Народна Освіта » Українська література » Про що розповідають українські історичні пісні - Зажурилась Україна читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Про що розповідають українські історичні пісні - Зажурилась Україна читати онлайн

агату й цікаву сторінку народної творчості становлять українські історичні пісні. Вони утворюють своєрідний щоденник життя та подвигів нашого народу.

Історична пісня — це ліро-епічний твір, у якому відтворені Історичні подіїчи конкретні Історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.

Історичні пісні поділяють на три тематичні групи:

пісні про боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників (XIV-XVI ст.);

пісні про Визвольну війну 1648—1654 рр. під проводом Б. Хмельницького;

пісні про стихійні селянські повстання та їхніх героїв (XVII-XX ст.). Історична пісня має строфічну (куплетну) будову: вона складається з рівновеликих за кількістю віршорядків строф, об’єднаних сталим віршовим ритмом, в основі якого — повторюване чергування наголошених і не-наголошених складів. Ритміка історичної пісні підпорядкована мелодії, під яку її виконували. У ній поєднано елементи епосу (наявний сюжет) та лірики (віршова форма, потужне емоційне начало). Оскільки в центрі твору — епізод боротьби проти поневолювачів, історичній пісні часто притаманна гіперболізація подій чи рис характеру героїв. З поетичних засобів їй властиве використання постійних епітетів (вражі воріженьки, чисте поле, славне військо запорізьке), метафор (Чорни рілля зорана І кулями засіяна), образів-символів (козак — орел, вороже військо — чорні круки). Часто автори вдаються до прийому паралелізму, зіставляючи явища природи із суспільно-політичним життям (Чи не той то хміль. Що коло тичин в’ється? !( Ой той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється).

Уперше термін «історичні пісні» використав у своїй статті «О мало-российских песнях» М. Гоголь.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.    Поясніть, у чому відмінність історичної пісні від літопису. Прочитайте в статті підручника речення, яке підтверджуватиме відповідь.

2.    Попрацюйте в групі. Визначте й запишіть, що спільне, а в чому відмінності між історичною та козацькою піснями. Оформіть узагальнення в таблиці чи схемі.

3.    Поясніть, чому українську пісню називають душею народу.

Поміркуйте, чому історична пісня й дума мають велике значення, якщо вони відтворюють факти документально.

Порівняйте образи козака на картинах Опанаса Сластіона «Запорожець» та Сергія Васильківського «Тип запорожця». Що спільного в зображенні образу козака? Яке враження справляють на вас ці картини?

«Зажурилась Україна...» одна з найдавніших історичних пісень. Про давність її походження свідчать відтворені події боротьби нашого народу з татарсько-турецькими завойовниками в XV—XVI ст., а також відсутність строф. Уперше один із варіантів твору було надруковано в збірнику «Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем*.

ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити. Витоптала орда кіньми Маленькії діти.

Котрі молодії —

У полон забрано;

Як зайняли,то й погнали До пана, до хана.

Годі тобі, пане-брате, Ґринджоли’ малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати!

Ой ти станеш на воротях,

А я в закаулку,

Дамо тому стиха лиха Та вражому турку!

Ой ти станеш з шабелькою, А я з кулаками.

Ой щоб слава не пропала Проміж козаками.

Ой козак же до ружиниг, Бурлака до дрюка:

Оце ж тобі, вражий турчин, 3 душею розлука!

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1.    На інформаційному каналі YouTube прослухайте пісню в різних виконаннях. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.

2.    Поясніть, від чийого імені ведеться розповідь у творі. Який настрій ліричного героя та чим він викликаний? Підтвердьте відповіді цитатами.

3.    Поясніть значення перших двох рядків пісні. Прочитайте, у яких образах ця думка надалі конкретизується.

4.    Випишіть із пісні художні засоби та розкрийте їх значення для розуміння ідейного змісту твору.

5.    Складіть і запишіть у зошиті -паспорт» пісні (алгоритм дивіться в розділі«Літературознавчий навігатор»).

