Народна Освіта » Українська література » Світ української поезії - Тарас Шевченко, Думи мої, думи мої, Цикл "В казематі", "Мені однаково чи буду", "Ой три шляхи широкії" Читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Світ української поезії - Тарас Шевченко, Думи мої, думи мої, Цикл "В казематі", "Мені однаково чи буду", "Ой три шляхи широкії" Читати онлайн

СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

 

з Євгеном Гребінкою, Карлом Брюлловим, Олексієм Венеціаповим, Василем Жуковським. Помітивши великий талант Тараса, вони вирішили викупити його з кріпацтва й дати змогу здобути класичну освіт.

Марно К. Брюллов і О. Венеціанов намагалися перекопати папа Еигельгардта відпустити на волю талановитого кріпака: поміщик зажадав від них нечуваиу па той час суму 2500 карбованців. Щоб дістати такі гроші,

К. Брюллов написав портрет поста В. Жуковського, який служив при царському дворі. Картину розіграли в лотерею, і бажану суму грошей було зібрано. 22 квітня 1838 р.

 

Епгельгардт усе ж таки підписав відпускну, а 25 квітня на квартирі К. Брюллова в Академії мистецтв В. Жуковський вручив її Т. Шевченку. Ось як І. Сошенко описує цей день: «Нараз до кімнати моєї через вікно плигає Тарас, мало мене не звалив з ніг, кидається мені на шию й гукає: “Воля! Воля!" “Чи не здурів ти, кажу, Тарасе?"

А він усе своє підстрибує й гукає: “Воля! Воля!”»

Тарас Шевченко став вільною людиною. Юнака зарахували до Академії мистецтв. Розпочався новий етап у його житті. У листі до брата Микити Тарас так пише про відчуття свободи: «Так от, бач, живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окрім Бога, велике щастя бути вільним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить».

Навчання в Академій мистецтв, вивчення французької мови, відвідування музеїв і театрів, знайомство з відомими митцями — усе це формувало світогляд Т. Шевченка, сприяло зростанню ного як митця.

Проте Тарасові боліло серце за рідний край, братів і сестер. Про це, зокрема, свідчать уривки з цитованого вище його листа до брата Микити: «...як тільки отримаєш мого листа, зараз до мене напиши, щоб я знав... Нехай же я хоч через напір почую рідне слово, нехай хоч раз поплачу веселими сльозами, бо мені тут так стало скучно, що я всяку ніч тільки й бачу вві сні тебе, Кири-лівку, та рідню, та бур'яни; весело стане, прокинусь, заплачу».

Закінчивши Академію мистецтв, поет 1846 р. повернувся в Україну, улаштувався па роботу в Київській археологічній комісії, почав змальовувати й описувати історичні пам’ятки. У Києві познайомився з викладачем історії Київського університету М. Костомаровим. Вій загітував Т. Шевченка ввійти до Кирило-Мсфодіївського братства, яке, діючи таємно, поширювало ідеї ліквідації кріпацтва, єднання слов’янських народів на засадах рівності й братерства. Саме ці погляди поділяв Т. Шевченко, за них же й постраждав.

 

5 квітня 1847 р. поста було заарештовано й відправлено до Петербурга. Його звинувачували не лише за участь у братстві, а передусім за написання революційних творів. В очікуванні вироку поет провів у казематі1 два місяці. Тут він написав більшість віршів, які ввійшли до циклу «В казематі» (один із них «Садок вишневий коло хати...» — ви вивчали в 5 класі). Деякі твори циклу подано в цьому підручнику, прочитавши їх, ви дізнаєтеся, про що думав і що відчував митець у цей тяжкий для нього час.

 

З-поміж учасників Кирило-Мефодіївського братства найтяжче було покарано Т. Шевченка: «За створення підбурливих і найвищою мірою зухвалих віршів» він був засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом. Імператор Микола І власноруч зробив помітку на вироку: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати».

