Українське бароко

На теренах України в західноєвропейських традиціях споруджено Андріївську церкву і Марийський палац у Києві (архітектор Варфоломій Растреллі). У кам’яних спорудах Правобережжя переважало «загальноєвропейське» бароко. Однак і тут найвидатніші пам’ятки не позбавлені національної своєрідності, як, наприклад, собор Св. Юра у Львові, Успенський собор Почаївської Лаври.

Які риси бароко західноєвропейського зразка притаманні архітектурним спорудам, представленим на ілюстраціях?

Найбільше споруд у стилі козацького бароко збудовано за правління гетьмана Івана Мазепи, десяток храмів споруджено його коштом. Відновлювали й добудовували в новому стилі муровані храми князівських часів. Видатними пам’ятками козацького бароко є Троїцька церква Гус-тинського монастиря, Спасо-Преображенська церква в Ізюмі, Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві, церква Св. Катерини в Чернігові, Хрестовоздвиженський собор у Полтаві, Покровський собор у Харкові, Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях. Муровані храми відтворювали в цеглі традиції народного дерев’яного будівництва. Вони позбавлені надмірної декоративності західноєвропейського бароко, у всьому панує міра і смак.

Що вас найбільше вразило в архітектурі козацького бароко? Чим вона відрізняється від зразків італійського бароко?

За доби Гетьманщини на Наддніпрянщині, окрім храмів, активно будували цивільні споруди: магістрати, колегіуми, житлові будинки. У цей час у Києві творили відомі зодчі Іван Григоровнч-Барський (павільйон-фонтан «Самсон», По-кровська церква), Йоган Готфрид Шедель (дзвіниця Софійського собору, брама Заборовського), Степан Ковнір (Митрополичий дім, дзвіниця Лаври).

Проаналізуйте ілюстрації та спробуйте узагальнити основні ознаки козацького бароко в архітектурі. Чи свідчать ці ознаки, на вашу думку, про зародження самобутньої української національної архітектурної школи?

Риси бароко яскраво виявилися у пластичному мистецтві, яке набуло найбільшого розвитку на західноукраїнських землях. Скульптурам і рельєфам, що виготовляли з різних матеріалів (мармуру, металу, каменю, дерева), притаманні декоративно-театральні композиції, а також ефекти освітлення.

До найвидатніших митців барокової доби належить Іоан Георгій Пінзель, автор скульптур львівського собору Св. Юра, ратуші в Бучачі. Стилю митця характерні підвищена емоційність і динамізм пластичних форм. Біблійні персонажі Пінзеля зображені в несподіваних ракурсах; їхні пози й жести сповнені енергії руху, а вирази облич — надзвичайної експресії.

Пластичними засобами митцю вдалося втілити істинний дух бароко.

Якщо на Західній Україні скульптори працювали переважно з каменем, то майстри Центральної України — здебільшого з деревом. Тут набуло широкого поширення різьблення но дереву. Вишукані багатоярусні іконостаси нерідко перетворювалися на вибагливе дерев’яне мереживо, часто позолочене.

З історії шедевра

Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях на Полтавщині, яку заснував гетьман Данило Апостол, відома своїм унікальним п’ятиярусним іконостасом (висота 22 м, ширина 17 м). Він складається з трьох частин: центральної і бічних, кожна з яких має свої царські врата. Іконостас виконаний різьбленням із липового дерева зі стилізованим рослинним орнаментом — грона винограду, груші, яблука, маківки, дубове, виноградне та акантове листя. Первісно на іконостасі розміщувалося 130 ікон, написаних на липових дошках різними живописцями. Не всі ікони збереглися до нашого часу. Загальною рисою всіх майстрів є поява нових прийомів письма: лінійної перспективи та світлотіні. У центральній частині розміщено 14 гербів гетьмана Данила Апостола.

Національна самобутність стилю бароко не менш яскраво виявилася в українському живописі. Українських митців менше приваблювали такі риси європейського бароко, як підкреслена декоративність і динамізм, їм притаманне стриманіше відображення світу з акцентом на індивідуальності людини. Отже, митці зосереджувалися переважно на фігурах та на обличчях своїх персонажів.

Мистецтво іконопису стверджується як суто національне явище, не схоже на аналогічне мистецтво інших країн східного обряду. Ікони цього часу, що збереглися, походять із Галицько-Волинських земель, де виникли численні мистецькі осередки. На Львівщині, на Волині вирізнялася постать Івана Рутковича. На Волині в той самий час працював Йов Кондзелевич. Поширення в Україні набула ікона «Юрій Змієборець».

Деякі ікони наближені до світських картин, як, наприклад, популярні Покрови. У нижній частині таких ікон малювали реалістичні зображення гетьманів, представників козацької старшини, кошових отаманів. Наприклад, ікона Покрови Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького.

У чому полягають особливості українських ікон доби бароко? Проаналізуйте їх композицію і колорит. Як іконописці передають перспективу?

В українському малярстві розвиваються й світські жанри, на них позначився вилив європейського мистецтва. У Львові було створено цехову організацію майстрів-художників, яків інших європейських країнах. Широкого поширення набув світський портрет, який був тісно пов’язаний із іконописом, його лаконічними художніми засобами. Цей жанр отримав назву парсуна. Він розвивався в різних композиційних варіантах (погрудному, поясному, на повний зріст). Такий історичний портрет підкреслював суспільну значущість зображених осіб і став популярним у заможних родинах. Наприклад, на портретах подружжя С. І. Сулими та П. В. Сулими, які зображені у вбранні, властивому козацькій старшині, вміщено родовий герб.