Розгляньте репродукцію картини Сергія Коваленка «Зажурилась Україна*. Проаналізуйте, чи можна вважати її ілюстрацією до однойменної пісні. Висловте припущення, чому автор обрав для свого художнього полотна таку назву.

3\о/ін прочитано TKif._

Тема пісні «Зажурилась Україна» — відображення тяжкого становища українського народу під час турецько-татарських нападів. Ідея — заклик до народу об’єднати зусилля в боротьбі проти ворогів за свою свободу.

1 Ґоинджбли — санки. Ґринджоли малювати — нічого не робити.

7 Ружина — зброя, гвинтівка.

Хоч у пісні немає вказівки на конкретну історичну подію, вона художньо відтворює картину народного буття XV-XV1 ст. Перші вісім рядків — це панорамне полотно страждань українців від набігів ординців: наруга над людьми, полон і неволя, смерть дітей під копитами ворожих коней. Щоб емоційно вплинути на слухачів, у пісні використано персоніфікацію зажурилась Україна. Перед нами в уяві постає розтерзана, знедолена земля.

 

Але народ не схилив покірно голови.

Розбою ординців пісня закликає протиставити загальнонародний опір. Зі змісту твору бачимо, що до козацтва приєднуються широкі верстви населення. Заклики-накази Годі тобі, пане-брате, Ґоинджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати! виявляють рішучість і нескореність народу. Предмети козацької зброї — шабля, гвинтівка — і навіть дрюк і кулаки стають у пригоді в боротьбі з нападниками. Фінал пісні пройнятий оптимізмом, вірою в перемогу.

Історична пісня «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» присвячена одному з найвизначніших козацьких ватажків. Він виграв 55 великих битв, не враховуючи малих сутичок із ворогом. У світовій історії було лише сім полководців, які не зазнали жодної поразки. Один із них Іван Сірко (1605-1680 рр.).

Серед козаків він мав великий авторитет, багато років поспіль його обирали кошовим отаманом Війська Запорозького. За безпощадність

 

до ворогів турки й татари називали його в у ру с шайтаном», тобто «руським чортом». Народ вірив у непереможність Івана Сірка, складав про нього багато переказів. За одним із них козацький ватажок прожив тричі по 70 років і щоразу після смерті воскресав, щоб захищати рідну землю від ворогів.

 

На картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І. Рєпін зобразив великого полководця Івана Сірка. Отаман зображений у момент, коли він разом із козаками складає дошкульного й глузливого листа султанові Мехмеду IV у відповідь на його вимогу скоритися.

Цікава історична деталь: для створення образу писаря художнику позував відомий історик, дослідник козацької старовини Дмитро Яворницький.

Історична пісня «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» відтворює один епізод із життя козацького ватажка. У ній розповідається, як козацьке військо вирушає із Січі Кримським шляхом у похід на хана. Хоч у тексті немає вказівки на конкретну подію, але з історії відомо, що І. Сірко здійснив кілька успішних походів на Крим. Козацькі загони під його проводом спустошили півострів у 1660 р., а в 1654 і 1655 рр. козаки завоювали та зруйнували кримські міста Судак і Кафу. Відомі також його походи 1669 та 1675 рр. Проте не потрібно вважати І. Сірка завойовником, оскільки українське козацтво не вело загарбницьких воєн, походи отамана — реакція на спустошливі напади татар на українські землі. Крім того, ще однією важливою метою цих походів було визволення українців із полону.

Тема пісні — виступ козацького війська на чолі із Сірком у похід на кримського хана. Ідея — уславлення захисників рідної землі та православної віри.

Розповідає про подію, імовірно, один із очевидців чи учасників походл'. Але його завдання — не повідомити про історичний факт, а висловити ставлення до захисників Вітчизни. Прийом паралелізму допомагає створити образ талановитого полководця. Сірка порівнюють із сизим орлом і місяцем, а козацьке військо — із сонцем. Повторювані синтаксичні конструкції, вигуки (Гей. та ми думали, та ми ж думали) надають пісні динамічності, створюють ефект наростаючої емоційної напруги.

