Народна Освіта » Історія України » Територія і населення України напередодні 1917 року

НАРОДНА ОСВІТА

Територія і населення України напередодні 1917 року

У новітню добу історії Україна була розподілена поміж двома великими сусідніми імперіями - АвстроУгорською і Російською.

Більшість земель, населених українцями, опинилась у складі Росії. Це передовсім територія Київської, Волинської, Подільсь­кої, Чернігівської, Харківської, , Катеринославсь­кої, Таврійської, Полтавської і Херсонської гу­берній. Але цими губерніями не обмежувались українські етнічні терени. Багато українців проживало на території Чорно­морської губернії, Кубані, Війська Донського, частина Воронізької, Сідлецької, Кур­ської, Могилівської, Мінської, Гродненської і Люблінсь­кої губерній, Хотинський, Аккерманський, Ізмаїльський повіти Бессарабії. Таким чином, адмі­ністративнотериторіальний по­діл у Російській імперії не врахо­вував географії національного розселення: частина компактно заселених українцями територій опинилась у складі губерній з пе­реважно російським, польським, білоруським чи молдавським на­селенням. У цьому проявлялася шовіністична спрямованість полі­тики царату на позбавлення укра­їнського народу, інших народів Російської імперії права на влас­ний державний і національно культурний розвиток.

До АвстроУгорщини відійшли українські землі, розташовані на захід від річки Збруч. Це — насам­перед Східна Галичина і Букови­на, що були окремими адмініст­ративними одиницями Австрії з елементами територіального само­врядування (крайові сейми з пра­вом законодавчої ініціативи), а також Закарпаття, що входило до складу Угорщини.

Загальна площа українських земель становила понад 700 тисяч кв. км. Українські землі були до­сить щільно залюдненими, а за­гальна кількість українського на­селення в них перевищувала 48 мільйонів чол.

Людність була багатонаціона­льною, 2/3 її становили українці. Решту складали національні мен­шини, серед яких своєю чисельністю виділялися росіяни, євреї і поляки.

Україна була переважно зем­леробським, селянським краєм. Більшість населення займалася сільським господарством і проживало у сільській місцевості. В містах зосереджувалося до 20% жителів України. Найрозвинутішими у промисловому відношенні регіонами були Донбас і Придніпров’я, що використовувалися Російською імперією як її паливна та металургійна база.

Українські села залишалися однонаціональними, в той час як в містах корінне українське етнічне населення займало лише третю частину від всього люду, а переважали росіяни та євреї, на Західній Україні - тульські та єврейські національності. Вся промисловість міст - ремесла, торгівля, фінанси знаходилися під керуванням іноземців. В селах розмовляли на українській, а в містах — здебільшого російською, на заході — ні­мецькою, польською та угорською, тому створювався серйозний мовний бар'єр між містом та селом.
Категорія: Історія України

Автор: admin от 3-04-2012, 21:17, посмотрело: 4328