§ 28. Озера, болота, штучні водойми України

Пригадайте, що таке озеро, болото, водосховище, канал. Що в них спільного й підмінного з річками?

ОСОБЛИВОСТІ РОЗТАШУВАННЯ ОЗЕР. На території України налічується близько 20 тис. озер. З них близько 7 тис. мають площу понад 0,1 км².

На півночі Волині, в мальовничому куточку Українського Полісся, розташовані Шацькі озера Світязь, Пісочне. Пулемецьке, Люцимир, Піщанські та ін. Найбільше Світязь. Довжина його берегової лінії понад 35 км, а площа водного дзеркала 24,2 км². Середня глибина озера 7 м, а максимальна 58,4 м. Довжина озера більш як 9 км, ширина 9,3 км. Прибе|и?жна смуга мілководна. Світязь, як і інші озера Волині, живиться атмосферними і потужними артезіанськими водами. Тому, незважаючи на то, що озеро Світязь лежить на крейдяних породах, на яких виникають карстові явища, воно завжди повноводне.

У нижній течії річки Дунай утворилося 26 великих озер. Серед них прісповодпе озеро Ялпуг. Його довжина — 39 км, найбільша ширина — 5 км, середня глибина — 2,6 м, максимальна — 6,0 м, площа — 149 км². Чимало дрібних озер розташовується у заплавах річок, у безпосередній близькості до Азовського та Чорного морів.

ГИІІІІ ОЗЕР Вулканічні озера утворюються в кратері згаслого вулкана, який заповптосться подою: або дощовою, або від танення льодовиків (в нашій країні відсутні). В Україні до озер вулканічного походження належать: Липовецьке, Сине, Ііорочівське, що в Українських Карпатах.

Тектонічні озера це найглибші і найбільші озера, що утворилися внаслідок руху літосферних плит. Напевно, не раз ви бачили, як розтріскується від спеки ґрунт й утворюються щілини. Такі самі тріщини, але дуже глибокі і великі, вини кають у результаті руху літосферних плит, коли вони розходяться, а згодом заповнюються водою. В Україні таких озер немає, але вам відомі Байкал в Азії, Вікторія та Танганьїка в Африці.

Льодовикові озера утворюються внаслідок руху льодовика. На рівнинах — унаслідок руху давнього льодовика (льодовикове зледеніння), в горах — давнього і сучасного. Натикаючись на великі перешкоди, льодовик зупиняється і заглиблюється в землю. Так утворюють заглибини, які після відступання льодовика, стають водоймами. В Україні — це озера Лука, Бребенескул, Несамовите.

Карстові озера утворюються впаслідок розчинеїшя гірських порід (крейда, глина, вапняк, гіпс) і заповнення по-

TTTHII TinniMn Япп>пгчіто IZniV⁴Tnni ττηηττιν·TI TTnnnvrnMfO TfV¹ TTі гт

з крейдою. Якщо на крейду за допомогою пінетки кана ти водою, то вона почне розчинятися і на ній утворюва тимуться округлі заглиблення. В Україні е чимало озер карстового походження, зокрема група Шацьких озер,

Кримне. Вони зазвичай глибокі й з чистою водою. Характерною ознакою нього типу озер с наявність острова в їх центральній частині.

Залишкові озера це ті, які мільйони років тому були морями і від них залишилися лише невеликі водойми.

Причини цього — рухи земної кори й кліматичні умови.

До залишкових в Україні належать озера Новомихиіілів-ське та Устричне.

Загатні озера утворилися внаслідок нерегородження долини гірської річки зсувами або обвалами гірських порід. Прикладом загатного озера в Україні є C и невір.

Заплавні озера виникають у долинах річок. Вони є залишками старого колишнього русла, тому їх ще називають озера-стариці. Наприклад, тече стратой з півночі на південь, але через рухи земної кори або внаслідок фізичних процесів (утворення насипів, заростей рослин, опускання території) його течія повернула на південний схід або південний захід — і лишилася невеличка водойма. В Україні характерними заплавними озерами є: Путріне, Біле, Люб'язь.

.Ill M АІ Пі. На Причорноморській низовині, де впадають річки у море, на місці мілководних заток утворилося 22 лимани. Лимани відокремлені від моря піщаними косами і належать до водойм озерного типу. їх багато в південній частині України, на узбережжях Чорного й Азовською морів. Найбільшими з них є озера Сасик (Куидук), Шагани, Хаджи бейський і Куяльницький лимани.

Найбільшим прісноводним лиманом України є Дністровський. Його розміри: довжина — 42 км, максимальна ширина — 12 м, площа — 360 KM^a- Відокремлює лиман від моря піщаний пересип завдовжки 11 км і завширшки 500 м. Дністровський лиман з’єднується з Чорним морем Ца-реградським гирлом, ширина якого 300 м, а глибина — 8 10 м. На північ від Одеси розташований Куяльницький лиман завдовжки 25 28 км. Цей лиман мілководний, вода в ньому прогрівається до ЗО ^ciC.

БОЛОТА. ЇХ ТИПИ І ПОШИРЕННЯ. В Україні заболоченість території становить 1,7% . Поширені здебільшого невеликі болота, що зосереджені на Поліссі та в долинах річок.

Болота утворюються у два способи: заболочення знижених ділянок суходолу і заростання водойм. За характером живлення, формою поверхні і складом рослинності болота поділяють на три основні типи: низинні, перехідні і верхові.

В Україні найбільше низинних боліт. Вони розташовуються у зниженнях, оскільки утворюються у долинах річок, в межиріччях, па берегах озер. Живляться низинні болота підземними водами. На них ростуть мох, очерет, осока, рогіз, вільха, береза.