ТА, ОЙ, ЯК КРИКНУВ ЖЕ ТА КОЗАК СІРКО

Та, ой, як крикнув же та козак Сірко,

Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків:

-Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,

Та збирайтеся до хана у гості!»

Та туман поле покриває,

 

Гей, та Сірко з Січі та виїжджає.

Гей, та ми думали, та ми ж думали,

Що то орли та із Січі вилітали, —

Аж то військо та славне запорозьке Та на Кримський шлях’ з Січі виїжджало.

Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що сизий орел по степу літає, —

Аж то Сірко на конику виїжджає.

Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що над степом та сонечко сяє, —

Аж то військо та славне запорозьке Та на вороних конях у степу виграває.

Та ми думали, ой, та ми ж думали,

Що то місяць в степу, ой, зіходжає, —

Аж то козак Сірко, та козак же Сірко На битому шляху та татар оступає.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1.    На каналі YouTube прослухайте пісню о різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.

2.    Розкажіть, яку подію відтворено в пісні. Чи вказані у творі конкретні історичні факти та з чим це пов’язано? Свою відповідь обгрунтуйте.

3.    Опишіть, яку картину ви уявляєте:

... туман поло покриває,

Гзй. та Сірко з Січі та виїжджає.

Який художній засіб використано в уривку та як він допомагає відтворити картину походу?

4.    Поміркуйте, чому в тексті використано багато вигуків. Якою за характером є мелодія пісні?

5.    Складіть і запишіть у зошиті «паспорт- пісні.

Охарактеризуйте образ Сірка. Який із прийомів розкриття характеру використано в пісні:

а)    самохарактеристика героя;

б)    розповідь про його вчинки;

в)    висловлення ставлення ліричного героя до Сірка?

1 Кримський шлях — вів із Гетьманщини через Січ до Перекопу, який був воротами на Кримський півострів.

1.    Поясніть, які історичні події дали поштовх для створення пісень «Зажурилась Україна» та «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко».

2.    Проаналізуйте однуз пісень "Зажурилась Україна» або -Та, ой, як крикнув же та козак Сірко». Скористайтеся планом аналізу в розділі «Літературознавчий навігатор*.

3.    За джерелами Інтернет та за допомогою додаткової літератури доберіть й узагальніть інформацію про історичну основу та цікаві епізоди написання картини Іллі Рєпіна -Запорожці пишуть листа турецькому султану». Усно опишіть її.

 

шлшсєжо і*,

Книжка Марії Морозенко «Іван Сірко, великий характерник3» розповідає про надзвичайного українського лицаря. Ви дізнаєтесь про дар характерництва, який допоміг Іванові Сірку стати непереможним.

Найцікавішим і найбагатшим за кількістю є цикл історичних пісень про події Визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.

Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку» була дуже популярною. Вважають, що її створено в 40-60-х роках XVII ст. період боротьби нашого народу проти Речі Посполитої. У цьому протиборстві татари епізодично виступали союзниками то козаків, то польської шляхти. Навіть після переможних боїв спільно з козаками вони, повертаючись у Крим, плюндрували українські землі. Тому татари протягом XIV—XVH ст. залишалися запеклими ворогами нашого народу.

У пісні «Ой Морозе, Морозенку» зображено епізод бою з татарами та смерть ватажка козацького війська Морозенка. Дослідники припускають, що це міг бути полковник війська Богдана Хмельницького Станіслав Мрозовицький. Разом із тіш існують припущення, що Морозенко — це узагальнений образ мужнього козака-патріота. Але народ у своїх творах завжди конкретний! Він створював історичну пісню чи думу відразу по свіжих слідах після подііі, тому вірогідно, що Морозенко це реальна особа. «Історична пісня чи дума, — писав Ф. Колесса, — лише тоді могла прийнятися й поширитися в народі, коли пам’ять про оспівану подію живо ще утверджувалася в народній традиції, коли жили ще її наочні свідки». Підтвердженням того, що Морозенко реальна особа, може слугувати й той факт, що про Морозенка створено ще народний переказ.

