Народна Освіта » Мистецтво » Бароко і Рококо в українському мистецтві

НАРОДНА ОСВІТА

Бароко і Рококо в українському мистецтві

Бароко в українському мистецтві

У період другої половини XVIIXVIII ст мистецтво бароко проявило себе в усіх культурних сферах нашої країни, а у XVIII ст. воно вже відоме всьому світові як українське бароко, яке нерідко називають козацьким (хоча деякі дослідники заперечують що назву). Козацтво було носієм нового художнього смаку і замовником багатьох творів, утворюючи власне творче середовище, й вистзшало як творець самобутніх художніх цінностей: козацькі думи, пісні, танці, літописи, ікони, собори.

Українське бароко розвивалося під впливом, з одного боку, європейського бароко, а з другого, — народної культури та місцевих мистецьких традицій.

Національні риси бароко в Україні виявилися у всіх видах мистецтва (живописі, графіці, скульптурі, архітектурі, музиці тощо) і сфор-мувалися у містах Придніпров’я та Києві, який у XVII столітті став центром художнього життя нашої країни.

Бароко в Україні найбільше представлене в церковній архітектурі, яка відігравала домінуючу роль у мистецтві того часу і залишила найбільшу кількість характерних зразків стилю в різних регіонах України.

Значно менше було зразків у скульптурі. На Лівобережній Україні різьблення вівтарів (бароковий вівтар Софії Київської, вівтар зщеркві міста Глз'хів тощо) пов’язане з храмовим бз'дівництвом у країні.

Скульптурне мистецтво також розвивалось у творчості скульпто-ра И.Г. Пінзеля та усіх представників Львівської школи скульптури: І. Григоровича-Барського, С. Ковніра, І. Зарз'дного.

Мистецтво бароко вплинуло на живопис України — фрески, стінописи, гравюру.

Українське або Козацьке бароко — назва мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у ХУІІ-ХУІІІ ст. Виник зшаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Пригадайте характерні риси барокової архітектури: будівлі із випуклими, увігнутими, криволінійними фасадами, овальні зали, різноманітні арки, примхливі сходи, складний декор: ліпнина, різьба, карбування, інкрустування, позолота, в оздобленні приміщень — рослинні мотиви: гірлянди квітів, листя, вінки. Архітектура цього стилю нехтувала симетрією у композиції, відкривала нові просторові рішення, набуваючи пластики та динамізму.

Шедеври української барокової архітектури

 

Барокова церква Св. Андрія (Андріївська церква) (Київ) — діючий храм Української автокефальної православної церкви. Цей одноку-польиий храм з п'ятиглавим завершенням мас форму хреста, в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах. Зовні вони прикрашені пілястрами з трьома парами колон з капітелями коринфського ордер}'.

Храм був збудований у 1747-1762 рр. за проектом архітектора Ф.Б. Растреллі па Андріївській горі.

 

Архикафедралыгай собор Св. Юра у Львові — монументальний архітектурний ансамбль бароко та рококо з виразними національними рисами, вважається однією з найбільших святинь українських греко-католиків. Храм стоїть на терасі, до якої ведуть двомаршеві сходи. Фасад храму акцентований монументальним порталом з постатями отців східної церкви Афанасія і Льва (роботи скульптора И.Г. Пінзеля). З 1998 року собор разом із ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Свято-Успенсышй собор (Собор Успіння Пресвятої Богородиці) — головний соборний храм Почаївської лаври — православного чоловічого монастиря у Почасві (Тернопільщина) зі статусом лаври. Це найбільша православна святиня Волині і друга, після Кисво-Печер-ської лаври, України.

Собор був побудований у стилі пізнього бароко спільними зусил-лями архітекторів Г. Гофмана та П. Полейовського. Він підіймається над землею на 56 метрів, а вінчає його величний купол. Велика тераса-галерея з трьох сторін слугує обрамленням. Над центральним входом собору — ікона Успіння Божої Матері. Загальна композиція комплексу — терас-

на, будівлі розміщені па схилах з поступовим підвищенням до головного акценту — Успенського собору, який вражає, своєю величчю, гармонією, вишуканістю і неповторною красою.

Дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря (салі монастир споруджений у 1108-1113 рр. онуком Ярослава Мудрого Святополком Ізяс-лавичелі) збудована у 1716-1719 рр. на місці розібраної дерев’яної дзвіниці, в стилі українського бароко. Дзвіниця мала 3 ярз'си і 23 дзвони.

Дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря

У роїш радянської влади дзвіницю, разом із головним храмом монастиря та його господарськими частинами, розібрали. Нове життя дзвіниця отримала під час відновлення собору та інших монастирських будівель, які тривали у 1997-1998 рр. Дзвіницю відбз'дували за фотографіями та обмірами, зробленими перед руйнацією.