Верхові болота лежать на підвищених ділянках (здебільшого вододі лах) і живляться атмосферними опадами. Рослинність верхових боліт бід на — переважає сфагновий мох.

Перехідні болота є проміжною ланкою між низинними і верховими. Такі болота живляться і підземними водами, й атмосферними опадами.

ПРИЧИНИ ЗЛBOJH)ЧEШШ. Для заболочування необхідні сприятливі умови: надмірна кількість опадів, невисока середньорічна температура повітря, у рельєфі знижені ділянки місцевості, високий рівень ґрунтових вод, важкий иерезволожений ґрунт, геологічна будова території, представлена породами осадового походження.

В Україні заболоченість низька. Поширення боліт у північній частині країни пов'язана із надмірним зволоженням цих території, яке зумовлюється значною кількістю опадів та відповідною структурою ґрунтів та рослинності.

Болота відіграють значну роль у формуванні ландшафтів Полісся. З mix беруть початок річки, вони поповнюють підземні води, на них розташова ні торф'яні родовища, ростуть ціпні лікарські рослипи та ягоди. Осушення боліт призводить до негативних наслідків. Адже в результаті цього міліють річки, зникають рослинні і тваринні угрупування.

ВОДОСХОВИЩА. Великі штучні водойми, створені для накопичення і зберігання води, називають водосховищами. Зазвичай їх створюють на річках, перегородивши її долину греблею. Перед греблею вода нагромаджується, заливає великі площі земель і утворює водосховище. Цю воду людина використовує для вироблення електроенергії, зрошування, задоволення потреб у питній воді тощо.

Загалом у світі експлуатується понад 60 тис. водосховищ. їх поділяють на два типи: озерні й річкові. Для водосховищ озерного типу характерне формування водних мас, істотно відмінних за своїми фізичними властивостями, хімічним складом та мінералізацією води від притоків. Течії в них переважно обумовлюються вітрами. Водосховища річкового (руслового) типу (наприклад, Київське) мають видовжену форму, течії в них зазвичай стокові; водні маси за своїми характеристиками близькі до річкових вод.

Основними параметрами водосховища є: об’єм (повний та корисний); площа водного дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації.

Створення водосховищ істотно змінює ландшафти річкових доліш, а регулювання ними стоку змінює гідрологічний та гідрохімічний режими річки. Зміни гідрологічного режиму, викликані зміною швидкості річки, збільшенням площі шшаїювувашш та іншими чинниками, Зміни ре-жиму можуть відчуватися навіть уподовж десятків кілометрів. Особливе значення має зменшення повені, у результаті чого погіршуються умови нересту риб і виростання трав на уаплавних луках. Зменшення швидкості течії викликає випадання наносів і замулення водосховищ; змінюється температурний і льодовий режим. Зокрема, взимку утворюються незамер-заючі ополонки. Змінюється висота вітрових хвилі,: на водосховищах вона більша, ніж на ріках, інколи перевищує 3 м.

Створення Дніпровського каскаду тривало майже піпстоліття (з 20-х років XX ст.) і було пов’язане з використанням води Дніпра для виробництва електроенергії. Перше Дніпровське водосховище створювалося для поліпшення судноплавства па ділянці дніпровських порогів та для потреб ГЕС, а Каховське мало на меті забезпечити передусім зрошування посушливих степових територій.

Потужна ГЕС е супутником Дністровсього водосховища на однойменній річці. Великі штучні водойми е також на Сівер-ському Донці (Печенізьке водосховище), Осколі (Червопоос польське), Південному Вузі (Ладимсинське) та інших річках.

КАНАЛИ. Штучні річки, створені людини, називаються каналами. їхньою особливістю е геометрична точність про стягання. Люди вміли створювати канали ще до нашої ери. Є канали зрошувальні, спрямовані η посушливі райони. В місцях, де води багато і поверхня заболочена, будують осушувальні канали. ІЦоб прокласти більш зручні водні шляхи, створюють суднохідні канали, з’єднуючи кілька річок або озер. Велике значення мають суднохідні канали, що скорочують морський шлях. Так, Суецький канал завдовжки 160 км з’єднує Середземне море з Червоним і дає змогу скоротити шлях з Європи в Азію на 10 тис. км порівняно зі шля хом довкола Африки. Панамський канал з'єднав Атлантичний і Тихий океани, що розділені вузькою смугою суходолу між Північною і Південною Америкою.

Найдовший в Україні Північнокримський канал. Він є найбільшим і за об’ємом води, що транспортується. Канал простягнувся від Каховського водосховища через Перекоп-ський перетинок до м. Керчі. У Каховському зрошувально му каналі, який так само відходить від Каховського водосховища, вода утримується протягом усього року.

Водопостачання для промислових районів і міст здійснюється каналами: Дніпро Донбас, Сіверський Донець Донбас, Дніпро Кривий Ріг. На Поліссі і в Західній Україні створено густу мережу вузьких <х:ушувальних каналів і ровів, якими у річки скидаються води з надмірно зволожених територій.

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1.    В України налічується близько 20 тис. озер різного типу.

2.    За походженням улоговин озера бувають: текстонічні, льодовикові, кастрові, залишкові, загатні, заплавні.

3.    Більшість боліт розташовані на півночі України — Поліссі.

4.    Найбільші водосховиша належать до Дніпровського каскаду.

5.    В Україні чимало зрошувальних каналів, найбільший з яких Північнокрим ський, що просіяїнувся від Каховського водосховиша через Перекопський перешийок до м. Керч. ³¹

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Топузов