У засланні ноет провів 10 років. Перші три роки перебував в Орській фортеці, Оренбурзі й на Аралі в складі Аральської описової експедиції. Тут були люди, які його підтримували й намагалися полегшити умови заслання. У цей період Т. Шевченко написав низку віршів і поем, виконав майже двісті малярських робіт. На жаль, і така «воля» тривала недовго. За доносом прапорщика про те, що поет порушує царський наказ, поета заарештували й перевели на службу в Новопетровське укріплення. Прихильники попередили його про арешт заздалегідь, тому він устиг передати друзям деякі твори, а листи, які одержував від рідних і товаришів, спалив.

Умови в Новопетровському укріпленні були жахливими: навколо пустеля, пісок і солона вода, до найближчого культурного центру тисячі кілометрів, клімат такий шкідливий, що солдатів тут змінювали через два роки.

* Каземат — у дореполтоцііпгііі Росії — одиночна камера для уп'язпеппя у фортеці.

 

Його ж протримали в цій глухомані майже сім років. На муштру він мусив ходити навіть хворим. За цей мас Т. Шевченко не написав жодного вірша.

1857 р. поета було звільнено. Останні роки життя він провів у Петербурзі. 1860 р. Рада Академії мистецтв присвоїла Т. Шевченку звання академіка-гравера.

10 березня 1861 р. народний поет номер.

ДУМИ МОЇ, ДУМИ мої...

У Т. Шевченка є два вірші, що починаються словами «Думи мої, думи мої...». Одним із них починається перша поетова збірка «Кобзар», яка побачила світ 1840 р., а другим невільницька поезія. Пропонуємо вашій увазі саме другий вірш, написаний у 1847 р., як ви здогадалися, у засланні.

Що хвилювало митця на чужині? На великій відстані від рідної землі в неволі Т. Шевченко по-особливому сумує за своїм краєм (мотив любові до Батьківщини). Згадування «киргизів убогих», «голих», але ще вільних (у той час киргизами іноді називали казахів) переносить читача в казахські степи місце заслання поета. Ліричний герой вірша звертається до образу дум, порівнюючи їх із <<сизокрилими голу6'япіоми»,просить, щоб вони прилетіли до нього «із-за Дніпра широкого в степ погуляти». Тобто для митця думи це не лише поштовх для творчості, а й сама творчість. Отже, провідний мотив вірша «Думи мої, думи мої...» творчість як єдина втіха на засланні.

* * »

Думи мої, думи мої,

Ви мої єдині,

Не кидайте хоч ви мене При лихій годині.

Прилітайте, сизокрилі Мої голуб'ята,

Із-за Дніпра широкого У степ погуляти З киргизами убогими.

Вони вже убогі,

Уже голі... Та на волі Ще моляться Богу.

Прилітайте ж, мої любі,

Тихими речами Привітаю вас, як діток,

І заплачу з вами.

1.    1838 року

А уперше вийшов друком «Кобзар»

Б викуплено поета з кріпацтва В народився Тарас Шевченко Г відправлено поета в заслання

2.    Гроші для викупу Т. Шевченка з кріпацтва було виручено з продажу портрета. на якому був зображений А Іван Сошенко Б Карл Брюллов В Олексій Венеціанов Г Василь Жуковський

3.    Прочитайте уривок із вірша «Думи мої, думи мої...».

Прилітайте, сизокрилі Мої голуб’ята,

Із-за Дніпра широкого У степ погуляти.

У цих рядках наявний художній засіб А гіпербола Б анафора В архаїзм Г епітет

4. Розкажіть історію викупу Т. Шевченка з кріпацтва.

' 5. За що поета було заарештовано? Яким був вирок?

6.    Яким настроєм сповнений вірш «Думи мої, думи мої...»? Чому?

7.    Які мотиви наявні в цьому вірші?

8.    Навіщо автор використав три крапки в середині поезії?

9.    Розкрийте символічне значення образів степу, вітру й Дніпра.

10. Як ви вважаєте, чому ліричний герой називає свої думи «дітками»?

111. Розгляньте картину Т. Шевченка «Новопетровське укріплення» й скажіть, чи можна її використати як ілюстрацію до вірша «Думи мої, думи мої...». 12. Навчіться виразно читати вірш Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...».

1.    Випишіть епітети й порівняння з вірша Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...».

