Народна Освіта » Мистецтво » Стиль реалізм

НАРОДНА ОСВІТА

Стиль реалізм

Реалізм (від лат. — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у літературі та мистецтві, який сповідував необхідність правдивого відображення дійсності в її типових рисах. Основною для реалізму стас проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості.

Залежно від історико-копкретпого розуміння суті художньої правди та засобів її втілення у мистецтві простежуються історичні різновиди реалізму, а саме: ренесансний (ХУІ-ХУИ ст.), просвітницький (XVIII ст.), критичний (XIX ст.) і соціалістичний (XX ст.). У кожен період розвитку реалізм набуває нових рис, поглиблюючи хз'дожній аналіз духовного світу особистості та характер її відносин зі світом.

Характерні риси реалізму: раціоналізм, правдивість, історична конкретність, а відтак — художня переконливість зображення типових подій і характерів у типових обставинах, точна відповідність реальній дійсності, конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди, вільна побудова творів, розв’язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.

АРХІТЕКТУРА

Реалізм в архітектурі був виразним, нескладним, без вигадливих форм і зайвих деталей, з опорою на природну красу і натуральність. Застосовувався загалом у будівлях міського призначення: заводських, фабричних, житлових. У напрямі будівництва нових типів споруд і житлових комплексів розвивається архітектура Франції, де починають використовувати нові матеріали: скло, сталь, залізо, пізніше — залізобетон.

В архітектурі того часу міцно переплелися споруди різних стилів, серед яких: неороманський, єгипетський, грецький, пеогрецький, чиказька школа, американський ренесанс. Приклади застосування декількох стилів в одній споруді зз'стрічалися досить часто.

Найбільшого поширення реалізм набув в радянській архітектурі. Видатні архітектори радянського час}', які працювали у декількох стилях: К. Алабян, В. Гельфрсйх, Г. Гольц, О. Душкін, И. Лапгбард, М. Міпкус, Л. Поляков, Л. Руднєв, П. Федоровський, І. Фомін, О. Щу-ссв та інші.

ШЕДЕВРИ АРХІТЕКТУРИ

Неоромансъкий стиль використовується в архітектурі, починаючи з середини XIX-го століття. На відміну від романської архітектури, спо-РЗ'ди мають більш спрощені арки та вікна. В Німеччині стиль існував з 1830-х років. Найбільш відомим американським архітектором був Генрі Річардсои.

Єгипетський та неосгипетський стилі з’являються у XVIII — на початку XIX ст. Єгипетські мотиви стали елементом стилю ампір. Грецький та неогрецький стилі як рух були поширені перевалено в Північній Європі та Сполучених Штатах і були останнім етапом у розвитку неокласичної архітектури.

Представники чиказької школи працювали на рубежі ХХ-го століття. Відзначалися прагненням до багатоповерховості і вертикальності ліній споруд, одними з перших розробили просторову естетику, відкрили нові будівельні технології та структурні системи.

Боз-ар — стиль архітектури, який з’явився в середині XIX ст. і продовжував традиції італійського ренесансу та французького бароко. Для будівель характерними с симетрія, багатий декор, фігурні скульптури, поліхромні вставки. В Америці багатоповерхові будівлі доповнювали ратушами, офісами.

Характерні риси стилю реалізм у мистецтві: раціоналізм, правдивість, історична конкретність, а відтак — художня переконливість зображення типових подій і характерів у типових обставинах.

Архітектура реалізму мас нескладні риси, без вигадливих форм і зайвих деталей, природну красу і натуральність, виражається в будівлях міського призначення.

Нові матеріали скло, сталь, залізо, залізобетон.

Переважають споруди різних стилів: норманського, єгипетського, грецького, неогрецького, чиказької школи, американського ренесансу.

Скульптура характеризується гуманістичними, героїчними рисами, драматичністю та динамічністю, увагою до реалістичності в образах.

Жанри скульптури: портрет, скульптурні монументи, рельєфи.

СКУЛЬПТУРА

До числа скульпторів, які працювали в стилі реалізм, відносять французьких майстрів Е. Бурделя, А. Майоля, Ш. Деспіо, котрі розпочали повий етап розвиткз' французької скульптури, вносили гуманістичний зміст у сурові закони пластики.

