Улас Самчук. Біографія, життєвий і творчий шлях

Улас Олексійович Самчук (справжнє прізвище — Данильчук) народив­ся 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Рівненщині в селянській сім’ї. Навчався в сільській школі та в Кременецькій гімназії. 1927 року Самчук був мобілізований до польського війська, яке невдовзі самовільно залишив і виїхав до Німеччини. У Бреслау (нині — Брошіав) відвідував лекції в міс­цевому університеті. 1929 року залишив Німеччину і переїхав до Праги, столиці Чехословаччині, де навчався в Українському вільному університеті (1929-1931). Захопившись літературною працею, Самчук плідно співпра­цював з українськими часописами. Тривалий час він присвятив роботі над епопеєю «Волинь». Її перша книга під назвою «Куди тече та річка» вийшла 1934 року, наступні частини — «Війна і революція», «Батько і син» — писа­лися впродовж 1935-1937 років. У цей же час письменник створив ще два романи — «Кулак» (1932) і «Марія» (1934). Під час війни Самчук нелегаль­но переїхав в Україну, спочатку до Львова, потім до Рівного, де працював редактором газети «Волинь». За статтю «Так було і так буде», пронизану ідеєю українського патріотизму, Самчук був заарештований нацистами. Після виходу з в’язниці продовжив письменницьку й журналістську ді­яльність. 1943 року Самчук виїхав до Німеччини, а після закінчення війни опинився в таборах переміщених осіб. Письменника обрали го­ловою Мистецького українського руху (МУР) — організації українських митців в еміграції. Тоді вийшли друком його новий роман «Юність Василя !Перемети» (1947) та перша частина роману-епопеї під назвою «Мо­розів хутір» (1948). Наступні томи цієї епопеї побачили світ значно пізні­ше: «Темноту» (1957) було надруковано у США, а роман «Втеча під себе» (1982) вийшов у Канаді.

Із 1947 року Самчук жив у Торонто (Канада). 1954 року він висту­пив одним із засновників Об’єднання українських письменників «Слово». З’явилися нові твори Самчука: романи «Чого не гоїть вогонь» (1959), «На твердій землі» (1967), «Слідами піонерів» (1980). Значний інтерес станов­лять змістовні спогади письменника, передусім про події Другої світової війни.     ,

Помер Улас Самчук 9 липня 1987 року в Торонто.

«Роман “Марія” належав до числа улюблених автором, він неодноразово до нього повертався у своїх письменницьких роздумах, часто читав уривки

з “Марії" на власних творчих вечорах і зустрічах із читачами. Роман було написано по гарячих слідах подій із винятковим емоційним напруженням як у зображенні самих подій, так і в психологічних характеристиках героїв, у першу чергу, центральної постаті роману — Марії. Життя і смерть Марії, яку вбив голодомор, набуває розширеного, символічного значення — за ни­ми стоїть Україна. В цьому контексті зрозумілим стає й вибір імені героїні. Божа мати, вбита штучним голодом в Україні тридцятих років двадцятого століття, — шо може бути жахливішим для християнського світовідчування народу? Мабуть, саме тому з такою силою співпереживання сприймали су­часники — читачі й слухачі — цю високу трагедію.

Мітки: біографія, конспект по біографії, біографія коротко, детально.

Питання для самоперевірки:

Початковий рівень

1. Назвіть справжнє прізвище У. Самчука.
2. До яких літературних організацій входив У. Самчук?
3. Яку присвяту має роман «Марія»?

Середній рівень

1. Поясніть значення назви роману.
2. Схарактеризуйте образи Гната й Корнія.
3. Що означають назви частин роману?

Достатній рівень

1. Дайте всебічну характеристику образу Марії. У чому поля­гає символічність цього образу?
2. Як доля Марії пов’язана з історією України?
3. Проаналізуйте основні думки статті «Нарід чи чернь?»

Роман — великий і складний за своєю будовою епічний твір, у якому зображено життя багатьох персонажів, а сама дій­сність представлена широко й різнобічно. Роман-хроніка — один із жанрових різновидів роману. Це літературний твір, який містить виклад подій у часовій послідовності. У хроні­ці організуючою силою сюжету виступає сам хід часу, якому підпорядковані дії та долі персонажів. Сюжет хроніки, як правило, утворюється чергуванням окремих спен і картин дійсності.