Із літератури бароко і класицизму - Бароко, Джонн Донн читати онлайн

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ БАРОКО І КЛАСИЦИЗМУ

Хто знає н джигуна, і скнару, іі марнотратця, Од кого дивакам, ревнивцям не сховаться — Той у комедії змалює легко їх І разом пиііеде на сцену, як живих.

НІКОЛА БУАЛО

БАРОКО

1.    Що ви знаєте про добу Бароко з уроків історП? З якими історичними подіями пов'язаний цей період, який час він охоплює?

2.    Що змінилося в ціннісних орієнтирах людини?

3.    Назвіть найвизначніші пам’ятки культури Бароко та її представників.

4.    Візьміть участь у підготовці проектів:

•    живопис доби бароко (на прикладі репродукцій картин Караваджіо, Жоржа де Латура, Бартоломео Естебана Мурільйо, Франсіско Сурбарана, Хусепе Рі-бера, картин Дієго Веласкеса, Берніні Джованні Лоренцо та ін.);

•    архітектура доби бароко (з використанням ілюстративного матеріалу, наприклад: церква Сан-Карло в Римі, архітектор Ф. Борроміні; собор Смольного монастиря в Петербурзі, храм Андрія Первозванного в Києві в, архітектор В. В. Растреллі тощо);

музика доби бароко (аудіозаписи музики Баха, Гайдна, Генделя, Вівальді, Ко-реллі та ін.)

Виникнення і розвиток мистецтва і літератури бароко були обумовлені закономірностями суспільного життя Європи в другій половині XVI і в XVII столітті, глибокою соціально-політичною кризою, що потрясала європейські країни (англійська революція. Фронда, Тридцятирічна війна) до встановлення абсолютистських монархій.

Література бароко проникливо і правдиво зображує цю кризу і її різноманітні, часто сповнені трагізму' відгуки в людській душі. Для барокових творів характерні відчуття розгубленості, сум’яття, а часом і відчаю, породжені суспільними катаклізмами часу. У них втілено прагнення відстояти людську гідність від натиску ворожих сил, спроби творчо переосмислити підсумки кризи, збагатити в світлі П історичних уроків гуманістичні уявлення про людину і дійсність, відобразити настрої і сподівання передових сил суспільства. Усе це знайшло відбиток у творчості таких видатних європейських письменників, як Л. Аріосто, Т. Тассо (Італія), Ф. Рабле, (Франція), А. Гріфіуса (Німеччина), Лоне де Вега, П. Кальдерона (Іспанія), Б. Джонсона (Англія) та ін.

Яскраво виражений драматизм життєвого сприйняття і загострена увага до трагічних мотивів характерні в цю епоху і для інших видів мистецтва, наприклад, музики (не випадково саме в XVII столітті виникає і розвивається опера). У живопису втілення трагічних сторін буття своєї кульмінації досягає у Рембрандта.

У літературі бароко чимало рис, пов’язаних з літературними традиціями минулого. Письменники і поети XVII століття використовували античну міфологію як джерело сюжетів і образів; із середньовічної культури запозичили традиційні біблійні образи, надихалися ідеалами лицарських романів; послуговувалися системою ліричних та епічних жанрів доби Відродження, звертались до канонів петраркізму в любовній ліриці. Водночас художній світ барокової літератури глибоко оригінальний, самобутній, принципово відмінний як від ідеалів Відродження, так і Просвітництва.

Замість стрункої простоти і цілісності, властивої літературі Відродження, бароковим творам притаманні крайня складність, поєднання трагічного з комічним, піднесеного з вульгарним, жахливого з кумедним. вигадливі метафори і порівняння. Звідси й назва напряму: бароко (португ. perola Ваггоса — перлина неправильної форми). При цьому, якщо демократичні письменники відображали у своїх творах глибокі протиріччя самого життя, то твори письменників аристократичного крила (італ. маньєризм, ісп. гонгоризм, франц. прециозна література) оспівували галантну любов, дрібні епізоди зі світського життя, вживаючи химерні метафори, алегорії, вдаючись до «гри слів». Улюблені форми прециозної лірики — мадригали, сонети, рондо, послання.

У цілому література бароко ілюструє чудові художні відкриття. Це, насамперед, патетичне⁹⁰ відображення глибокого розчарування, викликаного кризою ренесансних ідеалів, зображення сили людського духу, здатності людини долати перешкоди, зберігати стійкість в найстрашніших життєвих випробуваннях. Особливо яскраво усе це звучить у поезії, яка в цей час переживає бурхливий розквіт у всіх країнах Європи. Сімнадцяте століття висунуло таких видатних поетів, як Луїс де Гонгора, Франсиско де Кеведо, Джои Донн, Джон Мілтои, Жан де Лафонтен, Нікола Буало, Пауль Флеміиг, Андреас Гріфіус та ін.

1.    Назвіть видатних письменників і поетів літератури бароко?

2.    Які основні теми європейської літератури XVII століття?

3.    Який зв'язок барокової літератури з попередніми літературами? У чому її оригінальність?

ДЖОНЫ донн

(1572—1631)

Із циклу «СВЯЩЕННІ СОНЕТИ»

19

Щоб мучить мене, крайнощі у всім Зійшлися; я — клубок із протиріч;

В душі моїй зустрілись день і ніч;

Веселий щойно — враз стаю сумним,

Впадаю в гріх й розкаююсь у нім,

Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч;

Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч;

Німий в мольбі, великий у малім.

Я зневажав ще вчора небеса —

Молюсь сьогодні й Богові лещу,

А завтра вже від страху затремчу —

Й набожність потім знов моя згаса.

Коли тремтів від страху я — ті дні Спасіння, може, принесуть мені.

Переклад Віктора Марача

ю Заглибимось у текст сонета

1.    Яке враження справив на вас цей сонет? Які роздуми викликав?

2.    Однією з тем літератури бароко, як ви вже знаєте, було відображення життєвих протиріч. Як це показано у 19 сонеті Дж. Донна? Яким постає перед вами його ліричний герой?

3.    Зверніть увагу на будову сонета: який художній прийом використовує автор?

4.    Знайдіть синоніми у тексті сонета і поясніть їх роль у розкритті ідеї.

5.    Які інші художні засоби вживає автор, характеризуючи ліричного героя?

6.    Класичний сонет часто закінчується висновком або запитанням (пригадайте сонети Данте, Шекспіра). А яку кінцівку має сонет Донна? Серйозно чи іронічно сприймає її читач?

Для майбутніх філологів

, Напрям бароко мав велике значення для розвитку української літератури XVII — XVIII ст.: він узяв на себе важливі функції гуманізації духовної культури нашого народу, адже в Україні доби Відродження не було. Крім того, доба бароко збагатила українську поезію оригінальними формами, які широко використовуються поетами і в наші дні. Це так звані «віршові іграшки»: акростих, мізостих, фігурні вірші та ін. Вірші записувались у формі зірки, хреста, корабля тощо, поети шифрували в своїх творах дати, вислови, малюнки, але від того поезія не втрачала ані свого ліризму', ані глибини змісту. Наприклад, І. Величковський вигадав так звані «раки літеральні», тобто вірші, рядки яких можна було читати в будь-якому напрямі.

Підготуйте про це повідомлення з презентацією і виступіть з ним у класі. 

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Сімакова