Еміль Антуан Бурдель — французький скульптор, який творив на зламі ХІХ-ХХ століть, з'чень Опоста Родена. Створював пастелі, ескізи для фресок, скульптурні монументи, рельєфи.

Кращі твори Бурделя пройшипі духом героїчної боротьби. В центрі уваги скульптора — могутні характери, активні та цілеспрямовані люди. Він тяжів до динаміки крупних пластичних мас, що мали внутрішній рух. Звертався до мистецтва Древнього Сходу, античної архаїки, готики, створював пам'ятники та монументальні ансамблі.

Е. Бурдель. «Монумент мешканцям Монтована, які загинули у війні 1870 року»

Скульптура «Геракл, що стріляє, з лука» принесла Бурделю перше визнання і була високо оцінена його наставником Роденом. В образі античного героя простежується втілення сили, могутності, зібраної в клубок енергії, готової вирватися назовні.

Бурдель створив яскраві емоційні та психологічні образи, до яких відносимо і відомий образ композитора Л. ван Бетховена.

Розгляньте скульптуру Е. Бурделя «Л. ван Бетховен» під музику композитора (Соната № 23,1 ч.). Порівняйте експресивний музичний образ, створений в сонаті під назвою «Аппассіоната», та суворий образ у скульптурі, виконаний із бронзи. Чим, на ваш}' думку, схожі ці образи? Яку роль виконує експресія у творах? Поміркуйте.

Чз'дові образи створені ще одним відомим французьким скульптором Аристидом Майолем — гравером, портретистом і літографом, який намагався повернути скульптуру до античних витоків.

Скульптор вірив у людину, в її благородну красу й відмовлявся від складних сюже-

о

тів і розмаїття тем. Його улюбленим образом стала жінка, яка втілює вічні сили природи.

Шарль Деспіо — скульптор, один із відомих портретистів XX століття, який тяжів до камерності і відображення складного внутрішнього світу людини, вмів бачити не-повторність коленої форми обличчя. Жіночі та дитячі образи він ліпив тільки з моделей.

Ш. Деспіо. «Ася»

Порівняйте жіночі образи скульптури реалізму та античності. В чому їх спільні та відмінні риси? Поміркуйте та доведіть свою Думку.

Реалістична скульптура часто зображає відомих митців. Перегляньте зображені скульптурні твори та спробуйте узагальнити образи відомих літераторів, створені у камені.

 

• Розкажіть про свої враження від архітектури та скульптури епохи реалізму.

• Які особливості архітектури вам запам’яталися?

• Розкажіть про використання об’єднаних стилів в архітектурі. В чому їх особливості?

• Творчість яких скульпторів припадає на епоху реалізму в мистецтві?

• Наведіть приклади скульптур реалізму.

• В чому, на вашу думку, відмінність стилю реалізм в архітектурі і пластиці від інших відомих вам стилів? Обґрунтуйте свою думку.

• Розкажіть про свої враження від уроку.

Поповніть свої електронні портфоліо шедеврами архітектури та зразками скульптур епохи реалізму. Напишіть міні-твір на тему «Мої враження від архітектури та пластики епохи реалізму».


ЖИВОПИС

Найбільш повне розкриття рис реалізму вбачається в живописі критичного реалізму XIX ст. і в подальшому соціалістичном}' реалізмі XX ст. Реалізм розкриває особистість людини та її зв’язки з сучасним йому суспільством і соціальним становищем у ньому.

Реалістичне зображення проявляється по-різному, у різних видах і жанрах мистецтва. Художній образ не залежить від ступеня подібності, наслідування реального об’єкта, натуралістичності зображення, а проявляється в індивідуальному стилі митців.

Вперше термін «реалізм» у галузі образотворчого мистецтва з’явився в середині XIX ст. Його народження пов’яззлоть із творчістю художника Г. Кзфбе. Критичний реалізм, що існував у мистецтві європейських країн і Америки, був орієнтований на зображення життя знедолених верств сз'спільства, протиставлення його становищу багатіїв, співчз'ття людській нещасливій долі.

В різних країнах реалізм у живописі мав свою назву: в Росії — передвижництво, в Італії — веризм, в Австрії — гейдельберзька школа, в Америці - школа сміттєвого відра. Французькі живописці належали до барбізонської школи: Т. Рз'ссо, Ж. Мілле, Ж. Бретон.