Які деталі підкреслюють знатність роду зображеної жінки?

Розвиток книгодрукування зумовив революційні перетворення в мистецтві графіки. У Львові та Острозі Іван Федо-ров надрукував перші книги: «Граматику», «Апостола», «Біблію»,ілюстровані гравюрами (1574 р.).

З вершинами книжкової графіки бароко пов’язані Олександр і Леонтій Тарасевичі, Іван Щирський. їхні гравюри сповнені алегоричного змісту і пишної театральності.

Упродовж багатьох століть на Україні склалася висока культура церковного співу а саррвіїа. У музичній культурі доби бароко на зміну одноголосному знаменному розспіву приходить партеснии спів, а згодом виникає партеснии концерт. Він став провідним жанром в українській професійній музиці того часу (на вісім і більше голосів). Стиль бароко вилинув на втілення концертності як способу вияву динамізму, боротьби різних життєвих стихій. До барокових рис належать театральність, патетична риторика. Вони позначилися на прийомах музичної композиції: зіставленні емоційно-динамічних планів, чергуванні сольних і ансамблевих епізодів. Найвідоміший автор нартесних концертів Микола Дилецький створив «Мусікійську граматику» (1675) — першу вітчизняну працю про особливості партесного співу.

У побуті українців поступово поширюється інструментальне музикування, у маєтках магнатів організовують хорові капели, оркестри. Провідним осередком культури, зокрема й музичної, була Києво-Мо-гилянська академія та колегіуми, де існували хори, оркестри, театри. У Глухівській музичній школі (1738) хлопчиків з різних куточків України навчали хорового співу, нотної грамоти, гри на музичних інструментах — скрипці, гуслях, бандурі.

Становлення і розвиток українського шкільного театру припадає на ХУІІ-ХУПІ ст. Обґрунтував принципи шкільної драми Феофан Прокопович — реформатор барокового театру, автор підручника «Піїтика». Відповідно до програми навчання викладачі поетики писали тексти декламацій і діалогів.

Проте учні не тільки розігрували готові ц’єси, а й брали участь у їх створенні; під час канікул вони влаштовували «рекреаційні» вистави просто неба. Шкільний репертуар містив переважно різдвяні та великодні драми, а також п’єси морального та історичного змісту.

Барокові риси шкільної драми проявилися в контрастному зіставленні драматичного і комічного. Між актами серйозної шкільної драми виконували гумористичні інтермедії, епізоди з народного побуту, написані доступною народною мовою. Вистави супроводжували хоровий снів, звучання кантів та інструментальної музики.

Які музичні інструменти зобразили студенти колегіуму, малюючи Олімп? Чи є з-поміж них українські?

З різдвяною шкільною драмою, що має давнє коріння в українській обрядовості, тісно пов’язаний національний ляльковий театр вертеп .

Козацька доба — час розвитку пісенних і танцювальних жанрів народної музики. Одним із самобутніх явищ музичного життя українського народу того часу було ансамблеве виконавство «троїстих музик». Характерною постаттю не лише музичної, а й усієї культури України тієї епохи став козак-бан-дурист, який втілював патріотичні ідеали волелюбного й героїчного козацтва.

Надзвичайну популярність мали в Україні народні картини «Козак Мамай» . Образ народного улюбленця малювали не тільки на папері чи полотні, а й на стінах, дверях, скринях, посуді, вважаючи своєрідним оберегом.

Віднайдіть трактовки теми про Козака Мамая в сучасному живописі та порівняйте їх. Поміркуйте, які риси українського народного характеру він втілює, і чому ця тема не втрачає актуальності в наш час.

Мистецька скарбничка

Вертеп (від «печера») — народний ляльковий театр, назва якого походить від печери поблизу Віфлеєма, де народився Ісус Христос.

Гравюра (з фр. gravure) — вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет.

Іконостас (з гр. — «ікона» та «місце стояння») — вівтарна перегородка з розміщеними в певному порядку на ній іконами.

Інтермедія — (від лат. «проміжний, середній») — невелика п’єса комедійного характеру, що виконують між актами спектаклю.

Парсуна (перекручена з лат. «персона» — «особа») — жанр українського портретного живопису кінця XVI—-XVII ст., що використовував прийоми іконопису. Партёсний концерт— вокально-хоровий жанр епохи бароко.

1. Назвіть взірці архітектури бароко в Україні.

2. Охарактеризуйте прояв стильових рис бароко в скульптурі.

3. Які основні досягнення українських живописців епохи бароко?

4. Мистецький проект «Перлини українського бароко» (колективна робота). Поцікавтеся, яким архітектурним спорудам вашого краю притаманні риси бароко. Створіть фотоальбом за результатами дослідження, внесіть до нього пам’ятки, що потребують реставрації.

За бажанням у вільний час підготуйте і розіграйте інтермедію на тему сучасного шкільного життя в стилі староукраїнської «шкільної драми».

Це матеріал з підручника Мистецтво 8 клас Масол