Джонн Донн — феномен барокової лірики читати онлайн

Джонн Донн — феномен барокової лірики

Ім'я, прізвище: Джон Донн — англійський поет, засновник «метафізичної ніколи» поезії, доктор богослов’я.

Роки життя: 1572-1631 рр.

Місце народження: Лондон, Велика Британія.

Родина: батько — заможний купець.

Навчання: школа юриспруденції в Лондоні; Оксфордський, Кембриджський університети (ймовірно).

Рід занять, захоплення: військовий, секретар у лорда, член парламенту, землевласник, священик, настоятель собору, проповідник.

Основні твори: збірка «Вірші», що містила пісні, сонети, поему, елегії, сатири, послання, епіграми.

Джон Донн народився в родині заможного купця. Його дід по материнській лінії, Джон Хейвуд, був популярним драматургом і композитором. Донн був родичем відомого англійського письменника й державного діяча Томаса Мора. Сам Донн через свою належність до католиків не зміг здобути ступінь магістра, хоча навчався, як припускає багато біографів, і в Оксфорді, і в Кембриджі. Урешті-решт він змушений був закінчити школу юриспруденції в Лондоні. Помер Донн 31 березня 1631 року, похований у соборі Св. Павла.

Уперше збірку його поезій «Вірші» було надруковано 1633 року. Вона містила любовні «Пісні та сонети», цикл «Священні сонети», поему «Анатомія світу», елегії, сатири, послання, епіграми.

Багато традиційних жанрів під пером Донна зазнали суттєвих змін. Як одну з найхарактерніших тенденцій його творчості можна відзначити відмову від музичності єлизаветинської лірики та орієнтування на розмовну мову.

У пізніший період своєї творчості Донн звертається до релігійних тем. Близько 1610 року він створив цикл віршів під назвою «Священні сонети» («Holy Sonnets»). Тема цього циклу — усвідомлення людиною неминучості смерті, подолання страху смерті і здобуття нею безсмертя.

Українською мовою окремі твори Донна переклали Д. Пав личко, В. Коптілов, Л. Череватенко.

Holy Sonnet XIX:

Oh, То Vex Me, Contraries Meet In One

Oh, to vex me, contraries meet in one:

Inconstancy unnaturally hath begot A constant habit; that when I would not I change in vows, and in devotion.

As humorous is my contrition

As my profane love, and as soon forgot:

As riddlingly distempered, cold and hot,

As praying, as mute; as infinite, as none.

I durst not view heaven yesterday; and today In prayers and flattering speeches I court God: Tomorrow I quake with true fear of his rod.

So my devout fits come and go away Like a fantastic ague; save that here Those are my best days, when I shake with feare.

(Оригінал)

19-й сонет. «Щоб мучить мене...»

Щоб мучить мене, крайнощі у всім Зійшлися; я — клубок із протиріч;

В душі моїй зустрілись день і ніч;

Веселий щойно — враз стаю сумним,

Впадаю в гріх й розкаююсь у нім,

Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч;

Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч;

Німий в мольбі, великий у малім.

Я зневажав ще вчора небеса —

Молюсь сьогодні й Богові лещу,

А завтра вже від страху затремчу —

Й набожність потім знов моя згаса.

Коли тремтів від страху я — ті дні Спасіння, може, принесуть мені.

(Переклад В. Марача)

1.    Через які суперечливі почуття потерпає ліричний герой сонета? Як називається використаний автором для зображення суперечностей художній прийом?

2.    До якої думки схиляється ліричний герой, який робить висновок для себе, що обирає?

3.    Як ви вважаєте, життя для ліричного героя — це мука?

4.    Що, на думку ліричного героя, може принести йому спасіння?

5.    Доведіть, що твір Дж. Донна «Щоб мучить мене...» є сонетом.

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Паращич