Тема пісні — зображення героїчної смерті козака Морозенка в бою проти татар. Ідея — уславлення подвигу патріотів, що віддали життя за визволення народу.

ОЙ МОРОЗF. M0P03F.HKY

Ой Морозе, Морозенку,

Ти славний козаче,

За тобою, Морозенку,

Вся Вкраїна плаче.

Не так тая Україна,

Як та стара мати,

Заплакала Морозиха,

Та стоячи біля хати.

Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає. Попереду Морозенко Сивим конем виграває.

То не грім в степу грохоче. То не хмара світ закрила, — То татар велика сила Козаченьків обступила.

Бились наші козаченьки До ночі глухої, —

Полягло наших чимало,

А татар утроє.

Не вернувся Морозенко, Голова завзята.

Замучили молодого Татари прокляті.

Вони його не стріляли 1 на часті не рубали,

Тільки з нього, молодого, Живцем серце виривали.

Поставили Морозенка НаСавур-могилу'.

«Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!»

Вся ти єси, Україно,

Славою покрита,

Тяжким горем, та сльозами, Та кров'ю полита!

1 поки над білим світом Світить сонце буде, —

Твої думи, твої пісні Не забудуть люди.

' Савур-могила — височина в східній частині Донецької області. Цікаво знати, що слово «савур» походить від тюркського «сауир». У слов’янській вимові »саур, савур» — степова височина зі згладженим вершком круглої форми, неначе кінський круп (дослівний переклад тюркського слова).

Проведіть історичну паралель між подіями XIV—XVIII ст. та сучасними на Сході України (місце дії, події, характери захисників рідної землі). Американський учений А. Ропопорт у своїй книзі «Стратегія і совість» стверджує, що «по мірі розвитку військової техніки героїчний компонент війни зникає. Положення героя нічим не відрізняється від положення боягуза. Героїв не буде — будуть тільки жертви».

Чи згодні ви з таким поглядом? Чи не тому нині, навіть беручи участь у військових діях, народ не складає історичних пісень?

3\р/ін прочитано ткір._

Композиційно пісня складається з трьох частин. Перші дві строфи — це своєрідний вступ — плач за загиблим Морозенком його матері та всієї України. Друга частина починається з протиставлення: виступають дві непримиренні сили. З одного боку — козацьке військо на чолі зі славним ватажком Морозенком, із другого — численніші загони татарської орди. Щоб зобразити нерівні сили супротивників, у пісні використано прийом заперечного (негативного) паралелізму:

То не грім в сгепу грохоче.

То не хмара світ закрила, —

То татар велика сила Козаченьків обступила.

Стисло й драматично описано бій: билися до ночі глухої, великі втрати в козацькому війську й утричі більші — у ворогів. Оповідь досягає кульмінації в епізоді знущань татар із Морозенка, коли з нього, молодого, Живцем серце виривали. Але навіть після смерті за ним залишається моральна перевага, тому що він — захисник свого народу й рідної землі.

Передостання строфа — це болісні роздуми ліричного героя про трагедію Батьківщини:

Вся ти єси, Україно,

Славою покрита,

Тяжким горем, та сльозами,

Та кров’ю полита!

В останній строфі звучить переконаність, що народ ніколи не забуде героїв, які віддали своє життя за рідну землю. Адже поки співатимуть історичні пісні, у пам’яті народній житимуть подвиги патріотів.

У пісні виразна емоційна оцінка персонажів. Морозенко — славний, голова завзята, його військо буйне; вороги — це татари прокляті. Морозенко втілює кращі риси українського патріота, який готовий віддати за Батьківщину своє життя.

У пісні «Максим, козак Залізняк» відображено події, відомі в історії як національно-визвольний русс Гайдамаччина.