Живопис 2-ї половини XX ст. має цікаві сюжети і новітні тенденції у західноєвропейському мистецтві. Риси національного реалізму проскакуються в творчості неаполітанських художників Дж. Джиганте, Ф. Паліцці, Дж. Болдіні, Дж. Сегантіні та інших.

Розгляньте сюжети картин Джованні Сегантіні. Що ви можете сказати про реалістичні риси цих творів?

Товариство пересувних художніх виставок (скорочено передвижники) — творче об’єднання російських та українських художників в останній третині XIX століття. Свою діяльність передвижники будували на засадах кооперації. Передвижництво несло неабияку просвітницьку роль, мало велику кількість послідовників і в цілому здійснило значний вплив на розвиток мистецтва Росії та України.

Передвижники своєю творчістю остаточно затвердили позиції реалізм}' в побутовому та історичному жанрах, портреті та пейзажі.

Товариство утворилося в 1870 в Петербурзі за ініціативи І. Крам-еького, Г. М’ясосдова, М. Ге і В. Перова з метою боротьби за демократичні ідеали. З 1871 року вони влаштували 48 пересувних виставок в Петербурзі і Москві, а після чого — в Києві, Харкові, Казані, Орлові, Ризі, Одесі та ін.

До складу товариства входили: І. Рспіп, В. Суріков, В. Маковський, І. Прянішников, О. Саврасов, І. Шишкін, В. Максимов, К. Савицький, брати Васнецови, А. Куїнджі, В. Полєнов, М. Ярошенко, І. Левітап, В. Серов і ін. (учасниками виставок були М. Аптокольський, В. Вере-щагіи, А. Рябу шкіл, П. Третьяков і критик-демократ В. Стасов).

ТВОРЧІСТЬ ХУДОЖНИКІВ-ПЕРЕДВИЖНИКІВ

«Запорожці пишуть листа турецькому султанові» — відома картина російського та українського художника Іллі Рєпіна, яку він створив .у двох екземплярах. Етюди до картини художник писав в кубанській станиці Пашісівсьіой, Катеринославі та у мастку Качанівка Чернігівської

губернії. Сюжетом для цієї картини став відомий Лист запорожців турецькому султанові, написаний у 1676 році як відповідь запорозьких

КПЯЯКІП ІТЯ ПИМПГУ Т\тРПТ.Тч*ОГП ПЛГПТЯИЯ Л/Тг^УМППЯ IV

 

Розгляньте роботи художників-передвижників, які стали шедеврами живопису. Всі вони написані в різних жанрах. Визначте жанр кожної картини і розкажіть про характерні риси живопису стилю реалізм.

 

 

Критичний реалізм отримав найбільш широке поширення в середині і другій половині XIX ст. і знайшов втілення в жанрових сценах П. Федотова, в мистецтві В. Перова, в творчості художників-передви-жників В. Крамського, В. Маковського, М. Ярошенка, І. Рспіна та іп.

 

Особливості живопису стилю реалізм: достовірність, уважне дослідження навколишнього світу, відтворення дійсності у часовому вимірі, критичність і максимум правдивості.

Течії та товариства реалізму в живопису: передвижники (Росія), веризм (Італія), гейдельберзька школа (Австрія), школа сміттєвого відра (Америка), барбізопська школа (Франція).

Жанри живопису: побутовий живопис, історичні сюжети, портрет, пейзаж.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Головними представниками реалізму в музиці стали Дж. Верді,

Р. Леонкавалло, Дж. Пуччіні, Л. Деліб, Ж. Бізе, И. Штраус, композитори «Могутньої купки» та іпші.

Цікаво знати, що в Італії XIX століття найбільшого розвитку отримав масовий і демократичний жанр опери. Творчість італійського композитора Джузеппе Верді с вершиною реалізму в оперній музиці. В своїх творах композитор виражав протест проти насилля та пригноблення, ідеї боротьби за звільнення та об’єднання Італії («Ерпані», «Макбет», «Битва під Леньяио»). В операх «Луїза Міллер», «Ріголетто», «Трубадур», «Травіата» автор порз'шував проблеми соціальної нерівності. Ге-роїко-історичні оперні полотна композитора втілено у творах «Сици-лійська вечірня», «Бал-маскарад», «Сила долі», «Доп Карлос» та інших.