ПЕРЕБУДОВИ

Українська барокова архітектура розвивалася не тільки за рахунок нового будівництва, а й через падання давньоруським храмам епохи княжої доби рис нового художнього напряму (як, наприклад, сталося під час реставрації Софійського собору, Михайлівського монастиря, ансамблю Кисво-Печерської лаври чи Успенського собору в Чернігові). Численні будівлі та древиьорусьіа храми ХУІ-ХУІІ ст. були перебудовані у ХУІІ-ХУІІІ ст., отримавши нове оздоблення і новий вигляд, ставши яскравими зразками бароко.

Ансамбль

Києво-Печерської Лаври, Київ

Успенський собор, Чернігів

Перегляньте відеофільм «У світі українського мистецтва». Розкажіть про свої враження від українського мистецтва бароко.

ОБРАЗОТВОРЧЕ ТА ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО

Характерною особливістю бароко с його проникнення в усі сфери художньої діяльності. Монументальність форм, експресивність, пишна декоративність орнаментики, парадність та урочистість, що притаманні бароко, знайшли відтворення в образотворчому і декоративному мистецтві України цього періоду. Розвиткові мистецтва сприяло підле-

сення філософської думки, науки, літератури, що було пов'язане з діяльністю Кисво-Могилянської академії. Особливе місце в українському мистецтві доби бароко належало художній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.

Іконостаси.

Парадну форму барокового малярства становлять розписи іконостасу — неповторні досягнення української культури, що мають світове значення. Вони сповненні розгорнутою символікою, яка прочитується у виразних, театрально піднесених жестах, урочистих постатях, світлових ефектах, лініях драпірування тощо.

Архітектоніка і пластика нових іконостасів суттєво відрізнялася від композицій ренесансних іконостасів. Естетика бароко характеризувалася потягом до монументальності та декоративності — в опорядженні інтер’єру храму це відбилось на прагненні максимально збільшити і пасичити декором особливо важливі, з точки зору сакрального значення, компоненти храму. У барокових іконостасах стиль виявився передусім у їх небаченій до цього монументальності та декоративності. У цей час іконостаси подібні до фасадів ошатних багатоярусних будівель, загальна форма яких нагадує тріумфальні арки — усі їх яруси, окрім намісиого, підвищуються від бокових крил до центру. При цьому вся фасадна поверхня, вільна від ікон, за винятком карнизів, повністю вкривалася пишним різьбленням.

Живопис

Провідне місце українського живописного мистецтва доби бароко посідав жанр портрета. Художня мова відтворення портретного образу своєрідно використовз'вала європейські барокові ідеї та національні традиції, яким також були притаманні риси театралізації, умовнос-ті, певна символічна система. Вишуканий стиль бароко якнайкраще виражав духовні інтереси української козацької старшини й вищого духовенства. Значною мірою через портрети сотників і полковників, видатних політичних і культурних діячів епохи козаччини ми маємо уявлення про військових і політичних діячів України тих часів.

 

Українське мистецтво Рококо

Центром розвитку скульптури рококо був Львів. У добу раннього рококо тут працювали переважно майстри німецького походжеппя, а згодом — французького. До авторів численних статуй, що прикрашали рим о-католицькі храми, відносять Т. Гуттера, К. Кученратнера, Т. Фершера, Ю. Маркварта та інших.

Стиль рококо вніс істотні зміни як у побз'дову, так і в декорацію іконостасів. Іконостаси цієї доби не мають суцільної площі і не зберігають симетрії та структурної логіки. Як декоративні елементи (або замість ікон) подекуди з’являються скульптурні зображення. Тлом для орнаментики царських воріт стає решітка або штахетка, виноградну лозу замінюють мушлі або орнамент з тонких вигнутих галузок, стилізованих на зразок мушель, а також орнамент у формі вогника, іусені тощо.

Иогап-Георгій Пінзель (якого називають українським Мікеландже-ло) — галицький скульптор середини XVIII ст., представник пізнього бароко і рококо, започаткував Львівську школу скульпторів. Розквіт творчості И.Г. Пінзеля пов'язаний з архітектурою у Львові та Бучачі. Найважливішими прикметними особливостями його стилю с монументальний характер величних фігур, духовна наповненість образів, активне моделювання тіл, деталізація облич, своєрідні «кристалізовані» складки одяїу.

Розгляньте зображення, архітектурних шедеврьгв рококо в українському мистецтві. Поміркуйте, які риси притаманні цим спорудам.

Покровська церква, Київ

Собор Різдва Богородиці в Козельці, Чернігівщина

Ратуша Бучача, Тернопільщина

Домініканський костел (Церква Непорочного Зачапипя Пресвятої Діви Марії), Тернопіль

 

• Розкажіть про мистецтво бароко і рококо в українській архітектурі.

• Які риси поєднані в архітектурних шедеврах України цього часу?

• Назвіть шедеври вітчизняних споруд цих стилів, які вам сподобалися найбільше.

• У чому, на вашу думку, унікальність українського бароко?

Доповніть ваш проект, присвячений архітектурі вашого краю, ілюстраціями споруд у стилі бороко і рококо.

 

Це матеріал підручника Мистецтво 8 клас Кондратова

 

Категорія: Мистецтво

Автор: admin от 14-11-2016, 20:53, посмотрело: 16340