На початку XVIII ст. на українських землях, хцо належали Речі Посполитій, починає набирати сили селянсько-козацький русе проти соціального, національного та релігійного поневолення, яке було нестерпним. Охоплює він значну частину' Правобережної України. Учасників повстань називали гайдамаками, а сам рух Гайдамаччиною. Найвідо-мішим серед повстань цього періоду стала Коліївщина виступі українського народу проти польської шляхти в 1768 р. Його очолили козацький отаман Максим Залізняк та польський сотник Іван Гонта, який перейшов зі своїми загонами на бік повстанців. Повстання досягло апогею під час так званої Уманської різанини.

Тема Історичної пісні «Максим, козак Залізняк» — зображення повстання українського народу 1768 р. проти національного та соціального поневолення. Ідея — уславлення козацького ватажка Максима Залізняка як захисника народних Інтересів.

На відміну від попередніх історичних пісень, де наведено скупі дані про обставини, за яких відбуваються події, твір «Максим, козак Залізняк» містить чимало конкретних фактів. Тут і Запоріжжя, звідки прибув на Черкащину' козацький ватажок, і географічні назви Жаботин та Умань, і чисельність війська, хоч і значно перебільшена. Відчувається захоплення колективного автора народним улюбленцем. Його вроду порівнюють із квіткою. І річ не в тому, був Залізняк красенем чи ні. Народ формує свій естетичний ідеал, у якому краса зовнішня та краса внутрішня перебувають у нерозривній єдності.

Максим Залізняк нагадує героїв-лицарів. Пісня гіперболізовано зображує організаторські здібності Залізняка. За годину повстанці оточили місто Умань, сімома гарматами здобули перемогу. У пісні вдалося досягнути динамічного зображення подій, а повторення у 2-4 строфах однакових рядків надає твору епічного розмаху й широти. В останній строфі народ пояснює причину своєї любові до гайдамацького ватажка: у пам’яті народній житимуть імена героїв, які боролися за свободу батьківщини.

МАКСИМ, КОЗАК ЗАЛІЗНЯК

Максим, козак Залізняк,

Козак з Запорожжя,

Як виїхав на Вкраїну,

Як повная рожа' {двічі).

' Рбжа — багаторічна декоративна рослина родини мальвових; тут: гарний на вроду.

Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині; Обступили город Умань У одній годині {двічі).

 

Обступили город Умань, Поробили шанці2.

Як вдарили з семи гармат У середу вранці! (двічі)

Як вдарили з семи гармат У середу вранці — Накидали воріженьків Повнісінькі шанці! (двічі)

Отак козак Залізняк За родину бився;

І за теє вічной слави В внуках заручився! (двічі)

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1.    На каналі YouTube прослухайте пісню в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.

2.    Розгляньте карту. Розкажіть, яку територію України охопило повстання. Як у пісні відображено розмах народного руху?

 

3.    Поясніть, який настрій цієї пісні. Які художні засоби допомагають вам зробити такий висновок? Відповідаючи, цитуйте уривки з твору.

4.    Опишіть, яким у народній уяві постає М. Залізняк. Відповідаючи, спирайтеся на текст пісні. 4

5.    Опишіть репродукцію картини П. Андрусів «Козацькі загони в погоні за ворогом». Чи співзвучна картина з піснею «Максим, козак Залізняк»? Свою відповідь обґрунтуйте.

6.    Порівняйте художній образ М. Залізняка на полотнах Г. Колісного та Ю. Журавля. Яке з полотен більш емоційно вплинуло на вас? Чим саме? Свою відповідь обґрунтуйте.

За джерелами Інтернет та додатковою літературою доберіть інформацію про Залізняка та Гонту. Підготуйте повідомлення й виголосьте його на vooui.

Пам’ятник Залізняку та Гонті в м. Умань

 

SM'UC4iy/ryiyU/mt ООМіІАОСМАІ&ЬМЛС

У 2015 р. в м. Умань установили пам’ятник ватажкам селянського повстання Коліївщини Залізняку та Гонті. На вашу думку, подібні заходи — це данина моди чи вияв зв'язку

Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648—1654 рр. битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони та їхні союзники-татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі.