2.    Підготуйте мультимедійну презентацію з малярськими роботами Т. Шевченка періоду заслання (за бажанням).

ЦИКЛ «В КАЗЕМАТІ»

Цикл «В казематі» Т. Шевченко написав навесні 1847 р., очікуючи в камері вироку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві та написання революційних творів. Але спочатку з’ясуймо, що такс цикл у літературі. Художній (літературний) цикл це сукупність художніх творів одного жанру, які об’єднуються задумом автора в естетичну цілість. Послідовність творів,

які включають до циклу, визначається мінливістю настрою ліричного героя.

Усього до циклу «В казематі» входить тринадцять віршів. З поезіями «Мені однаково, чи буду...» та «Ои три шляхи широкії...» ви сьогодні ознайомитеся. Усі вірші цього циклу різні за настроєм, мотивами, ритмікою, проте їх об'єднує задум автора. Який саме? Прочитавши ці два твори й пригадавши «Садок вишневий коло хати...», спробуйте визначити авторський задум, який їх об'єднує.

* * *

Мені однаково, чи буду    І не пом'яне батько з сином,

Я жить в Україні, чи ні.    Не скаже синові: — Молись,

Чи хто згадає, чи забуде    Молися, сину, за Вкраїну

Мене в снігу на чужині    Його замучили колись.

Однаковісінько мені.    Мені однаково, чи буде

В неволі виріс між чужими    Той син молитися, чи ні...

І, неоплаканий своїми,    Та не однаково мені,

В неволі, плачучи, умру.    Як Україну злії люде

І все з собою заберу.    Присплять, лукаві, і в огні

Малого сліду не покину    Її, окраденую, збудять...

На нашій славній Україні,    Ох, не однаково мені.

На нашій не своїй землі.

До речі...

Жанр поезії, у якому автор висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, сенсу людського буття тощо, називається медитацією Вірш Т. Шевченка «Мені однаково, чи буду...» є зразком медитації.

Ой три шляхи широкії Докупи зі йшлися.

На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір.

Той жінку покинув,

А той сестру. А найменший Молоду дівчину.

Посадила стара мати Три ясени в полі.

А невістка посадила Високу тополю.

Три явори посадила Сестра при долині...

А дівчина заручена    Сестра плаче, йде шукати

Червону калину.    Братів на чужішу...

Не прийнялись три ясени,    А дівчину заручену

Тополя всихала,    Кладуть в домовину.

Повсихали три явори,    Не вертаються три брати,

Калина зов'яла.    По світу блукають,

Не вертаються три брати.    А три шляхи широкії

Плаче стара мати,    Терном заростають.

Плаче жінка з діточками В потопленій хаті.

До речі...

Здавна в Україні різні дерева сприймаються як символи, вони оспівані у творах усної народної творчості. А в баладах часто використовують метаморфозу псрстоорсіїпя діомини чи парубка па тополю, калину, явір чи дуб.

Ясен — символ чоловічої чистоти, скромності й пісенної душі. Перебування під його кроною допомагає позбутися душевного тягаря, що виник через буденні негаразди й життєві прикрощі.

Тополя — символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Уважають, що це дерево здатне забирати з людей негативну енергію й очищати повітря від злих духів.

Явір — символ козацької сили, парубоцького здоров'я та вроди, єдності чоловічої краси й сили. Також це дерево символізує пам’ять, смуток і горе.

Калина — символ зрілості дівчини, українського роду, духовної нескореності та світлої пам’яті.

Терен — символ важких життєвих доріг, страждань і мук. Уважається, що він має магічну силу: проколотий терновим кілком упир, чи вурдалака, чи якийсь інший представник нечисті втрачає свою здатність чинити зло.

Види й жанри лірики

Твори художньої літератури поділяють на три роди: епос, лірику й драму.

Слово лірика запозичене з грецької мови. Воно походить від назви струнного музичного інструмента — ліри. Під акомпанемент ліри в Стародавній Греції виконували пісні.

Ліричними називають твори, у яких відображено внутрішній світ людини через передавання почуттів, думок, переживань у певних обставинах, під впливом певних подій.