Шедеври оперного реалізму найяскравіше виражені в операх «Аїда», «Отелло» та «Фальстаф». Вони являють собою драми із неперервним розвитком дії, вільно побудованими сценами, переходами від речитативу до монологу, від сольних номерів до ансамблів. Найважливішою рисою творчості композитора с злиття музики та драматичної дії, демократичність та людяпість творів, в яких досить важливу роль відіграє не тільки гра акторів, але й оркестр. Видатними вокалістами того час}' стали А. Патті, Дж. Паста, І. Кольбрап, М. Баттістіні, Л. Лаблаш та іп.

Італійські опери стилю реалізм започаткували нові принципи вокального та сценічного виконавства: драматичну виразність співу, яскраву акторську майстерність співака, історичну точність декорацій і костюмів.

Цікаво знати, що саме в оперній Італії виникає новий напрям — веризм (від італ. уєго — істинний, правдивий). Представниками його стали композитори Р. Леонкавалло, П. Масканьї, У. Джордано, Дж. Пуччіні. В основі їх творів — правдиві сюжети, реальне зображення душевного стану світу простих людей, емоційно виразна музика, відсутність високої суспільної ідеї. Стиль виконавства — перебільшена експресія, сентиментальний надрив, гострий драматизм. Кращі твори напряму — «Сільська честь» П. Масканьї», «Паяци» Р. Леонкавалло, «Богема», «Тоска», «Чіо-чіо-сан» Дж. Пуччіні та інші.

У Франції за часів реалізм}' значного розвитку отримала лірична опера, що відрізняється інтимними темами та сюжетами класичної літератури, в яких втілено людські переживання, поетичність, демократична мова, близька до міського фольклору. До шедеврів французької опери належать «Малой», «Вертср» Ж. Масспе, «Фауст», «Ромео і Джульетта» ПІ. Гуно, «Гамлет» А Тома та інші. Цікаві екзотичні сюжети Сходу простежуються в «Лакме» Л. Деліба, «Шукачі перлів», «Джаміле» Ж. Візо, «Самсон і Даліла» К. Сен-Санса.

Вершиною реалізму в оперному мистецтві стала опера Ж. Бізе «Кармен». її герої — прості люди із сильними та сзшсречливими характерами. Твір наповнений іспанським колоритом, драматичним сюжетом та різноманітними народними сценами.

Яйл Їж V . * •*' -

Сцена з опери «Кармен»

Цікаво знати, що саме Франція стала колискою нового музичного жанру оперети.

Оперета (італ. operetta — маленыса опера) — музично-сценічна вистава переважно розважального характеру, що поєднує монологічне і діалогічне мовлення з вокальною та інструментальною музикою, танцювальне мистецтво й естрадні прийоми.

Оперети пишуть на комічний сюжет, музичні номери в них коротші, ніж в оперних, музика носить легкий, розважальний характер із традиціями академічної музики. Родоначальники жанру — французькі композитори Ф. Ерве та Ж. Оффенбах.

ФРАНЦУЗЬКІ АВТОРИ ЖАНРУ ОПЕРЕТИ

Французький композитор Флоримон Ерве — органіст, співак, лібретист, автор жанру «оперета-буф». В його творах висміюються традиційні оперні форми. Найбільш відомою оперетою стала «Мадемуазель Нітуш».

Флоримон Ерве

Жак Оффенбах — французький композитор, один із засновників класичної оперети. Світову славу принесли «Орфей у пеклі», «Прекрасна Єлена», «Паризьке життя», «Перікола», «Казки Гофмана» та інші. Твори композитора — це пародія на буржуазно-аристократичне суспільство. Вони наповнені грайливою мелодикою та танцювальними ритмами.

Жак Оффенбах

В Австрії XIX ст. розвивається Віденська придворна опера та оперета. Засновниками жанру оперети стали Ф. Зуппе («Прекрасна Га-латея», «Бокаччо», «Доиья Жуаиіта»), И. Штраус (син) («Циганський барон», «Летюча миша»), К. Мілльокер («Бідний студент», «Гаспарон», «Бідний Іонафан»), К. Целлер («Продавець птахів», «Мартін-рз'до-коп»).