На початку пісні через діалог стає зрозуміло, хто такий Б. Хмельницький. Прийом негативного (заперечного) паралелізму допомагає уявити народного героя. Обігруючи прізвище гетьмана, колективних! автор дає йому оцінку. Козацький ватажок — молода потужна сила, що розвивається й набирає сили. У кожному рядку пісні відчувається захват Б. Хмельницьким: ляхів рубає, не один лях лежить Головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Колективних! автор уболіває за свого улюбленця й закликає і!ого бути обачним: Не пий. Хмельницький, дуже Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу Б. Хмельницького змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського віх!ська. Що ж робить х!ого таким упевненим у своїх силах? Підтримка козацького віііська та союзників-татар:

За собою великую Потугу я знаю.

Іще й орду татарськую За собой веду.

У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи — Погубили шуби.... лежать після бою, вищеривши зуби, їли ляхів собаки І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.

ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ (Пісня про Богдана Хмельницького.)

Чи не той то хміль',

Що коло тичин3 в’ється?

Ой той то Хмельницький,

Що з ляхами б'ється.

Чи не той то хміль,

Що по пиві грає?..

Ой той то Хмельницький,

Що ляхів рубає.

Чи не той то хміль,

Що у пиві кисне?

Ой той то Хмельницький,

Що ляшеньків тисне.

Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду3, —

Гей, не один лях лежить Головою в воду.

“Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, — їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди».

“А я ляхів не боюся 1 гадки не маю —

За собою великую Потугу я знаю,

Іще й орду татарськую За собой веду, —

А все тото, вражі ляхи,

На вашу біду».

Ой втікали вражі ляхи — Погубили шуби...

Гей, не один лях лежить Вищеривши зуби! Становили собі ляхи Дубовії хати, —

Ой прийдеться вже ляшеньк В Польщу утікати.

Утікали вражі ляхи,

Де якії повки4, — їли ляхів собаки 1 сірії вовки.

Гей, там поле,

А на полі цвіти —

Не по однім ляшку Заплакали діти.

Гей, там річка,

Через річку глиця5 —

Не по однім ляшку Зосталась вдовиця...

'ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1.    На каналі YouTube прослухайте пісню в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.

2.    Поясніть, який настрій пісні. Чим він викликаний? Назвіть художні засоби, які допомагають розкрити ідейний задум твору.

3.    Розкажіть, яким у пісні зображено образ Б. Хмельницького. Відповідаючи, цитуйте уривки.

4.    Складіть і запишіть у зошиті "паспорт- пісні.

5.    Порівняйте образ Б. Хмельницького в народній пісні та у творі П. Меріме. Зробіть висновок, чим відрізняється народна пісня від авторського тексту. 5

6. Порівняйте пісню «Чи не той то хміль» із репродукцією картини Ю. Саницько-го «Битва під Жовтими Водами». Як художнє полотно доповнює ваше враження про події, відтворені в народній пісні?

Порівняйте свої враження про Богдана Хмельницького, викликані творами словесного мистецтва, з репродукцією картини В. Гондіуса. Наскільки точно, на вашу думку, художнику вдалося передати характер гетьмана? Що об’єднує три твори, присвячені гетьману Хмельницькому?

 

Проспер Меріме

Українські козаки та їхні останні гетьмани (уривок)

Він вільно розмовляв польською, руською, турецькою мовами і латиною, мав тонкий і проникливий розум, був торпелнвнй і хитрий, як східний дикун, честолюбний, як представник шляхти, що на сеймі забезпечувала кожному з них частку незалежності. При потребі сміливий, навіть до відчайдушності, Хмельницький застосовував силу лишо тоді, як вичерпувалися всі засоби домогтися мети шляхом переговорів.

Історична довідка: під впливом дослідження Меріме французький Сенат 1869 р. ухвалив рішення про впровадження у школах Франції курсу історії України.

