами, тематикою та засобами виразності.

Тематика живопису: пасторалі, буколіка, міфологія, пастушачі мотиви на тлі чудових ландшафтів, людські почуття.

Жанри живопису: портрет, пейзаж, натюрморт.

Кольори живопису: легкі пастельні тони, рожеві, блакитні, бузкові.

Види графічного мистецтва: гравюра, естамп, офорт.

Найвідоміші художники: А. Ватто, Ф. Буше, Ф. Хеймап, В. Хогард та інші.

Пастораль — жанр у літературі, образотворчому мистецтві, театрі, музиці і балеті, сюжет яких пов'язаний з ідеалізованим зображенням сільського життя, відтворенням підкреслено простих, наївних переживань на лоні природи.

Буколіка — жанр античної поезії, в якому мовилося про вільне, безтурботне, щасливе життя па селі.

Гравюра — вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відбиток з друкарської форми вважається авторським твором.

Офорт — різновид гравюри па металі, який дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які були попередньо оброблені кислотами.

Естамп — твір друкованої графіки (гравюра, офорт, літографія тощо), який являє собою відбиток на папері, рідко — на шовк}' та інших матеріалах.

Натюрморт — різновид малярства, що зображає застиглі, нерухомі предмети — букети квітів, композиції овочів, фруктів, посуду, килимів, меблів тощо.

Антуан Ватто — французький художник, який писав переважно жанрові картини.

Відсутність сильних почуттів героїв, любов до зображення «галантних сцен», безтурботного проведення часу у тісних парках і в той же час тонке проникнення в психологію людини — ось характерні риси його картин.

Ватто дуже любив театр і посвятив йому багато творів. Актори у нього — люди зі складним внутрішнім світом. Художнику, як нікому іншому, вдасться передати роздвоєність актора між його душевною налашто-вапістю та роллю, яку він грас на сцені («Жіль», 1720 р.).

Франсуа Буше — французький художник і гравер. Опановуючи живопис, молодий Буше звертався також до вивчення техніки гравюри. Він робив естампи з картин відомих художників і переводив у гравюру власні малюнки до нового на той час видання псс Мольера.

Тоша вишукані форми, ліричний ніжний колорит, чарівна граційність, навіть манірність р.ухів, миловидні обличчя та м’які посмішки персонажів у його роботах часом нагадують «галантні сцени» А. Ватто; натомість у картинах Ф. Буше відсутня мінливість ситуації. Художника більше цікавлять не самі персонажі, а гармонічне поєднання людських фігур, пейзажу та натюрморту.

Розгляньте репродукції картин Ф. Буше і дайте відповіді на запитання.

1. Які риси, притаманні живопису рококо, ви можете виділити?

2. Розкажіть про свої враження від пасторальних картини Ф. Буше.

3. Порівняйте живописні твори рококо та бароко.

Френсіс Хеймап — англійський художник та ілюстратор доби рококо, який став одним із членів-засновників Королівської академії мистецтв у Лондоні в 1768 та її викладачем. Творчість художника була різнобічною, зокрема Ф. Хейман був плідним художником-портретистом і писав пейзажі та історичні полотна. Хейман також був талановитим графіком: він працював над книжковими ілюстраціями. У 1744 році 31 картина Ф. Хеймана увійшла до збірки п’сс В. Шекспіра.

Розгляньте репродукцію натюрморту Л. Жал-Етьспа. Поміркуйте, які характерні риси живописного рококо притаманні картині. Спробуйте створити власний натюрморт.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Музичне мистецтво рококо представлене камерними інструментальними жанрами, танцювальною і вокальною музикою. їй властиві камерпість та мініатюрність форм, буяння граціозно-кокетливих і грайливих образів, багатство вишуканої мелізматики (прикрашення мелодії) тощо.

Інструментальна музика рококо: пейзажна, пасторальна або танцювальна музика у виконанні клавесину, віоли, флейти, скрипки і гобою.

Серед композиторів цієї доби популярними були Франсуа Куперен, Жан-Філіп Рамо, Андре Кампра, Луї Клод Дакен, Антуан Форкре та інші, у своїй творчості вони наслідували риси Ж.Б. Лзоллі.

Стиль рококо в музичному мистецтві проявив себе в творчості французьких клавесиністів Франсуа Кзшерена і Жана-Філіпа Рамо.

Пастораль — жанр у літературі, образотворчому мистецтві, театрі, музиці і балеті, сюжет яких пов'язаний з ідеалізованим зображенням сільського життя, відтворенням підкреслено простих, наївних переживань на лоні природи.

Погляньте па зображення клавесина, який оздоблений прикрасами і дрібними деталями та с справжнім витвором мистецтва рококо. При-гадайте, до якого типу типу інструментів належить клавесин, яке звучання він мас.

В області інструментальної музики у Франції основні досягнення пов’язані з клавесином. Така музика представлена двома жанрами. Один з них — прості та вишукані п’єси-міпіатюри. Французькі клавесиністи створили особливу мелодику з вишуканими прикрасами — мелізмами, які являли собою «мереживо» коротких звуків, що складалися в невелику мелодію. Мелінізми позначалися у нотному тексті спеціальними знаками. Оскільки звук з' клавесина не тягнеться, мелізми часто були необхідні для того, щоб створити мелодію або фразу, яка звучить неперервно.

Послухайте твір Ф. Куперена «Метелики». Поділіться своїми враженнями від музичної композиції. Створіть малюнок до твору акварельними фарбами.

Другим жанром французької клавесиниої музики була сюїта. Такий твір складався із кількох частин — танцювальних п’сс, контрастних за характером.

У салопах часто лунала і вокальна музика, яка складалася із пісень про кохання. На вечірках виконували не тільки пісні, але й відомі арії із опер, що найчастіше аранжували та представляли як інструментальний твір для камерного ансамблю або клавесину.

Популярним жанром також бу.ла пастораль.

Послухайте уривок із пасторальної сюїти та перегляньте репродз'к-цію картини Ф. Бз'ше. Порівняйте засоби музичної виразності із засобами виразності живопису цісї доби.

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО

Для театрального мистецтва рококо притаманні риси, які були характерними для театру бароко, з незначними нововведеннями. Так, у Франції та Англії починаючи з 30-х років XVIII ст. глядачам не дозволялося сидіти на сцені. В Англії відмовилися від театру відкритого типу та почали спорз'джувати, як і в інших європейських країнах, закриті споруди. Тут з’явилися намальовані декорації та театральні машини для ефектних польотів та раптових зникнень. На відміну від шекспірівської епохи, коли жіночі ролі виконували юнаки, в театрі рококо, як і в театрі бароко, жіночі ролі почали викопувати актриси.

• Які характерні риси живопису рококо вам запам’яталися?

• Розкажіть про теми і жанри живопису цього стилю.

• Що таке пастораль? Наведіть приклади пасторальних творів.

• Охарактеризуйте музичне мистецтво рококо.

• Які особливості театрального мистецтва цієї доби?

Створіть груповий буклет па темі «Мистецтво рококо», використовуючи Ілюстрації цього стилю, які його найкраще репрезентують.

Це матеріал підручника Мистецтво 8 клас Кондратова