Оперна культура англійських композиторів даної епохи цікава появою англійського музичного театру «Ковент-Гарден», що став найважливішим оперним центром. Творцем англійської оперети був композитор А. Салліван («Фартух», «Пеизапські пірати», «Мікадо», «Терпіння»).

«МОГУТНЯ КУПКА»

Реалізм приніс у музичну спадщину і творчість представників «Могутньої купки» — товариства російських композиторів, що склалося паприкіпці 1850-х і початку 1860-х років. До нього входило п’ятеро композиторів: Мілій Балакирсв (керівник), Микола Римський-Корса-ков, Олександр Бородін, Модест Мусоргський і Цезар Кюї. «Могутня купка» виникла на фоні революційних ідей та філософії матеріалізму, що проникли у всі види мистецтва. Бунти і повстання селян стали головними соціальними подіями того часу, навернувши діячів мистецтва до народної теми. Композитори даного товариства шукали нові форми для втілення тем і образів з вітчизняної історії та сучасності. Видатними творіннями стали «Борис Годунов» і «Хованщина» М. Мусоргсько-го, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Псковитянка» М. Римського-Корсако-ва. Більшість композиторів «Могутньої купки» записували і вивчали фольклор, використовували народні мелодії як в симфонічній, так і в оперній творчості.

Хоча провідними сферами творчості російського композитора Петра Чайковського стали опера та симфонія, він писав музику майже у всіх жанрах. В його творах відображені глибокі соціально-етичні конфлікти, прагнення до повноти життя та зустріч із жорстокою дійсністю, тому у багатьох із них — трагічний фінал. Композитора вважають мит-цем-психологом, який розкриває внутрішній світ людини — від м’якої ліричної задушевності до захоплюючого трагізму.

Жанри музики стилю реалізм: опера, симфонія, оперета, балет, увертюри, сюїти, поеми, камерні жанри п’сси, романси, пісні тощо.

Видатні композитори: Дж. Верді, Р. Леонкавалло, Дж. Пуч-чіні, Л. Деліб, Ж. Бізе, И. Штраус, П. Чайковський, композитори «Могутньої купки»: М. Балакирев, М. Римський-Корсаков, О. Бо-родіи, М. Мусоргський, Ц. Кюї та інші.

Театр стилю реалізм зображує сценічних персонажів близькими до реального життя, з реалістичною режисурою і постановкою.

Основи реалістичного театру були розвинуті ще античними греками та середньовіччям, головна їх філософська сутність — предмети видимого світу існують незалежно від людського відчування і пізнання. Найбільший розквіт театру реалізму припадас на IX і XX століття.

В Німеччині театральне мистецтво розвивалося стрімкими темпами. На сцені відомого Мейпингенського театру ставили п’сси Г. Ібсена, Г.Газгптмана та інших.

Театральне життя Австрії славилося розквітом театрів передмість, що пов’язано із творчістю драматурга Ф. Раймунда. У другій половині XIX ст. значний вплив на театральне мистецтво країни здійснив «Бург-театр» (керівник Г. Лаубе).

Італія прославилася розквітом жанру балету, що був заснований на традиціях античної пантоміми і культури народного танцю. Відомим став театр «Ла Скала» із своею балетною школою. її випускники — К. Бріанца, П. Леньяиі, В. Цуккі славилися високою технікою.

• Розкажіть про свої враження від живопису, музичного та театрального мистецтва епохи реалізму.

• Лісі теми були провідними у творчості митців часу? Що відрізняє творчість митців-реалістів? Назвіть характерні риси живопису реалізму та відомих авторів.

• Які твори стали шедеврами мистецтва реалізму? Назвіть їх. У чому особливості музики реалізму? Назвіть композиторів стилю та їх твори. Розкажіть про враження від уроку.

Підготуйте з друзями протягом двох тижнів проект па тему «Мистецтво реалізму», який ви зможете представити на уроці узагальнення знань, та презентацію за темою. Спробзште її озвучити музикою стилю та доберіть цікаві ілюстрації. .

 

Це матеріал підручника Мистецтво 8 клас Кондратова

 

Категорія: Мистецтво

Автор: admin от 14-11-2016, 21:05, посмотрело: 13170