 

Завдяки своїм здібностям і добрій освіті, він обійняв посаду генерального секретаря козаків (писаря), що приблизно рівнялася посаді міністра зовнішніх зносин. Після гетьманської ця посада вважалася найповажнішою; коли секретар був кмітливою людиною, його вплив серед козаків часто переважав вплив гетьмана. Посланий до Варшави з рекламаціями мешканців України, Хмельницький звернув на себе увагу сміливістю та запальністю, з якими відстоював своїх довірників. При королівському дворі його вважали людиною здібною, однак небезпечною. Річ Посполита відчувала необхідність споруджувати па дніпровських берегах фортеці, щоб стримувати козаків у покорі. Показавши Хмельницькому мури однієї з таких твердинь, котрийсь із коронних гетьманів спитав його, хто годен би зруйнувати цю будову. «Що людська рука звела, то й людська рука повалить», — відповів на то Хмельницький.

Др/1ГІ nfO' UTTdriO TKIf..

Ідейному змісту твору підпорядковано використання художніх засобів. Заміна в географічній назві Жовті Води прикметника «жовтий» на епітет «золотий» (Золотий Брід і Золотая Вода) створює в уяві яскраве враження перемоги, а епітет вражії ляхи емоційно передає ставлення народу до ворогів. Кількаразове вживання вигуків ой і гей надають пісні бадьорого, радісного звучання.

Отже, тема пісні «Чи не той то хміль» — оспівування перемоги козацького війська на чолі з Б. Хмельницьким під Жовтими Водами. Ідея — уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.

1.    Спираючись на історичні пісні, розкажіть, як у них відтворено період Хмельниччини. Якого героя витворила ця доба? Які особливості його художнього втілення?

2.    Напишіть твір-мініатюру, розвинувши на прикладі історичних пісень думку Ліни Костенко:»Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний

3.    За джерелами Інтернет і додатковою літературою доберіть інформацію про українських художників, які у своїй творчості зверталися до постаті Б. Хмельницького. Про одного з них підготуйте повідомлення та виголосьте його на уроці.

 

ZiWbefUbrnyfLO, & КОЛІ ЛіЛіОУУіеЛутЛ

До героїчних сторінок Визвольної війни 1648-1654 рр. зверталось багато митців. У кіномистецтві це українські режисери І. Савченко «Богдан Хмельницький» (у ролі Б. Хмельницького — М. Мордвинов, 1941 р.) та М. Мащен-ко «Богдан-Зиновій Хмельницький» (у ролі Б. Хмельницького — В. Абазопуло, 2008 р.). Польське трактування подій утілив режисер Єжи Гофман у фільмі «Вогнем і мечем» (у ролі Б. Хмельницького — Б. Ступка, 1999 р.). 2015 р. на екрани вийшов фільм «Гетьман» про Богдана Хмельницького режисера В. Ямбурського.

На каналі YouTube перегляньте одну із цих кінострічок. У класі організуйте обговорення вражень.

 

Історична пісня «За Сибіром1 сонце сходить» оповідає про ватажка селянського повстання. Імовірно, що створено її в першій половині XIX ст., а в центрі твору — образ найвідомішого на той час народного месника Устима Кармалюка (Кармелюка).

У царській Росії непокірних влада намагалася знищити фізично на солдатчині чи каторзі. Так сталось і з Кармалюком. За волелюбний норов поміщик віддав його на 25 років у солдати. Ллє Устим не склав рук і не занепав духом. Дезертирував із військової частини, кілька разів утікав із сибірської каторги. За надзвичайні здібності народ вважав його характерником.

1 Сибір — великий географічний регіон у північно-східній частині Росії, куди засилали кримінальних або політичних злочинців.

 

Повернувшись на Поділля, звідки сам родом, У стам Кармалюк зібрав загін селян для помети поміщикам. Він був унікальною особистістю. У 1830—1835 рр. очолював загін повстанців, який нараховував приблизно 20 тис. селян. На їхню думку, вони відновлювали справедливість, забираючи гроші в багатих і віддаючи їх бідним. Царська влада називала Кармалюка розбійником, натомість народ вважав його своїм героєм, заступником. Про месника складали багато легенд. Одна з них розповідає, що, аби вбити Кармалюка, поліцай стріляв срібним ґудзиком, бо тільки так можна було знищити характерника.