У ліричних творах з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення ліричного героя (автора) до зображуваного.

Якщо в епічних і драматичних творах письменник відображає зовнішні обставини життєвих ситуацій людини, детально розкриває її характер, то в ліричних об'єктом зображення є внутрішній світ людини, її думки, переживання тощо.

Ліричні твори пишуть переважно віршованою мовою. їх поділяють на чотири основні види:

фомадянська лірика — твори, у яких думки й переживання викликані суспільно-політичними подіями («Заповіт»);

філософська лірика — твори, у яких передано думки й почуття, викликані складними проблемами буття: життя й смерті, розвитку суспільства, природи та ін. («Мені однаково, чи буду...», «Ой три шляхи широкії...»); пейзажна лірика — твори, у яких настрій ліричного героя суголосний із настроєм природи, переживання й відчуття виникають від споглядання природи («За сонцем хмаронька пливе...»)]

особиста (інтимна) лірика — твори, у яких настрій ліричного героя викликаний особистими переживаннями, спогадами про рідний край («Думи мої, думи мої..»). Також у творах інтимної лірики настрій ліричного героя зумовлюється гамою душевних відчуттів, поривань, що виникають від високого й тонкого почуття — почуття кохання.

Значна частина художніх творів поєднує різні види лірики. Скажімо, вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...» належить до пейзажної лірики, проте цьому твору властиві й елементи громадянської лірики, оскільки в ньому йдеться не лише про ідилічний1 вечір, а й про родину як одну з основ гармонії світу. Вірш «Мені однаково, чи буду...» належить як до громадянської лірики (уболівання за долю поневоленої України), так і до філософської (роздуми над проблемами буття).

1. Високу тополю («Ой три шляхи широкії...») посадила А мати Б сестра В дівчина Г невістка 14

2. Установіть відповідність.

Уривок

Назва твору

1    Сестра плаче, йде шукати Братів на чужину...

А дівчину заручену Кладуть в домовину.

2    Прилітайте, сизокрилі Мої голуб'ята,

Із-за Дніпра широкого У степ погуляти.

3    В неволі виріс між чужими I1 неоплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру.

І все з собою заберу...

А «Садок вишневий коло хати...» Б «Мені однаково, чи буду...»

В «Ой три шляхи широкії...»

Г «Думи мої, думи мої...»

3. Установіть відповідність.

Образ

Назва вірша

1    наша — не своя земля

2    хрущі над вишнями

3    орел чорний

4    три ясени

А «Садок вишневий коло хати...» Б «Мені однаково, чи буду...»

В «Ой три шляхи широкії...»

Г «Думи мої, думи мої...»

Д «Заповіт»

4.    Що таке художній цикл? Які вірші, що ввійшли до циклу «В казематі», ви знаєте?

5.    Який, на вашу думку, авторський задум поєднує вірші циклу «В казематі»?

6.    Чим лірика як літературний рід відрізняється від епосу й драми? Які ви знаєте види лірики?

7.    Які види лірики поєднано в кожному з трьох віршів Т. Шевченка, які ви прочитали на уроках літератури у 8 класі?

8.    Опрацюйте матеріал рубрики «До речі...» про медитацію. Доведіть на конкретних прикладах з тексту, що «Мені однаково, чи буду...» — медитація.

9.    Як ви розумієте поєднання протилежних за значенням слів (оксиморон) у вірші «Мені однаково, чи буду...» — на нашій — не своїй землі?

10.    Який провідний мотив вірша «Ой три шляхи широкії...14? Яким має бути характер мелодії до цього твору?

11.    Доведіть, що вірш «Ой три шляхи широкії...» має фольклорну основу (образи, символи, епітети, мотиви). Скористайтеся матеріалом рубрики «До речі...» про дерева-символи.

12.    Проведіть мовне дослідження вірша «Мені однаково, чи буду...»: з’ясуйте, які три слова найчастіше повторюються в цьому творі, і поміркуйте, як вони перегукуються з його мотивами. 15 16

 

 

Автор: evg01 от 19-08-2016, 19:46, Переглядів: 12172