Тема пісні «За Сибіром сонце сходить» — сповідь українського месника про своє життя. Ідея — прославлення селянського ватажка, для якого народні інтереси є вищими за особисті.

Про популярність пісні свідчить той факт, що вона відома в двадцяти варіантах.

ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ...

За Сибіром сонце сходить, хлопці, не зівайте:

Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте!

Повернувся я з Сибіру, та не маю долі,

Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі.

Маю жінку, маю діти, та я їх не бачу...

Як згадаю про їх долю — сам гірко заплачу!

Куди піду, подивлюся,— скрізь багач панує,

У розкошах превеликих і днює й ночує.

Убогому, нещасному — тяжкая робота,

А ще гіршая неправда — вічная скорбота!

Зібрав собі славних хлопців. Що ж кому до того?

Засідаєм при дорозі ждать подорожнього.

Чи хто іде, чи хто їде, так час нудно ждати,

Що не маю пристанища, ані свої хати.

Асесори, ісправники' за мною ганяють,

Більше ж вони людей вбили, як я гріхів маю!

Зовуть мене розбійником, що людей вбиваю, —

Я багатих убиваю, бідних награждаю.

З багатого хоч я візьму, убогому даю;

А так гроші розділивши, гріха я не маю.

’ Асёсор, ісправник — штатські чиновники у дореволюційній Росії.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1.    На каналі YouTube прослухайте пісню в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.

2.    Поміркуйте, чому розповідь у пісні ведеться від першої особи.

3.    Поясніть, який настрій ліричного героя пісні. Які засоби допомагають його виразити?

4.    Прочитайте та прокоментуйте рядки, у яких розкрито особисту й громадянську трагедію Кармалюка. Які інтереси для героя є важливішими? Свою відповідь обґрунтуйте, спираючись на текст.

5.    Опишіть усно репродукцію картини В. Тропініна «Український селянин» (див. с. 29). Чи можна стверджувати, що настрій двох творів — образотворчого та народного мистецтв — співзвучний? Як він виражається? Чому, на вашу думку, цей портрет вважають імовірним портретом Устима Кармалюка?

Образ Устима Кармалюка втілено в багатьох творах українських письменників. Укладіть перелік цих творів. Прочитайте один із них (на вибір), підготуйте відгук на твір і виголосьтє його на уроці.

Хрпи прочитано ткір._

У пісні «За Сибіром сонце сходить» розповідається про повернення Кармалюка із Сибіру. У перших двох строфах — сповідь героя про особисте трагічне життя. Але ці нещастя меркнуть на тлі народної недолі:

Убогому, нещасному — тяжкая робота,

А ще гіршая неправда — вічная скорбота!

Кармалюк подумки дискутує з тими, хто називав його розбійником. Грабіж-никами для нього є представники влади (асесори, ісправники), які Більше ж (...) людей вбили, як Кармалюк гріхів має! Герой не вважає себе злодієм і зарізякою, а тільки тим, хто відновлює суспільну справедливість:

Зовуть мене розбійником, що людей вбиваю, —

Я багатих убиваю, бідних награждаю.

У пісні «За Сибіром сонце сходить» оспівано захисника народних інтересів і втілено мрію, що справедливість візьме гору.

 

ТВОЇ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЕКТИ

Українського та російського ілюстратора Амвросія Ждаху українські історичні пісні надихнули на створення серії листівок. Об’єднайтесь у творчу групу з однокласниками й підготуйте проект «Історичні пісні в художньому обрамленні А. Ждахи». Підготуйте презентацію та виголосьтє її на уроці. 

 

Це матеріал з Підручника Українська Література 8 Клас Коваленко

 

Автор: evg01 от 24-08-2016, 11:54, посмотрело: 23657